Українські дитячі електронні видання. Попит і пропозиція





ЗМІСТ

Вступ…………………………….……………………………………………………3
РОЗДІЛ 1. Електронна книга в Україні та її світове значення…………………..…6
1.1. Визначення поняття електронна книга…………………………..……6
1.1.1. 15 сайтів, на яких можна завантажити безкоштовні електронні 
книги………………………………………………………….…………8
1.1.2. Ліцензійні електронні книги українською. Де придбати?..........9
1.2. Положення електронного книговидання на світовому книжковому ринку...…………………………………………………………………………9
1.3. Положення електронного книговидання на українському книжковому ринку………………………………………………………...…10
РОЗДІЛ 2. Інтернет ресурси для дітей……………………………………………..13
2.1. Визначення поняття інтерактивна книжка…………………………….13
2.1. Дитячі електронні бібліотеки……………………………………...……17
2.3. Дитячі Інтернет-портали та сайти………………………………………19
РОЗДІЛ 3. Соціологічне опитування………………..…………………………..…21
3.1. Опис опитування………………………………………………..……….21
3.2. Результати опитування………………………………………………….21
3.3. Дослідження іноземних форумів………………………………….……24
Висновки……………………………………………………………………………27
Список використаної літератури…………………………………………………..29
Додатки……………………………………………………..……………………….31




Вступ
У процесі розвитку суспільства і науки розвивалися і подання про книгу. Від трудомістких рукописних фоліантів людство поступово перейшло до друкованих видань. Але на цьому еволюція книги не закінчилася. Вік комп'ютерних технологій вніс свої корективи в розвиток книги і книжкової науки в цілому, представивши світу якісно нове явище. На зміну паперовим палітурки сьогодні приходять електронні книги.
Наприкінці минулого тисячоліття в класичної паперової книги як впливового каналу масової та спеціальної комунікації в суспільстві стає ще на одного конкурента більше. Тепер окрім телебачення, до змагання за реципієнта долучаються електронні видання, що на початках були по суті, оцифрованими аналогами друкованих.
Учені констатують настання так званої «ери цифри», а покоління народжених у другій половині 90-х рр. минулого століття охрещують « цифровим», або «нет-генерацією» - поколінням, що живе у стилі «on-line» і сповідує принципово інші цінності.
За результатами опитування, проведеного Eurobarometr у 27 країнах-членах ЄС, 2009р. 75% юних європейців віком від 6 до 17 років уже були активними користувачами інтернету. 
Як стверджують дослідники, «ера цифри» уже призвела до зміни в ієрархії авторитетів, властивих традиційному суспільству, коли старша генерація (батьки) передає свій досвід молодшій (дітям). За рівнем комп’ютерної грамотності сучасна дитина випереджає дорослих, адже часто комп’ютерна гра потрапляє до її рук швидше, ніж традиційна книжка, та й в Інтернеті вона, народжена в добу цифрових технології, чується як «риба у воді». Тому вона об’єктивно виявляється «просунутішою» в цій сфері, ніж старше покоління. Згідно з опитуванням серед 100 британських дітей віком від 7 до 16 років, діти значно більше знають про Інтернет ніж про книжки. 
У результаті накопичення нових засобів комунікації поняття «книга» стало тлумачитися розширено. У нього стали включати аудіо-, відео-, грамзапису і т.д., тобто сформувався нетрадиційний підхід до вивчення книги. Книгу стали розглядати як одну з різновидів документа, який може існувати в будь-якій формі і на будь-якому матеріальному носії.
 Книга повинна посідати гідне місце серед інших захоплень малюка. Адже любов до читання не тільки дозволить розвиватися дитині інтелектуально, пізнавати світ, робити нові для відкриття, а й допоможе в спілкуванні, зробить дитину більш комунікабельною, розкутою та впевненішою в собі. Читаючи дитячу літературу, маля має можливість кожного разу побувати в новому чарівному світі, який побудує її уява. Розвиток фантазії, на мою думку теж є важливим фактором, адже це дозволяє дитині отримувати нові емоції і вчить її ними ділитися.
Читання вимагає праці не тільки від дітей, але і від батьків. Телевізор  дивитися  набагато легше. На думку дитячих психологів, любов до читання потрібно щепити буквально з «пелюшок». Дитина краще  буде  розвиватися, якщо в неї над колискою читають книги (причому необов’язково  дитячі , можна, наприклад, класичну поезію). Це відкладеться у нього в підсвідомості, і у своєму «дорослому» житті він обов’язково пригадає про почуття.
Процес залучення до світу книг повинен починатися ще в ранньому дитинстві, вже тоді, коли батьки читають дитині перші казки. Дуже добре, коли читання чергується з розглядом картинок. Перші книжки малюка повинні бути яскравими, ілюстро­ваними. Вже починаючи з 3-4 років слід проводити роботу щодо навиків дбайливого ставлення до книги: акуратного перегортання сторінок , необхідності закладок, зберігання книг у визначеному місці і так далі.
Існує думка про те, що вроджені здібності  до  читання у  дітей  виявляються у віці від 18 місяців до З років. А от психологи вважають, що прищепити любов до книги та читання можна ще до 9 років. Пізніше зробити це  складно  і практично неможливо. Отже, процес залучення до пізнання світу через книгу припадає на дошкільний і молодший шкільний вік. 
Прищеплення дітям інтересу  до  читання, констатує наука, на 90 % залежить від батьків. Головна відмінність сімейного читання від інших його видів: класного і позакласного – полягає в тому, що батьки, читаючи своїй дитині книгу, починають по-справжньому займатися її духовним розвитком, формуванням її особистості.
Починати знайомити малечу із книгою необхідно з перших років життя. Дитина вчиться спочатку слухати книгу, потім перегортати сторінки, запам’ятовувати слова. Читання дає їй можливість посміятися та поплакати разом з героями, навчитися не губитися в життєвих небезпеках. Щаслива та дитина, яка має таке щоденне безпосереднє спілкування з книгою через батьків.
Книга приносить дитині задоволення, і вона періодично повертається до неї, просячи старших читати ще і ще. І читати книгу слід стільки разів, скільки захоче малюк. Це  не  примха. Просто у дитини є бажання зануритися  в  процес пізнання книги і знову зустрітися з героями твору, ще раз (або й більше) пережити з ними їхні пригоди. Читати можна будь-де: на природі, у поїзді, на пляжі... А коли дитина починає робити перші кроки в процесі самостійного читання, корисно давати їй прочитати вже знайомі тексти, не раз чуті від батьків.
Малюки люблять книжки з маленькими текстами та яскравими малюнками. Тому на цьому етапі корисно «підсунути» комікси і дайджести (своєрідні сценарії окремих мультфільмів). Це зворотний зв’язок між фільмом і книжкою в картинках. Звичайно, це не читання «для душі», а тільки короткочасний засіб оволодіння технікою вільного читання.
Для залучення дітей до книги батькам, вчителям, бібліотекарям необхідно спільно діяти у вихованні інтересу до читання. У бібліотеках поряд із традиційними формами роботи активно використовувати новітні інформаційні технології, проводити різноманітні цікаві заходи спрямовані на залучення дітей до читання, керівникам дитячого читання займатися самоосвітою адже «Читання – шлях до успіху».
 На державному рівні необхідне прийняття конкретних практичних заходів: створення урядових програм, що забезпечують видання й поширення книг для дітей і підлітків; проведення циклу виховних заходів у дитячих дошкільних установах, середніх і вищих навчальних закладах, бібліотеках, книгарнях-клубах; створення спеціальних теле- і радіопрограм, цільове використання ЗМІ, у першу чергу "книжкових" газет і журналів.
Але для того щоб діти отримували саме такий, позитивний досвід від читання, книга має бути змістовно наповненою і якісною. Яскравих, різнобарвних ілюстрацій не достатньо для того щоб дитя навчалося та розвивалося. Дитяча література повинна нести в собі пізнавальну інформацію, яка буде зрозуміло викладена для маленького читача. Ілюстрації повинні бути цікавими, кольоровими та зрозумілими дитині. Книга має бути доброю. Лише тоді з її допомогою, дитина буде гармонійно та всебічно розвиватися. 



