Професійні бібліотечні громадські обєднання, як обєкт наукового дослідження




ЗМІСТ

ВСТУП    3

РОЗДІЛ 1. БІБЛІОТЕЧНІ АСОЦІАЦІЇ ЯК СОЦІАЛЬНЕ ЯВИЩЕ    6
1.1. Поняття „бібліотечна асоціація»    6
1.2. Перші професійні бібліотечні громадські об’єднання та історія їх дослідження    9

РОЗДІЛ 2. РОЛЬ ПРОФЕСІЙНИХ БІБЛІОТЕЧНИХ ГРОМАДСЬКИХ ОБ’ЄДНАНЬ В УПРАВЛІННІ БІБЛІОТЕЧНОЮ СПРАВОЮ    20
2.1. Видавнича діяльність професійних бібліотечних громадських об’єднань    20
2.2. Внесок професійних бібліотечних громадських об’єднань у підвищення престижу професії    22

РОЗДІЛ 3. АКТУАЛЬНІСТЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДІЯЛЬНОСТІ БІБЛІОТЕЧНИХ АСОЦІАЦІЙ В УМОВАХ РОЗВИТКУ СУЧАСНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА    27

ВИСНОВКИ    33
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ    35

 
ВСТУП

Бібліотечні асоціації – це добровільні громадські організації, які сприяють розвитку бібліотечної справи і вдосконаленню бібліотечно-інформаційного обслуговування, підвищенню професійного рівня бібліотечно-інформаційних працівників. Це – важливий громадський орган управління, що існував і продовжує існувати паралельно з адміністративними структурами в соціальному інституті бібліотечної справи до сьогодні, коли вони набувають значення центрів розповсюдження, впровадження і освоєння результатів наукових досліджень, сучасних інформаційно-бібліотечних технологій і прогресивного досвіду, нової професійної свідомості [10; c. 18].
Актуальність дослідження. Професійні бібліотечні громадські об’єднання функціонують у різних країнах світу понад сто тридцять років. Так,  наприкінці ХХ століття у світі діяло 76 міжнародних та 511 національних бібліотечних, інформаційних та архівних асоціацій. Їхня діяльність мала важливе значення для формування бібліотечної справи, становлення бібліотечної науки в різних країнах і на міжнародному рівні. Відтворення цілісної наукової картини еволюції національних бібліотечних асоціацій і обґрунтування теоретико-методологічних і практичних засад їхньої діяльності як в історичній ретроспективі, так і в умовах інформаційного суспільства та демократичних перетворень з урахуванням потреб і особливостей України, – актуальна проблема бібліотекознавства. Її вирішення сприятиме вдосконаленню бібліотечної справи в Україні, професіоналізації бібліотечних працівників, покращанню бібліотечно-інформаційного обслуговування суспільства.
Актуальність нашого дослідження обумовлена також зростаючим значенням змін у професійній свідомості бібліотечних працівників, що викликані соціально-політичними, економічними та технологічними змінами в країні та в світі. Сучасні тенденції розвитку суспільства – глобалізація, функціонування громадянського суспільства, конвергенція – також зумовлюють актуальність наукового вивчення професійних бібліотечних громадських об’єднань.
Проблему професійних бібліотечних громадських об’єднань як об’єкт наукового дослідження вивчали такі вчені, як Балика Д., Буран В. Я., Каліберда Л., Ільганаєва В., Коршунов О.П., Пашкова В. С., Слободяник М. та ін. Незважаючи на це, залишаються питання, що потребують подальшого опрацювання.
Мета дослідження полягає в характеристиці професійних бібліотечних громадських об’єднань як об’єкт наукового дослідження. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1.    Охарактеризувати бібліотечні асоціації як соціальне явище;
2.    Визначити роль професійних бібліотечних громадських об’єднань в управлінні бібліотечною справою;
3.    Дослідити актуальність та перспективи діяльності бібліотечних асоціацій в умовах розвитку сучасного інформаційного суспільства.
Об’єктом дослідження є національні бібліотечні асоціації як професійні об’єднання, що виникли і плідно працюють у багатьох країнах різних частин світу в різних історичних, соціально-політичних, економічних і культурних умовах.
    Предметом дослідження є виникнення, становлення та сучасні напрями діяльності національних бібліотечних асоціацій як демократичного інституту розвитку професії та управління галуззю.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1.    Загальнонауковий: синтез, аналіз та порівняння наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2.    Діалектичний метод використовувався з метою пояснення виникнення та розвитку певних поглядів і теорій.
3.    Логіко-семантичний метод сприяв визначенню понять за допомогою аналізу їх ознак, відношень між мовними висловами та дійсністю, саме цей метод допоміг визначенню понятійного апарату, що застосовується у дослідженні.
4.    Порівняльний метод був використаний з метою порівняння поглядів різних науковців на поняття, що аналізуються в дослідженні.
5.    Статистичний: для характеристики певних статистичних даних дослідження.
Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про професійні бібліотечні громадські об’єднання як об’єкт наукового дослідження. Дослідження може використовуватися в навчальних цілях.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури.


 
 

Студентські статті