Протиставлення добра і зла у збірці Ш. Бодлера Квіти зла





ЗМІСТ

ВСТУП    3

РОЗДІЛ 1. СИМВОЛІСТСЬКЕ ПІДГРУНТЯ ПОЕЗІЇ ШАРЛЯ БОДЛЕРА    6
1.1. Символізм як літературний напрямок    6
1.2. Особливості «бодлерового» символізму    12

РОЗДІЛ 2. ПРОТИСТАВЛЕННЯ ДОБРА І ЗЛА У ЗВІРЦІ «КВІТИ ЗЛА»    17
2.1. Поетизація зла як добра у збірці Бодлера    17
2.2. Особливості поетики Бодлера    20

ВИСНОВКИ    27
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ    30

 

 
ВИСНОВКИ

Отже, у відповідності до поставлених завдань в нашому дослідженні ми доходимо наступних висновків:
1. Символізм – це літературний напрям кінця XIX – початку XX століття, основною рисою якого є те, що конкретний художній образ перетворюється на багатозначний символ. Символізм як сформований літературний напрям починає свою історію з 1880 року, коли Стефан Малларме започатковує літературний салон. Символізм протиставив свої естетичні принципи та поетику реалізмові й натуралізмові, напрямам, які він рішуче заперечував.
Варто зазначити, що символісти не зацікавлені у відтворенні реальної дійсності, конкретного та предметного світу, у простому зображенні фактів повсякдення, як це робили натуралісти. Символічний образ у творах представників напряму є завжди багатозначним. Символ народжується там, де неможливо зобразити предмет. Він покликаний виразити алегоричне й невимовлене шляхом відповідностей між двома світами – світом зовнішнім і світом мрій та ідеалів.
В той же час, в цілому напрям символізму справив величезний вплив на подальший розвиток літератури. Він «породив» такі школи, як акмеїзм, футуризм, частково імажинізм, вплинув на поетику експресіонізму та сюрреалізму, збагатив зображальний арсенал, поетичну образність і стилістику, розкріпачив поетичну уяву, запровадив вільний вірш, змусив митців звернутися до нових ритмічних та звукових форм.
2. Шарль Бодлер є одним з найвидатніших представників французького символізму. Він стояв біля витоків французького символізму. Перші вірші Бодлера друкуються в 1843-1844 роках в журналі «Артист». Найважливішим моментом у процесі становлення загально-світоглядних і літературних орієнтацій Бодлера стали кінець 1840-х і початок 1850-х років. Характер віршів, написаних Бодлером після 1852 р., змінюється. Взагалі, початок 1850-х років став найважливішою віхою в оформленні літературно-естетичних поглядів Бодлера. Специфіка поетичного «почерку» Бодлера повною мірою проявилася в опублікованому в 1857 році збірнику «Квіти Зла».
На відміну від романтиків, які всі права віддавали творчій уяві, Бодлер не меншу роль відводить і майстерності, техніці, праці, без яких не домогтися максимально виразної форми. Досконалість форми у Бодлера стає засобом подолання ущербності життєвого матеріалу – реалій «епохи занепаду», як він називав свій час.
У мистецтві Бодлер робить відкриття, яке можна порівняти з відкриттями живописців-експресіоністів. Основа поетичного образу у Бодлера – це зв’язок людини і зовнішнього світу.
Варто звернути уваги і на критичні статті Бодлера. Вони за своїм змістом та рівнем професіоналізму, а також за значимістю не поступаються його поетичній творчості.
3. Літературну долю Бодлера визначила його єдина поетична збірка «Квіти зла». Назва збірки підкреслила головну думку – привабливість зла для сучасної людини. Зло було об’єктом художнього дослідження у Бодлера. Поет розглядав його як специфічну форму добра. Зазначимо, що у всіх віршах збірки «Квіти зла» протиставляються Добро і Зло. Бодлерівське добро – це зовсім не християнська любов (до Бога чи до інших людей), це всепоглинаюча жага злиття з вічним і нескінченним світом, жага, що могла бути задоволена лише тілесними засобами, які мали позаморальну природу. Два протилежні полюси – Добро і Зло, дух і плоть, Бог і Сатана – почали перетворюватись одне на одне. Нерідко у Бодлера слова і поєднання слів позбавлені точного логічного значення, що спричиняло несподівані асоціації, непевні уявлення, невизначені настрої.
Збірка «Квіти зла» створювалася поетом упродовж усього життя й увібрала все найкраще з його поетичної спадщини. У всіх віршах («Квіти зла») протиставлялися Добро і Зло. Бодлерівське добро – це зовсім не християнська любов (до Бога чи до інших людей), це всепоглинаюча жага злиття з вічним і нескінченним світом, жага, що могла бути задоволена лише тілесними засобами, які мали позаморальну природу.
4. Зазначимо, що в практичній частині нашого дослідження ми взяли кілька віршів зі збірки «Квіти зла» та охарактеризували вживання метафор Шарлем Бодлером для вираження протиставлення добра і зла. Дійшли висновку, що метафори дуже розповсюджені в ліричній збірці та часто вживаються поетом для вираження своїх думок та поглядів.