Список використаної літератури:
1. Читання в Україні. Результати дослідження читацьких звичок та ставлення до читання, проведеного у 2013–2014 роках [Електронний ресурс] // Book Platform. — 2014. — 32 с.
2. Огар Е. І. Читання в структурі сучасних культурних практик (за матеріалами всеукраїнського соціологічного опитування) / Е. І. Огар // Наукові записки Інституту журналістики. - 2014. - Т. 55. - С. 35-39. - Режим доступу: 
3. Огар Е.І. Дитяча книга в українському соціумі (досвід перехідної доби): монографія. – Львів: Світ, 2012. – 320 с.
4. Єфімова М. П. Інтерактивна дитяча книга в Україні: становлення та перспективи / М. П. Єфімова // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. - 2013. - Вип. 19(2). - С. 259-263. - Режим доступу: 
5. Огар Е. І. Читання в структурі сучасних культурних практик (за матеріалами всеукраїнського соціологічного опитування) / Е. І. Огар // Наукові записки Інституту журналістики. - 2014. - Т. 55. - С. 35-39. - Режим доступу:
6. Бардашевська А. Інтернет для дітей: бібліотечна навігація [Електрон! ний ресурс] / А. Бардашевська // Світ дитячих бібліотек. Електрон. дан. — Режим доступу :— Загол. з екрана.
7. Кафедра електронних видань Укр. акад. друкарства: біобібліогр. покажчик / уклад. : О. В. Мельников, О. М. Василишин. — Львів : Укр. акад. друкарства, 2009. — 136 с. 
8. Гиляревский, Р.С. Електронна книга / Р.С. Гиляревский / / Книга. Енциклопедія. - М.: Наук. Вид-во «Велика Російська Енциклопедія», 1999 .- 796.
9. Маркова В. А. Електронна книга : наукове поняття чи метафора? / В. А. Маркова // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2009. – № 3.
10. Створення перших у світі планетників для дітей [Електронний ресурс] Режим доступу: 
11. Теремко В. Стратегічні випробування електронною книжністю / В. Теремко // Вісник Книжкової палати України. – 2011. – № 4. 
12. ТСН [Електронний ресурс] – Режим доступу: 
13. Лисенко А. Особливості співіснування електронних та друкованих книжкових видань / А. Лисенко // Український інформаційний простір. – 2011. – № 20.
14. Ленський Б.В. «Галактика Гутенберга» та інформаційне суспільство / Б.В. Ленський, В.І. Васильєв / / Книга: дослідні. і матеріали: Зб. 87: у 2ч. Ч.2 - М.: Наука, 2007.
15. Вуль, В.А. Електронні видання: навч.посібник / В.А. Вуль. - СПб.: БХВ - Петербург, 2003.- 560 с.
16. Глоубері Б. [Електронний ресурс] / Б. Глоубері. – Режим доступу: 
17. Городенко Л. М. Інтерактивна книга / Л. М. Городенко // Інформаційне суспільство. – 2010. – № 12.
18. Землянова Л. Коммуникативистика и средства информации : Англо-русский словарь концепций и терминов / Л. Землякова. – М. : Изд-во. Моск. ун-та, 2004. – 416 с.
19. Интерактивная книга // Википедия: [Електронний ресурс]. – Режим доступа

Інтернет ресурси