Листи Марії Загірньої до Івана Липи




Листи Марії Загірньої до Івана Липи
В історії української літератури про Марію Загірню написано дуже мало. Можливо тому, що самобутня постать письменниці тривалий час залишалася на другому плані після її чоловіка й однодумця, видатного діяча української культури Бориса Грінченка. Отож, варто звернутися й до її епістолярної спадщини, яка, на нашу думку, є одним з найоригінальніших зразків епістоли того часу.
Листовній розмові письменниці притаманна широта тематики — адже в її листах досить повно розкрито літературно-мистецьке та суспільне життя, особисті долі українських письменників. Усе це було предметом її пильної уваги, що засвідчують, насамперед, листи до Івана Липи — поета, прозаїка, видавця, громадсько-культурного діяча.
Сімю Грінченків та Івана Липу поєднували спільні літературні інтереси та безмежна любов до України. Відомо, що Б.Грінченко та І.Липа були першими членами Братства тарасівців і його безпосередніми засновниками. Тарасівці зобовязалися визволити український народ з-під панування російської імперії, а для цього займалися просвітницькою та агітаційною діяльністю серед студентства, селянства і робітників. І, що найголовніше, тарасівці намагалися обороняти права українського народу і передусім право на рідну мову. Іван Липа згадує: "В той час у Харкові не було ні однісенької вкраїнської сімї і тільки доходили до нас чутки, що між "старими" суть і такі, що служать виключно національній справі, що мають навіть українські родини. Називали Старицького, Лисенка, а найбільше говорили про молодшого за них Грінченка".
Завдяки українському письменникові Олександрові Катренку Іван Липа листовно познайомився з Грінченками, а згодом, у 1892 році восени, приїздив до Олексіївки на Катеринославщині (тепер Луганщина), щоб "побачити таке велике диво, як українську сімю, ... почути, як виглядає мова інтелігентної вкраїнської дитини" (с. 354). І.Липа був у захваті від зустрічі з родиною Грінченків, особливо з їх маленькою донькою Настунею, яка весело щебетала до дядька українською мовою. Пізніше у спогадах він писав: "Сімя Грінченків, уся обстанова й праця народного вчителя була для мене першою життєвою школою, першим доказом того, як можуть жити щиро пересвідчені люди при всяких обставинах" (с. 354).
Познайомившись і поєднавши спільні зусилля щодо збереження української мови, Марія Загірня та Іван Липа підтримували звязки листуванням. У архіві Інституту рукописів НБУ ім. В.Вернадського зберігається 118 листів на 301 аркуші від Марії Грінченкової до Івана Липи, датовані 1896-1905 рр. Це листування побратимів, які мають спільне національне коріння, тобто спілкування людей із стійкими переконаннями.





Дата публікації: 10.04.2012
Прочитано: 1118 разів