Діяльність Міжнародного Комітету Червоного Хреста в сфері захисту прав людини





ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ІНСТИТУТ ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ В МІЖНАРОДНОМУ ПУБЛІЧНОМУ ПРАВІ 6
1.1 Історія утворення інституту прав людини 6
1.2 Передумови створення Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ) 11
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ МКЧХ В СФЕРІ ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ 16
2.1 Діяльність МГЧХ при захисті ув’язнених 16
2.2 Діяльність МГЧХ при збройних конфліктах 20
РОЗДІЛ 3 ДІЯЛЬНІСТЬ ТОВАРИСТВА ЧЕРВОНОГО ХРЕСТА УКРАЇНИ 23
ВИСНОВКИ 27
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 29

 

ВИСНОВКИ

Таким чином, провівши дане дослідження у відповідності до поставлених завдань ми можемо зробити наступні висновки та узагальнення:
Активність у розвитку ідеї про права людини припадає на епоху Відродження і Просвіти. Основними натхненниками ідеї були Ґ. Гроцій, Дж. Локк, Б. Спіноза, Ж.-Ж. Руссо, ПІ. Монтеск’є, Т. Джефферсон, І. Кант, Дж.-Ст. Мілль, І. Бен-там Цю ідею пестували, відстоювали, збагачували, поглиблювали, боролися за її реальне втілення в життя видатні мислителі України: П. Орлик, Т. Шевченко, М. Драгоманов, І. Франко, Леся Українка, М. Грушевський, О. Кістяківський та ін.
У середині XX ст. ідея прав людини висвітилася новими фарбами завдяки підняттю її на конституційний рівень. В другій половині XX століття під впливом міжнародних документів про права людини відбулося зм’якшення історичного протистояння природно-правового і позитивістського (що ототожнює право і закон) підходів до права. Після Другої світової війни необхідність забезпечення основних прав людини була визнана в більшості розвинутих країн.
МКЧХ - це нейтральна, безпристрасна і незалежна гуманітарна організація. Принцип, яким керується МКЧХ, полягає у тому, що навіть у війни є межі - межі, які обмежують методи і засоби ведення воєнних дій і поведінки комбатантів (учасників конфлікту).  Місія МКЧХ полягає в тому, щоб, суворо дотримуючись принципів нейтральності і неупередженості, надавати захист і допомогу цивільним особам і військовослужбовцям, які постраждали від збройних конфліктів і внутрішнього безладу.
Підсумуємо, що норми гуманності навіть щодо ворога викладені, головним чином, у чотирьох Женевських Конвенціях. Перша та Друга Женевські Конвенції забезпечують захист полонених, хворих та осіб, які потерпіли корабельну аварію. Третя Женевська Конвенція визначає статус комбатанта та військовополонених. Четверта Женевська Конвенція наголошує на певних елементарних нормах захисту, які стосуються кожної особи, яку зачепить збройний конфлікт, незалежно від її національності чи території, на якій вона проживає. Яскравим прикладом діяльності МКЧХ є його дії під час війни 1982 року навколо Фолклендських/Мальвінських островів між Аргентиною і Великобританією.
Варто зазначити, що Товариство Червоного Хреста України проводить широку роботу в нашій країні. Досить активно проводиться просвітницька діяльність серед населення. Також популяризація гуманітарних цінностей є однією з основних сфер діяльності Товариства Червоного Хреста України (ТЧХУ), будучи одночасно і пріоритетом Стратегії 2010.

 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1.    Загальна декларація прав людини // Міжнародний захист прав і свобод людини. Збірник документів. - М., 1990. – 541 с.
2.    Закон України Про Товариство Червоного Хреста України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, N 5, ст.47 )
3.    Конвенція про права дитини. – К.: Укр., Правнича фундація: Право, 1995.
4.    Міжнародний пакт про цивільні і політичні права. // Міжнародний захист прав і свобод людини. Збірник документів. - М., 1990. – 483 с.
5.    Міжнародний пакт про громадянські та політичні права// Факультативний протокол до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права. – К.: Укр., Правнича фундація: Право, 1995. – 112 с.
6.    Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права. – К.: Укр., Правнича фундація: Право, 1995. – 51 с.
7.    Броунлі Я. “ Міжнародне право”. - М., 1977. – 332 с.
8.    Дженіс М., Кей Р., Бредлі А. Європейське право у галузі прав людини: джерела і практика застосування. Пер. з анг. – К.: Артек, 1997. – 318 с.
9.    Ентін М. Л. Міжнародні гарантії прав людини. Практика Ради Європи. – М.: „Прогрес”, 1992. – 348 с.
10.    Энтін М.Л. Міжнародні судові установи. – М.: Міжнародні відносини, 1984. – 287 с.
11.    Карташкін В. А. Міжнародний захист прав людини (Основні проблеми співробітництва держав). - М., 1976. – 189 с.
12.    Кожевников Ф.І. Курс Міжнародного права в 6-ти томах. - М.: Наука, 1967. – 478 с.
13.    Колосов Ю.М., Кузнєцов В.І. Міжнародне право. - М., 1995. – 387 с.
14.    Мазов В.А. Принципи Гельсінкі та міжнародне право. – М.: Наука, 1967. – 265 с.
15.    Маклаков В.В. Європейські співтовариства і права людини. – М.: Наука., 1993. – 212 с.
16.    Манов Б. Г. ООН і сприяння здійсненню угод про права людини. – М., 1986. – 89 с.
17.    Мюллерсон Р.А. Права людини: ідеї, норми, реальність. – М.: Юридична література, 1991. – 175 с.
18.    Неліп М.І, Мережко О.О. Силовий захист прав людини: питання легітимності в сучасному міжнародному праві”. – К.: Наук думка, 1999. – 287 с.
19.    Плюшка А.Д. Міжнародна Хартія прав людини// Збірник документів. - К.: Наук. думка, 1991. – 341 с.
20.    Права людини в документах ООН // Амстердам. – К.: Укр. – Америк. бюро захисту прав людини, 1997. – 289 с.
21.    Права людини в документах Ради Європи (упорядн. та всуп Яблонська Т.)// Амстердам. - К.: Укр. – Америк. бюро захисту прав людини, 1996. – 139 с.
 
 

Студентські статті