Як я писав курсову роботу на першому курсі



Наступило перше вересня, а світ з ним сильно оживився. Діти пішли до школи, студенти – до університетів. Згадую свої університетські роки, які ще ніби вчора плавно минали повз мою уяву та світосприйняття, а насправді – просто пролетіли, немов комета. Здається, ще вчора я писав лекції, вчив конспекти і готувався до захисту курсової роботи.
Саме з написанням курсової роботи в мене найбільш яскраві спогади. Пам’ятаю, як в мого першого керівника, викладача української літератури, професора і письменника окрім мене було ще зо два десятки студентів, які теж писали свою першу курсову роботу. В той час ми всі були ще зелені і не знали, що до чого. Найважче, звичайно, було взагалі почати писати курсову роботу, адже сам керівник взагалі нічим не допомагав. Сказав: „Пишіть, потім підкорегуємо”. Ось і почав я писати. Пам’ятаю я той час, коли з олівцем та товстим зошитом сидів в бібліотеці в пошуках інформації на свою тему.
З того моменту пройшов цілий місяць, коли я приніс чорновий варіант керівнику на перевірку. Перший розділ курсової роботи він мені взагалі перекреслив, другий трошки підправив. До захисту лишалося два дні і часу на виправлення розділу не було. Зробив я просто: надрукував знову той самий перший розділ і на наступний день приніс його керівнику. Яке ж було моє здивування, коли він сказав: „Оце – зовсім друга справа!”...
Ці слова змусили мене задуматися, чи варто взагалі писати курсові роботи, якщо нас ніхто навіть не перевіряє, а просто знущається, аби ми побігали. І чи не варто було просто купити або безкоштовно скачати курсову роботу і не морочити собі голову?
Звичайно, це було дуже давно, але спогади все ж таки яскраво жевріють в моїй голові. Університет, перший курс, курсова робота, навчання...ех, давненько це було.
Дата публікації: 10.09.2011
Прочитано: 5563 разів
 
 
 
[ Назад | Початок | Наверх ]

 
 

Студентські статті