 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.    Андреев Л.Г. Актуальные проблемы зарубежной литературы ХХ века: Межвузовский сб. науч. тр. / под ред. Андреев Л.Г. – М.: Академия, 1989. – 303 с.
2.    Андреев Л.Г., Козлова Н.П., Косиков Г.К. История французской литературы. – М.: Высшая школа, 1987. – С. 395-412.
3.    Арнольд И.В. Интерпретация художественного текста: типы выдвижения и проблемы экспрессивности / И.В. Арнольд // Экспрессивные средства английского языка. – Л., 1985. – С. 3-15.
4.    Бабенко К.П. Замах на красу / К.П. Бабенко // Зарубіжна література. – 2006. – № 3. – С. 28-32.
5.    Бодлер Ш. Вірші різні. Переклади різні. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: . – назва з екрана.
6.    Бодлер Ш. Поезії: Пер.з фр. / під ред. М. Москаленко; авт.вст. слова Д. Павличко; авт. Післям. Д. Наливайко. – К.: Дніпро, 1990. – 272 с.
7.    Гиршман М. Литературное произведение: теория и практика анализа  / под ред. М. Гиршмана. – М.: Высшая школа, 1991. – 562 с.
8.    Давиденко Г.Й., Чайка О.М. Історія зарубіжної літератури ХІХ – поч. ХХ ст. / під ред. Г.Й. Давиденко. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 380 с.
9.     Давыдова Г. Творчество и диалектика  / под ред. Г. Давыдовой. – М.: Наука, 1996. – 172 с.
10.    Довідник з теорії літератури / під ред. У.Д. Данильцевої. – К.: А.С.К., 2001. – 488 с.
11.     Зарубіжна література ранніх епох. Античність. Середні віки.  Відродження: навч. посібник / під ред. Ф.І. Дрокаєва. – К.: Вища школа, 1994. – 406 с.
12.    Зарубіжна література. 10 клас. Посібник-хрестоматія / під ред. Б.Б. Щавурського. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2001. – 432 с.
13.    Зубрицька М. Антологія літературно-критичної думки XX століття / під ред. М. Зубрицької. – Л., 2002. – С. 324-327.
14.    История западноевропейской литературы: ХХ  век / под ред. А.Г. Березиной. – М.: Академия, 2005. – 240 с.
15.     История зарубежной литературы конца ХІХ – начала ХХ в. / под ред. Л.Г. Андреева и Р.М. Самарина. – М.: Изд-во Московского университета, 1988. – 564 с.
16.     История зарубежной литературы ХХ века / под ред. А.С. Дмитриева. – М.: Изд-во Московского университета, 1983. – 544 с.
17.    Краткая литературная энциклопедия / под ред. А.М. Суркова. – М.: ГНИСЭ, 1982. – 1088 с.
18.    Кусько К.Я. Лінгвістика тексту та її когнітивний потенціал / К.Я. Кусько // Наукова праця. Серія: Лінгвістика тексту. Лінгвостилістика. – Іноземна філологія. 1999. Випуск 111. – С. 98
19.    Літературознавча енциклопедія у двох томах. Том 1 / Авт.- укладач Ю.І. Ковалів. – К.: Академія, 2007. – 606 с.
20.     Літературознавча енциклопедія у двох томах. Том 2 / Авт.- укладач Ю.І. Ковалів. – К.: Академія, 2007. – 676 с.
21.     Літературознавчий словник-довідник / під ред.  В.І. Теременко. – К.: Академія, 1997. – 752 с.
22.     Мітосек З.І. Теорія літературних досліджень / під ред. З.І. Мітосека.  – Сімферополь: Таврія, 2005. – 408 с.
23.    Обломиевский Д. Французский символизм / под ред. Д. Обломиевского. –  М.: Наука, 1993. –  303 с.
24.    Обломиевский М.А. Французский символизм / под ред. М.А. Обломиевского. – М., 1984. – 215 с.
25.     Палиевский П.В. Литература и теория  / под ред. П.В. Палиевского. – М.: Наука, 1998. – 284 с.
26.    Стахурська Л.Г., Таранова Н.О., Юкало Т.М. Енциклопедія знань / під ред. Л.Г. Стахурської. – Д.: «Видавництво Сталкер», 2003. – 768 с.
27.    Теорія літератури:  Підручник  /  під ред. О. Галич, Назарець В. Васильєв Є. – К.: Либідь, 2001. – 488 с.
28.    Энциклопедия символизма / Под ред. Ж. Касу. – М., 1999. – 589 с.
 
 

Студентські статті