Емоційне навантаження роману Ернеста Хемінгвея По кому подзвін





ВСТУП......................................................................................................................3
     РОЗДІЛ 1 ТЕКСТ ЯК НАЙВАЖЛИВІШИЙ КОМПОНЕНТ МОВНОЕКОЛОГІЧНОЇ СИСТЕМИ ЛІНГВІСТИКИ ТЕКСТУ..............................6
1.1 Становлення лінгвістики тексту як науки......................................................6
1.2 Текст як об’єкт дослідження текстолінгвістики...........................................11
1.3 Аспекти текстолінгвістики, зокрема синтаксично-кількісний аспект................................................................................................................15
1.4 Теоретичне осмислення речення (об’єкту синтаксично-кількісного аспекту) як обов’язкового компоненту тексту………………………….....18
1.5 Методика дослідження залежності емоційного навантаження тексту мовця від його психологічного типу темпераменту....................................21
     РОЗДІЛ 2 ВПЛИВ ПСИХОЛОГІЧНОГО ПОРТРЕТУ МОВЦЯ НА СИНТАКСИЧНУ ОРГАНІЗАЦІЮ ЙОГО ВИСЛОВЛЮВАНЬ ТА НА ЇХНЄ ЕМОЦІЙНЕ ЗАБАРВЛЕННЯ В РОМАНІ ЕРНЕСТА ХЕМІНГВЕЯ “ПО КОМУ ПОДЗВІН”...................................................................................................................24
     2.1 Загальна класифікація темпераментів особистостей (за К.Г. Юнгом).........................................................................................................................24
     2.2 Залежність емоційного навантаження тексту мовця від його психологічного типу темпераменту в романі Ернеста Хемінгвея “По кому подзвін”……………………………………………………………………………...28
     2.3 Аналіз лінійної характеристики простих речень під впливом психологічного портрету мовця в романі Ернеста Хемінгвея “По кому подзвін”........................................................................................................................37
     ВИСНОВКИ...........................................................................................................42
     СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ І ДЖЕРЕЛ....................................45
     ДОДАТКИ……………………………………………………………………48

 
ВИСНОВКИ

Становлення порівняно нової, а отже і молодої гуманітарної науки  лінгвістики тексту відбувалося поетапно і зайняло доволі великий період часу. Еволюція текстолінгвістики здійснювалася під впливом великої кількості факторів як внутрішніх, тобто в межах лінгвістичної науки, так і за участі факторів екстралінгвістичного порядку, тобто зовнішніх. Траплялося, що деякі догматичні канони традиційного мовознавства дещо обмежували розвиток цієї галузі філології у 20-30-тих роках XX ст., однак у 60-90-тих роках збільшилась кількість фахових досліджень і було проведено цілу низку конференцій, присвячених проблемам текстолінгвістики, зокрема дослідженню дискурсу, вивченню різних текстових категорій, розмежуванню термінів концептуальність, концепт, концептуальна сітка тощо.
На даному етапі увагу дослідників привертають когнітивні можливості та аспекти цієї галузі філологічної науки, зокрема пізнавальний потенціал її ми простежуємо перш за все у тексті – обєкті її дослідження., витворі мовленнєвого процесу, що складається із заголовка і ряду особливих одиниць (надфразових єдностей), об’єднаних різними типами лексичного, граматичного, стилістичного зв’язку, і має граматичну визначеність і цілеспрямованість. Більше того, теоретичні пошуки в галузі лінгвістичного тексту значною мірою повязані з такими категоріями як когезія і когерентність тексту. Пізнання цих понять, шляхів їхньої реалізації в різнопланових текстах складає значний інтерес з боку науковців.
Численні пошуки текстолінгвістів направлені на виокремлення певних аспектів, рівнів, за допомогою яких чи на яких відбуваються моделювання і функціонування тих чи інших синтаксичних конструкцій, форм. Так конструктивними в усій мовноекологічній системі тексту є такі синтаксичні засоби синтаксично-кількісного аспекту як повтор, випускання, стискання, еліпсування тощо, кожний з яких (засіб) стимулює конкретні пізнавальні пошуки.
Отож, синтаксично-кількісний аспект як складова частина, елемент структурного рівня текстолінгвістики є дуже важливим у дослідженні і аналізі текстів. Однак, використання аспектів у системі слугує більш детальному входженню у текст на усіх його рівнях. Так, для реального та послідовного з’ясування закономірностей функціонування речення в тексті та пов’язаних із цим контекстуально зумовлених трансформацій останнього слід розглядати речення і текст як дві, нерозривно пов’язані ланки однієї системи, яка перебуває у постійній взаємній співвіднесеності та взаємозумовленості, застосовуючи усі системні аспекти.
Слід зауважити, що аналіз тексту як досить складного і поліфункціонального знакового утворення займає останнім часом все важливіше місце в роботах спеціалістів гуманітарного профілю. Цей процес має місце завдяки поступово-зростаючому інтересові у дослідженнях в галузі лінгвістики тексту на перетині з психолінгвістикою та психологією. Саме тому ми, використовуючи класифікацію швейцарського психолога К.Г. Юнга поділити персонажів роману Ернеста Хемінгвея “По кому подзвін” на дві групи за типами темпераменту особистості: екстраверти, тобто люди, яким характерні емоційність, спілкувативність, контактність, рухливість, життєрадісність, безпосередність, імпульсивність тощо; та інтроверти, тобто серйозні, витримані, закуті, відлюдкуваті люди. Це поділ відбувся із метою проведення дослідження для підтвердження чи спростування гіпотези прямого і безпосереднього впливу психологічного портрету мовця у романі Ернеста Хемінгвея “По кому подзвін” на емоційне навантаження його тексту в синтаксично-кількісному аспекті.
Отож, розглянувши результати проведеного дослідження, можна із впевненістю сказати, що на емоційне навантаження тексту в синтаксично-кількісному аспекті самим прямим і безпосереднім чином впливає психологічний портрет мовця. Інтроверти використовують значно складніші, місткіші конструкції, довжина складових частин речення (тобто слів) є значно більшою, а емоційна лексика у їхньому активному словнику майже відсутня. Усе це пояснюється психологічними особливостями їхнього темпераменту.
Екстраверти, натомість, вживають майже у 1,5 рази коротші синтаксичні конструкції. Кількість простих речень у їхньому мовленні є переважною, тоді як складними реченнями вони майже не користуються. Психологічний портрет екстравертів зумовлює надзвичайно різноманітне і постійне використання емоційно забарвленої лексики і пояснює їхню відмову від застосування нейтральної лексики.
Більше того, проведений лінійний аналіз простого речення дозволяє зробити висновок, що у романі Ернеста Хемінгвея “По кому подзвін”, психологічний тип темпераменту мовців, а саме їхня екстравертивність чи інтровертивність, значною мірою впливає на граматичну і лінійну організацію їхніх висловлювань, яка піддається синтаксичним змінам у кількісному аспекті.

