Зміст художнього образу



Зміст художнього образу створюється художником у розрахунку на те, що він буде переданий, доступний іншим. Матеріальна перцепцій на форма (зорова та звукова) надає таку можливість і виступає у функції знака. Під знаком маємо на увазі будь-яке матеріальне явище, що створюється або використовується з метою передати якусь інформацію. Існує кілька основних різновидів знаків, що використовуються для комунікації як поза мистецтвом, так і в мистецтві: зображальні, виражальні, словесні й умовні знаки [2, 113]. Кожен знак, особливо ж той, що формує образність художнього тексту, за своєю сутністю є синкретичним, адже складається він із різнорідних елементів.
Особливо значущим подібне функціонування образності є для літературного процесу початку XIX ст., коли, як справедливо зауважує А. Гуляк, існував «беззастережний синкретизм у всьому: мисленні, філософії, мистецтві, мовній нарації, стильових пошуках» [4, 106]. Коли ж критерієм нашого дослідження обирати силу і глибину впливу образу на читача, передусім привертає увагу експресіонізм як художній напрям і його видатний представник М. Хвильовий.
У творчості експресіоністів вважаємо за потрібне виокремити одну з найпоказовіших особливостей художніх знаків, а саме: незалежно від того, що вони зображають, виражають чи позначають, самі по собі знаки завжди повинні викликати в реципієнта акцентовану емотивну реакцію – аж до фізіологічного ефекту. Духовний зміст художнього образу може бути трагічним, комічним тощо, але враження від його знакової матеріальної форми являє собою завжди (у повноцінному мистецтві) переживання певної над-емоції. 


Дата публікації: 28.03.2012
Прочитано: 462 разів
 
 
 
 

Студентські статті