Вплив мотивації на формування корпоративної культури





ЗМІСТ

ВСТУП    3
РОЗДІЛ 1. МОТИВАЦІЯ ЛЮДИНИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇЇ ДОСЛІДЖЕННЯ    6
1.1 Поняття мотивації та її функції    6
1.2 Завдання та критерії мотивації    10
РОЗДІЛ 2 КОРПОРАТИВНА КУЛЬТУРА ТА ЇЇ ОСОБЛИВОСТІ    15
2.1 Поняття корпоративної культури    15
2.2. Структура корпоративної культури    18
2.3. Взаємозв\'язок корпоративної культури з іншими факторами    21
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ ПІД ВПЛИВОМ МОТИВАЦІЇ    25
3.1 Мотивація як психологічний фактор в управлінні персоналом    25
3.2 Взаємозв’язок мотивації та корпоративної культури    27
ВИСНОВКИ    31
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ    34


ВИСНОВКИ

1. Мотивація (англ. Моtіvаtіоn) - це процес спонукання людини або групи людей до досягнення цілей організації і включає в себе мотиви, інтереси, потреби, захоплення, мотиваційні установки або диспозиції, ідеали і т. п.
Корпоративна культура – це система цінностей, переконань, вірувань, уявлень, очікувань, символів, а також ділових принципів, норм поведінки, традицій, ритуалів і т.д., які склалися в організації або її підрозділах за час діяльності та які приймаються більшістю співробітників.Необхідно визнати наявність циклічного процесу впливу елементів культури 1-го рівня на 2-й, 2-го на 3-й, а потім 3-го на 1-й з повторенням дій циклічного процесу
2. на шляху переходу від індустріального до постіндустріального і далі – до інформаційного суспільства, з розвитком духовного і матеріального виробництва, інтелектуально-освітнього компонента трудового потенціалу зростає роль корпоративної культури.
Корпоративна культура може бути представлена як багаторівнева структура з вертикальними і горизонтальними, прямими і зворотними зв'язками елементів. Над нею і поза нею стоїть мораль як надкорпоративне і надперсональне поняття (Ia рівень). На 16 рівні знаходяться сенс життя і діяльності, на їв – цінності організації, переконання, вірування, установки, на другому – задекларована корпоративна місія, як вона є, та її ідеальний образ («зухвала ціль»), а також ділові принципи. Нарешті, на третьому – зовнішні прояви корпоративної культури: товарний знак, емблема, прапор, гімн, фірмовий стиль, ритуали і свята, герої і міфи, стиль поведінки і т.д. Важливою частиною корпоративної культури є і фізична культура співробітників, їх здоровий спосіб життя.
При прямому русі від першого до третього рівня корпоративної культури відбуваються два протилежні процеси. Спочатку деякі надперсональні категорії, структури загальної соціальної діяльності (мораль та ін.) інтеріоризуються, засвоюються психікою людини, перетворюючись у внутрішні структури, а потім вони екстеріоризуються, породжують зовнішні дії (ритуали, стиль поведінки та ін.).
3. Варто підкреслити, що існує складна система взаємозалежних факторів: 1) історія, час, 2) зовнішнє середовище, 3) внутрішнє середовище організації, 4) корпоративна культура, 5) управління в організації, 6) ступінь реалізації цілей. Цю систему можна подати у вигляді повного графа. Усі зв'язки між факторами здійснюються через людину, її особистість – 7-й фактор. Вирішувати задачу позитивного розвитку корпоративної культури можна тільки з урахуванням усіх факторів, прямих і зворотних зв'язків між ними.
4. Оцінка корпоративної культури можлива з використанням досягнень кваліметрії, але за умови врахування особливостей феномену культури. Вона необхідна для поглиблення понятійної частини теорії, а також для практики управління: оцінки стану та планування змін корпоративної культури. Етапами оцінки КК є побудова блок-схеми властивостей, що її складають, її впорядкування в умовне дерево якості, експертна оцінка вагомості властивостей, оцінка умовно-простих властивостей за допомогою анкетного опитування, тесту, експертизи або документів та розрахунок комплексних і узагальнених показників.
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1.    Афонин, А.С. Основы мотивации труда: организационно-экономический аспект/ А.С.  Афонин. – К.,1994.
2.    Бугуцький, О.А. Фактори розвитку мотивації праці/О.А. Бугуцький //Економіка АПК. – №  7. – 1997.
3.    Дмитренко, Г.А. Факторы богатства и бедности. Концепция антропосоциального управлення переходным обществом/ Г.А. Дмитренко // Персонал. – 1998. – №1. – C. 7-11.
4.    Дмитренко, Г.А. Стратегический менеджмент: целевое управление персоналом организации: учеб. пособие. / Г.А. Дмитренко – K.: МАУП, 1998.–187 с.
5.    Егоршин, А.П. Управление персоналом/ А.П. Егоршин. – Н.Новгород: НИМБ, 1997. –607 с.
6.    Ермолаев, О.Ю. Математическая статистика для психологов: учебник/Ермолаев, О.Ю.  – M.: Флинта, 2003. – 336 с.
7.    Ильин, Е.П. Мотивация и мотивы/ Е.П.  Ильин. – СПб.: Питер, 2002. – 512 с.
8.    Карамишев, Д.В. Концепція інноваційних перетворень: міжгалузевий підхід до реформування системи охорони здоров’я (державно-управлінські аспекти): монографія/ Д.В.  Карамишев. – Х.: Вид-во ХРІДУ НАДУ “Магістр”, 2004. - 304 с.
9.    Козелецкий, Ю. Человек многомерный: Психологическое эссе/ Ю.  Козелецкий. – K.: Лыбидь, 1991. – 288 с.
10.    Колесников, Г. Стратегическое управление и организационная культура/Г. Колесников// персонал. – 2000. – №3. – C. 40-46.
11.    Коллинз, Д., Поррас, А. Основные ценности или дальновидность Вашей компании // Персонал. – 1998. – №1. – C.92-100.
12.    Колот, A.M. Мотивація, стимулювання й оцінка персоналу: навч. Посібник/ A.M. Колот. – K.: КНЕУ, 1998. – 224 с.
13.    Маскон, М.Х., Альберт, М., Хедоури, Ф. Основи менеджмента: Пер. с англ. – М.: Дело, 1992. – 702 с.
14.    Мотивация и поведение человека в сфере труда.//Сборник научных трудов.   – М.,1990.
15.    Нижник, Н., Машков, О., Мосов, С. Системний підхід до керівництва організацією: функція мотивації/ Н. Нижник// Вісн. УАДУ. – 1998. – № 1. – С. 132 – 137.
16.    Пригожий, А.И. Современная социология организаций/ А.И. Пригожий. – M., 1995
17.    Радугин, А.А., Радугин, K.А. Введение в менеджмент: социология организаций и управление/ А.А. Радугин. – Воронеж: Гос. арх.: Строит. акад: Высш. шк. предприним., 1995. – 194 с.
18.    Рюттенгер P. Культура предпринимательства. – M., 1992.
19.    Тарнавська Н.П., Пушкар Р.М. Менеджмент: теорія та практика/ Н.П. Тарнавська. – Тернопіль: Карт-бланш. 1997
20.    Управление организацией: Учебник / Под ред. А.Г.Поршнева, З.П.Румянцевой, Н.А.Соломатина. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: ИНФРА-М, 2003. – 716 с.
 
 

Студентські статті