 
Список використаної літератури і джерел

1.    Александрова В.Г. Влияние психологического портрета говорящего на синтаксическую организацию его речи // Наукова праця  Чернівці: Вид-во Чернівецького ун-ту, 1996.  С.5
2.    Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов.  М.; 1996.  567с.
3.    Баранов А.Н. Введение в прикладную лингвистику. – М.: Эдиториал, 2003. – 358с.
4.    Белянин В.П. Психолингвистические аспекты художественного текста. М.; 1988. – 210с.
5.    Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. – К., 1988. – 246с.
6.    Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. К., 1985.
7.    Загнітко А.П. Теоретична граматика мови: Синтаксис.  Донецьк, 2001.  421 с.
8.    Залевская А.А. Введение в психолингвистику. – М.: Российск. гос. гуманит. ун-т, 2000. – 382с.
9.    Золотова Г.А. Коммуникативные аспекты синтаксиса. М.; 1982.  390с.
10.     Энциклопедический словарь лингвистических терминов. М.: Эдиториал, 2003. – 486с.
11.     Каушанская В.Л., Ковнер Р.Л., Кожевникова О.Н. Грамматика английского язика. Пособие для студентов педагогических институтов и университетов. – М.: Страта, 2000. – 320с.
12.     Кійко Юрій. Контрастивний аналіз короткого повідомлення в синтаксично-кількісному аспекті // Наукова праця  Чернівці: Вид-во Чернівецького ун-ту, 1996.  С.44
13.     Кнурова О.О. Структурна класифікація реактивних висловлювань генетично зв’язаних з реченням // Наукова праця  Чернівці: Вид-во Чернівецького ун-ту, 2002.  С.196
14.     Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. Підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів освіти. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2002. – 368с.
15.     Кочерган М.П. Загальне мовознавство. Підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів освіти. К.: Видавничий центр “Академія”, 1999. – 288с.
16.     Кусько К.Я. Лінгвістика тексту та її когнітивний потенціал // Наукова праця. Серія: Лінгвістика тексту. Лінгвостилістика.  Іноземна філологія. 1999. Випуск 111.  С.98
17.     Кухаренко В.А. Интерпретация художественного текста. – М.: Просвещение, 1988. – 191с.
18.     Лотоцька К.Я. Хронотоп як емоційно-формувальна категорія змістової та образної структури художнього тексту // Наукова праця. Серія: Лінгвістика тексту. Лінгвостилістика. – Іноземна філологія. 1999. Випуск 111. – С.127
19.     Новий тлумачний словник української мови: В 3-х т. / За ред. В.В. Яременко, М.О. Сліпушко. – К.: Аконіт, 2003. – 784с. 719с. 810с.
20.     Падучева Е.В. Высказывание и его соотнесенность с действительностью. – М.; 1985. – 396.
21.     Радзієвська Т.В. Текст як засіб комунікації.  Київ, 1993.  350с.
22.     Рибачок С.М. Когезія і когерентність  в англомовному науковому тексті // Наукова праця. Серія: Лінгвістика тексту. Лінгвостилістика. – Іноземна філологія. 1999. Випуск 111. – С.157
23.     Семчинський С.В. Загальне мовознавство. – К., 1996. – 274с.
24.     Советский энциклопедический словарь / Гл. ред.  А.М. Прохоров.  2-е изд.  М.: Советская энциклопедия, 1983.  1600с., ил.
25.     Стахурська Л.Г., Таранова Н.О., Юкало Т.М. Енциклопедія знань.  Д.: „Видавництво Сталкер”, 2003.  768с.
26.     Фоменко К. Текстовий концепт (постановка проблеми) // Наукова праця  Чернівці: Вид-во Чернівецького ун-ту, 2002.  С.201
27.     Фрумкина Р.М. Психолингвистика. Москва: ACADEMA, 2001.  421с.
28.     Хемінгвей Е. По кому подзвін. Фієста. Романи: Пер. з англійської – 4-е вид. – К.: Дніпро, 1984. – 518с.
29.     Хемингуэй Э. По ком звонит колокол. Роман. – На англ. яз. – М.: Прогресс, 1981. – 560с.
30.    Цимбалюк І.М. Психологія: Посібник.  К.: Либідь, 1993.  370с.
31.    Brown G., Yule G. Discourse Analysis. Cambridge, 1983. – 311p.