.

Продуктивні способи словотвору в англійській та українській мовах





ЗМІСТ

ВСТУП    3
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ, ТИПОЛОГІЯ ТА СПОСОБИ СЛОВОТВОРУ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ    5
1.1. Поняття і типологія словотвору в працях сучасних лінгвістів    5
1.2. Характеристика способів словотвору: афіксація, словоскладання, абревіація та конверсія    8
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СПОСОБІВ СЛОВОТВОРУ ПРИ
ПЕРЕКЛАДІ    19
2.1. Характеристика афіксів при перекладі    19
2.2. Особливості перекладу слів, що утворилися за допомогою словоскладання та абревіації    21
ВИСНОВКИ    24
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ    26

 

ВИСНОВКИ

Отже, слова в мові не творяться з довільно взятих звуків – їх створюють, керуючись певними закономірностями. Мова знаходиться в стані постійного розвитку, який складається з окремих мовних процесів, в тому числі і процес утворення нових слів. Цей процес має назву «словотвір». В другому значенні, термін «словотвір» означає розділ науки, який займається вивченням процесу утворення нових лексичних одиниць. Предметом дослідження словотвору є вивчення процесу утворення нових лексичних одиниць та засобів, за допомогою яких цей процес відбувається (суфіксів, префіксів, інфіксів тощо).
Підсумуємо, що в українській та в англійській мовах лінгвісти вирізняють морфологічні й неморфологічні способи словотворення. До морфологічних відносять всі способи, за яких похідне слово утворилося за допомоги афіксальних морфем, всі інші – до неморфологічних. Морфологічні способи словотворення поділяються на афіксальні та безафіксальні (осново- і словоскладання, абревіація).
Узагальнимо, що існують такі способи словотвору, як афіксація, словоскладання та конверсія. Афіксація – це утворення нових слів за допомогою приєднання до основи слова суфіксів або префіксів (приставок). Префікси приєднуються до кореня слова на початку, а суфікси – в кінці. Слова, утворені за допомогою префіксів або суфіксів, на відміну від простих слів, називаються похідними. Словоскладання – це один iз cпособiв словотвору, що полягає у морфологiчному з’єднаннi двох або бiльше основ чи цiлих слiв або їх скорочень. Абревіація – це утворення нових слів шляхом скорочення (усічення) основи. В свою чергу конверсія – це найбільш поширений спосіб словотвору, при якому слово переходить з однієї частини мови в іншу без використання афіксів і префіксів, тобто без зміни структури слова.
В практичній частині нашого дослідження ми проаналізували афіксацію як спосіб словотворення при перекладі. Ми дійшли висновку, що в переважній більшості випадків перекладачі вживають відповідники, які утворені тим сам способом словотворення.
В той же час, при перекладі лексем, утворених складанням слів та абревіацією, ми спостерігаємо використання або аналогічних еквівалентів, або еквівалентів, які не утворені тим самим способом, що й оригінал. Це пояснюється тим, що в українській та в англійській мові просто не існують певні еквіваленти. В противному разі перекладачі вживають наявні мовні відповідники.
Також варто окремо відмітити той факт, що в українській мові лексеми, утворені різними способами словотвору, у вжитку зустрічаються частіше, аніж в англійській мові. В той же час маємо підкреслити, що сучасна англійська мова має достатньо сильних та продуктивних засобів словотвору для поповнення лексичного запасу мови.
