Адміністративний договір як форма державного управління





АДМІНІСТРАТИВНИЙ ДОГОВІР ЯК ФОРМА ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
Курсова робота


, 2013
 
ЗМІСТ

ВСТУП    3

РОЗДІЛ 1.ПОНЯТТЯ ТА ОЗНАКИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ДОГОВОРУ ЯК ФОРМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ    6
1.1. Поняття адміністративного договору як однієї із форм державного управління    6
1.2. Основні ознаки адміністративного договору    12
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1    16

РОЗДІЛ 2. КЛАСИФІКАЦІЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ ДОГОВОРІВ В УПРАВЛІНСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ, ЇХ СТРУКТУРА    17
2.1. Класифікація адміністративних договорів    17
2.2. Структура адміністративного договору як форми державного управління    22
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2    25

РОЗДІЛ 3. ЗНАЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ДОГОВОРУ ЯК ФОРМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ    26

ВИСНОВКИ    33
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ    35

 

ВИСНОВКИ

Отже, поняття «адміністративний договір» сформульовано у н. 14 ст. З Кодексу адміністративного судочинства України: адміністративний договір – дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов’язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб’єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди.
Адміністративний договір пов’язаний зі сферою державного управління, до якої належить суб’єкт владних повноважень, що є стороною цього договору. Тобто адміністративний договір не може укладатись у тій сфері управління, в якій владний суб’єкт управління не має повноважень.
Маємо підсумувати, що важливим для розуміння природи адміністративного договору, що дає змогу розрізняти його від цивільно-правових договірних форм, є визначення нарівні відповідного переліку чітко означених сфер, в яких нині практично застосовуються адміністративні договори.
Узагальнимо головні ознаки адміністративного договору: 1) участь як обов’язковім сторони органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування; 2) практична реалізація цими органами повноважень, наданих їм для здійснення державно-управлінської діяльності; 3) здійснення цієї діяльності у сфері державного управління; 4) правова урегульованість і захищеність установлюваних договором відносин має здійснюватися нормами різних галузей права, але на базі норм адміністративного права, оскільки для учасників договору саме воші матимуть обов’язковий характер.
Розглянувши особливості визначення поняття адміністративного договору та його ознаки, узагальнимо класифікацію адміністративних договорів. Таким чином, у матеріальному законодавстві термін «адміністративний договір» поки що не вживається, однак у ньому передбачено велику кількість договорів, що укладають органи державної влади, органи місцевого самоврядування у процесі своєї діяльності. Ці договори можна згрупувати у такий спосіб: 1) договори щодо компетенції та виконання інших державних та самоврядних функцій, 2) договори у сфері оподаткування, 3) договори щодо закупівлі (поставки) продукції, товарів та послуг для публічних потреб, 4) договори щодо і залучення інвестицій для задоволення публічних потреб, 5) договори у сфері трудових (службових) правовідносин, 6) договори, в яких суб’єкт владних повноважень реалізує функції розпорядника державним чи комунальним майном.
Багато адміністративних договорів мають комплексний характер і регулюються одночасно нормами декількох галузей. Особливості адміністративного договору визначаються і його суб’єктним складом. Державно-владний суб’єкт (державний орган, посадова особа або суб’єкт із делегованими повноваженнями) – обов’язкова, атрибутивна ознака адміністративного договору. Звичайно в правовому акті встановлюється, коли, з ким і на яких умовах адміністративний договір може бути укладений. Адміністративні договори, як правило, є формальними, укладаються у письмовій формі. Як виключення допускаються й усні угоди.
Маємо підкреслити, що адміністративні договори мають відповідати вимогам чинності, тобто умовам, за наявності яких адміністративний договір вважатиметься таким, що має законну силу, це можуть бути такі умови: 1) зміст адміністративного договору має відповідати законодавчим актам; 2) договір укладено повноважними на це особами (органами); 3) письмова форма договору; 4) мета укладення договору повинна відповідати встановленій у законі; 5) можливість укладення повинна передбачатися у законі.


 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Нормативно-правові акти та законопроекти

