Прогнозування банкрутства підприємства




курсова робота 44 сторінки

Висновки
Отже, на основі проведеного аналізу фінансового стану ВАТ “Дубнорайагрохім”, під час якого було здійснено оцінку майнового стану та ділової активності підприємства, його фінансової стійкості та платоспроможності та здійснено прогнозування і оцінку ризику банкрутства за вітчизняними і зарубіжними методиками, ми прийшли до висновку, що на протязі досліджуваного періоду підприємство перебувало у стані важкої кризи, яка поглибилася у 2000-2001 роках із появою катастрофічної заборгованості. Майновий стан ВАТ “Дубнорайагрохім” погіршується з кожним наступним періодом. Частка основних виробничих фондів в обігових коштах неухильно зменшувалася, також знижувалася частка коштів, інвестованих у основні засоби, у валюті балансу. Загрозливо зріс рівень фізичного і морального зносу основних фондів, оновлення основних засобів повністю відсутнє. Вже на основі лише одного показника: відсутності коефіцієнта оновлення можна судити про те, що ні про яку довгострокову перспективу діяльності підприємства не йдеться: з кожним роком воно все більше буде заглиблюватися в борги і отримувати збитки. Зменшилася частка оборотних виробничих активів, таким чином зменшилася мобільність виробничих фондів, проте за рахунок росту дебіторської заборгованості зріс коефіцієнт мобільності активів, що визначає потенційну можливість перетворення активів у ліквідні кошти. Проте, на нашу думку, варто реально підходити до оцінки даного показника і до імовірності погашення дебіторської заборгованості підприємства, адже, на жаль, гарантій своєчасного погашення дебіторської заборгованості підприємство не має.
При аналізі ділової активності підприємства було виявлено, що оборотність активів (коефіцієнт трансформації) ВАТ “Дубнорайагрохім” постійно зменшується під впливом незначного зменшення чистої виручки та росту активів за рахунок появи дебіторської заборгованості. Фондовіддача стабільно перебувала на низькому рівні, що говорить про неефективність діяльності основних фондів, які вже зносилися і потребують оновлення. Протягом 2000 року значно зменшився коефіцієнт оборотності обігових коштів, тобто кількість виручки на одиницю обігових коштів зменшилася, що, звичайно, є загрозою для функціонування підприємства.
Кількість оборотних коштів, інвестованих у запаси, у 2000 році скоротилася, а в 2001 році зросла, дана ситуація пояснюється коливаннями собівартості та обсягу запасів підприємства, її не можна оцінювати однозначно, тому що варто комплексно оцінювати і показники ліквідності та платоспроможності підприємства, що буде здійснено далі.
Період погашення кредиторської заборгованості у 2000 році зріс порівняно з 1999 роком в 33 рази, що є, без сумніву, ознакою кризи неплатежів на підприємстві, загрозою повної втрати ВАТ “Дубнорайагрохім” своєї платоспроможності і подальшого банкрутства.
Негативною ознакою для ВАТ “Дубнорайагрохім” є перебування протягом всього досліджуваного періоду співвідношення виручки від реалізації продукції та власного капіталу на стабільно низькому рівні, що говорить про те, що обсяг виручки від реалізації продукції знаходиться на низькому рівні, його потрібно підвищувати, паралельно реалізуючи зношені основні фонди.
Оцінка рентабельності діяльності підприємства не проводилася, адже ВАТ “Дубнорайагрохім” є збитковим підприємством, відповідно воно нерентабельне і з кожним періодом поглиблює свої збитки.
При оцінці фінансової стійкості ВАТ “Дубнорайагрохім” було виявлено, що на підприємстві існують в незначному обсязі власні обігові кошти, проте з кожним наступним періодом вони зменшуються, таким чином здатність підприємства платити поточні борги та розширювати виробництво майже відсутня, адже величина поточних боргів більш ніж в 30 разів перевищує величину робочого капіталу.
З різким ростом дебіторської заборгованості в 24 рази зменшилася абсолютна можливість перетворення активів у ліквідні кошти, яка і до того перебувала на вкрай низькому рівні, що говорить про те, що підприємство потрапило у фінансові лещата, і йому загрожує повна втрата платоспроможності.
Маневреність робочого капіталу стабільно зменшувалася, різко збільшившись тільки у 2000 році, дана загальна тенденція - це позитивне явище, адже розширилася свобода маневру ВАТ “Дубнорайагрохім” власними коштами.
Відбувалося коливання коефіцієнта забезпечення запасів власними обіговими коштами, проте протягом всього періодувін загалом зріс, це також говорить про позитивний ефект, проте, на нашу думку, слід структуризувати оборотні активи на ті, які реально мають здатність забезпечувати запаси та на ті, які не мають такої здатності, адже може виникнути така ситуація, що дебіторська заборгованість виявиться абсолютно неліквідною, і відповідно, не забезпечить запасів.
Коефіцієнт покриття запасів дуже різко зріс майже в 40 разів, характеризуючи підприємство таким чином, що величина дебіторської і кредиторської заборгованості зросла в 2000 році при майже незмінній величині запасів, що за умови вчасного погашення заборгованості було б позитивною характеристикою, проте гарантії такого погашення заборгованості відсутні.
З тієї самої причини у 2000-2001 роках відбулася зміна коефіцієнтів автономії та фінансової залежності, які під впливом зміни структури власного капіталу і пасивів ВАТ “Дубнорайагрохім” відповідно зменшилися і зросли вдвічі, внаслідок чого можна констатувати, що підприємство втратило свою фінансову стійкість, і стало залежним від позикових джерел.
Негативно характеризує фінансову стійкість підприємства і коефіцієнт маневреності власного капіталу, який показує постійне зменшення частки власних обігових коштів у власному капіталі. Зменшилася і забезпеченість заборгованості підприємства власними коштами, протягом 2000-2001 років обсяг позикових коштів перевищував величину власних, тому фінансова стійкість у ВАТ “Дубнорайагрохім” відсутня.
Що стосується аналізу платоспроможності ВАТ “Дубнорайагрохім”, то коефіцієнти поточної і швидкої ліквідності, які знаходяться протягом всього досліджуваного періоду на межі своєї критичної величини, говорять про те, що підприємство могло б погасити свої борги протягом року тільки в тому випадку, коли б йому довелося реалізувати всі обігові кошти.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності виявилося обрахувати неможливим через те, що на підприємстві абсолютно немає коштів. Тому його готовність негайно ліквідувати короткострокову заборгованість відсутня, за даним параметром підприємство є повністю неплатоспроможним.
Зменшилася здатність підприємства розрахуватися з кредиторами за рахунок дебіторів протягом одного року у зв’язку зі зміною

 
 

Студентські статті