Також ми дійшли висновку, що в англійській мові найпоширенішим засобом словотвору є суфіксація, яка ґрунтується на додаванні до кінця основи слова суфікса. Наступним за поширеністю засобом словотвору в сучасній англійській мові є префіксація, що базується на приєднанні до початку основи слова префікса. Третій засобом словотвору є словоскладання, яке ґрунтується на складанні двох чи більше основ, з можливими подальшими змінами новоутвореного композита. Існують також і другорядні типи словотвору, такі як скорочення (усне і писемне), а також конверсія. Проте зазначимо, що відсутніми є постфіксальний спосіб, безафіксний спосіб.
Натомість в українській мові найчастіше використовуються суфіксальний та префіксальний спосіб, суфіксально-префіксальний спосіб та словоскладання. Рідше вживаються постфіксальний спосіб, безафіксний спосіб, основоскладання й абревіація.
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1)    Аполлова М.А. Specific English: Грамматические трудности перевода / под ред. М.А. Аполловой. – М., 1977. – 69 с.
2)    Арнольд И. В. Лексикология современного английского языка / под ред. И.В. Арнольд. – М., 1966. – 312 с.
3)    Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов / под ред. О.С. Ахмановой. – М., 1969. – 348 с.
4)    Безпояско О. К., Городенська К. Г., Русанівський В. М. Граматика української мови: Морфологія / під ред. О.К. Безпояско. – К., 1993. – 412 с.
5)    Борисов В. В. Аббревиация и акронимия. Военные и научно-технические сокращения в иностранных языках. / под ред. Швейцера А.Д. – М.: Высшая школа, 2004. – 320 с.
6)    Бортничук Е. Н., Василенко И. В., Пастушенко Л. П. «Словообразование в современном английском языке» / под ред. Е.Н. Бортничук. – К.: «Вища школа», 1988. – 262 с.
7)    Ботчук Е. Н. Словообразование в современном английском языке / под ред. Е.Н. Ботчук. – К., 1988. – 213 с.
8)    Вакарюк Л., Панцьо С. Українська мова. Морфеміка і словотвір / під ред. Л. Вакарюк. – С.99 – 118 с.
9)    Виноградов В. В. Лексикология и лексикография / под ред. В.В. Виноградова. – М.: Просвещение, 1977. – 213 с.
10)    Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе / под ред. С. Влахова. – М., 1986. – 231 с.
11)    Волошин Е. П. Аббревиатуры в лексической системе английского языка: Дис. кандидата филологических наук: 15.04.01. – М., 2005. –279с.
12)    Горпинич В. О. Українська словотвірна дериватологія. –Дніпропетровськ, 1998 / під ред. В.О. Горпинич. – С.124-130.
13)    Заботкина В. И. Новая лексика современного английского языка / под ред. В.И. Заботкиной. – М.: «Наука», 1977. – 264 с.
14)    Зорівчак Р.П. Реалія і переклад мови / під ред. Р.П. Зорівчак. – Львів. 1989. – 345 с.
15)    Карпенко Ю. О. Синхронічна сутність лексико-семантичного способу словотвору / Ю.О. Карпенко // Мовознавство. – 1992. – № 4. – С.3-9.
16)    Ковалик І. І. Вчення про словотвір / під ред. І.І Ковалик. – Львів, 1991. – С.15-20.
17)    Корунець І. В. Порівняльна типологія англійської та української мов / під ред. І.В. Корунець. – В.: «Нова книга», 2003. – 198 с.
18)    Кубрякова Е.С. Что такое словообразование / под ред. Е.С. Кубряковой. – М., 1965. – 187 с.
19)    Перебийніс В.І. Статистичні методи для лінгвістів / під ред. В.І. Перебийніс. – Вінниця: «Нова книга», 2010. – 168 с.
20)    Плющ М. Я. Граматика української мови / під ред. М.Я. Плюща. – К.: «Вища школа», 2005. – 287 с.
21)    Рецкер Я. І. Теорія перекладу і перекладацька практика / під ред. Я.І. Рецкер. – К., 1984. – 318 с.
22)    Селіванова О. О. Актуальні напрями сучасної лінгвістики / під ред. О.О. Селіванової. – Черкаси: Фітоцентр, 1999. – 147 с.
23)    Словотвір сучасної української літературної мови. – К.: Наук. думка, 1999. – С.29-33.
24)    Сукаленко Н. И. Двуязычные словари и вопросы перевода / под ред. Н.И. Сукаленко. – Харьков, 1976. – 287 с.
25)    Сучасна українська мова / під ред. О. Д. Пономарева. – К., 1997. – 571 с.
26)    Green J. Bloomsburry Dictionary of New Words. – М.: «Вече», «Персей», 1996 – 352 с.