1.    Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» / Відомості Верховної Ради України від 25.03.1992. – № 2232-XII.
2.    Закон України «Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб» / Відомості Верховної Ради України від 15.12.2005. – № 14.
3.    Закон України «Про державний матеріальний резерв» / Відомості Верховної Ради України від 24.01.1997. – № 51/97.
4.    Закон України «Про колективні договори і угоди» / Відомості Верховної Ради України від 01.07.1993. – № 3356-XII.
5.    Закон України «Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг» / Відомості Верховної Ради України від 14.12.1999. – № 1286-XIV.
6.    Закон України «Про концесії» / Відомості Верховної Ради України від 16.07.1999. – № 997-XIV.
7.    Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» / Відомості Верховної Ради України від 21.05.1997. – № 280/97.
8.    Закон України «Про місцеві державні адміністрації» / Відомості Верховної Ради України від 09.04.1999. – № 586-XIV.
9.    Закон України «Про оренду державного та комунального майна» / Відомості Верховної Ради України від 10.04.1992. – № 2269-XII.
10.    Закон України «Про оренду землі» / Відомості Верховної Ради України від 06.10.1998. – № 161-XIV.
11.    Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків Перед бюджетами та державними цільовими фондами» / Відомості Верховної Ради України від 21.12.2000. – № 2181-III.
12.    Закон України «Про приватизацію державного майна» / Відомості Верховної Ради України від 04.03.1992. – № 2163-XII.
13.    Закон України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» / Відомості Верховної Ради України від 06.03.1992. – № 2171-XII.
14.    Закон України «Про соціальні послуги» / Відомості Верховної Ради України від 19.06.2003. – № 966-IV.
15.    Закон України «Про угоди про розподіл продукції» / Відомості Верховної Ради України від 14.09.1999. – № 1039-XIV.
16.    Інформаційний лист Верховного Суду України від 26 грудня 2005 р. № 3.2.
17.    Постанова колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 10 жовтня 2006 р.

Монографії, статті, навчальні та практичні посібники

18.    Авер’янов В.Б. Адміністративне право України: Академічний курс: У 2 т.: Т. 1. Загальна частина / під ред. В. Б. Авер’ямова. – К., 2004. – 584 с.
19.    Афанасьев К. Адміністративний договір як форма державного управління (теоретико-правовий аспект): автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – Xарків, 2002. – 451 с.
20.    Афанасьев К. Адміністративні договори: реалії та перспективи: моногр. – Луганськ : РВВ ЛАВС, 2004. – 320 с.
21.    Болахнина Л. В. Правовой режим ничтожных и оспоримых сделок / Л.В. Болахнина // Цивилистическис записки. – М., 2002. – № 2.
22.    Завальна Ж. Вимоги чинності адміністративного договору / Ж. Завальна // Підприємництво, господарство і право: науково – практичний господарсько – правовий. – К., 2007. – №1. – С. 55-58
23.    Ілюшик О. Межі здійснення і застосування адміністративного договору та адміністративного акта / О. Ілюшик // Підприємництво, господарство і право: науково-практичний господарсько-правовий. – К., 2010. – №9. – С. 96-99
24.    Ілюшик О.М. історія розвитку концепції адміністративного договору / О.М. Ілюшик // Економіка, фінанси, право: інформаційно-аналітичний журнал. – К., 2010. – №12. – C. 35-39
25.    Кубко Є.Б. Про деякі аспекти природи адміністративно-правових договорів / Є.Б Кубко // Вісник Верховного Суду України. – К.: Видавничий Дім "Ін Юре". – 2010. – №4. – С. 44-48
26.    Куйбіда Р. Проблема адміністративного договору у доктрині, законодавстві, на практиці / Р. Куйбіда // Право України: Юридичний журнал. – К., 2009. – №3. – С. 76-85
27.    Липа В. Щодо адміністративного договору / В. Липа // Право України: Юридичний журнал. – К., 2008. – №2. – С. 87-89
28.    Розепфельд В. Г., Старшим Ю. Н. Проблемы современной теории административного договора / В.Г. Розепфельд // Правоведение. – 1996. – № 4.
29.    Самсін І. Адміністративний договір – форма реалізації публічного інтересу/ І. Самсін, Н. Іваницька // Право України: Юридичний журнал. – К., 2006. – №6. – С. 114-118
30.    Семушина О. В. Правові аспекти розмежування нікчемних та заперечних право чинів / О. В. Семушина // Держава і право. – К., 2004. – № 25.
31.    Стефанюк В. Адміністративний договір – вимога сьогодення / В. Стефанюк // Право України: Юридичний журнал. – К., 2003. – № 11. – С. 11-16
32.    Стефанюк В. Адміністративний договір: потреба чи примха? / В. Стефанюк // Голос України: газета Верховної Ради України. – К., 2003. – № 120. – С. 10
33.    Стефанюк В. Поняття, ознаки і публічно-правова природа адміністративного договору та його значення в управлінській діяльності / В. Стефанюк // Право України. – 2003. – № 8.
34.    Стефанюк В. Судовий адміністративний процес: моногр. – X.: Крнсум, 2003. – С. 115-150.
35.    Тузов Д. О. Ничтожность и оспоримость сделок: классическая доктрина и проблемы российской цивилистики / Д. О. Тузов // Цивилистическис записки. – М., 2002. – № 2.


 
 

Студентські статті