Біблійні образи і мотиви в ліриці Лесі Українки









БІБЛІЙНІ ОБРАЗИ І МОТИВИ В ЛІРИЦІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

г, 2012
 
ЗМІСТ

ВСТУП    3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТВОРЧОГО ДОРОБКУ ЛЕСІ УКРАЇНКИ    7
1.1 Лірика Лесі Українки: ідейно-філософські особливості    7
1.2 Методологічно-світоглядна концепція письменниці    14

РОЗДІЛ 2. БІБЛІЙНІ ОБРАЗИ ТА МОТИВИ В ТВОРАХ ЛІРИЧНОГО ЖАНРУ ЛЕСІ УКРАЇНКИ    20
2.1 Лексико-стилістичні особливості вживання біблійних образів та мотивів    20
2.2 Біблійні легенди та їх співзвучність сучасності в ліричній спадщині письменниці    34

ВИСНОВКИ    39
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ    42

 

ВИСНОВКИ

Таким чином, Леся Українка зверталась до народу, до його національної гідності, будила національну свідомість. У перших поетичних творах Лесі Українки чітко окреслюються основні мотиви її лірики. Саме аналіз основних ідей лірики Лесі Українки дає можливість виділити найголовніші світоглядно-філософські концепції її творчості. Так, любов у поетеси – це щось «вічне», що стоїть понад потребами дня, понад юрбою, те, що творить Людину і без чого вона гине. Зазначимо, що пейзажним описам, у яких бринять і сумні, і бадьорі настрої присвячені цілі цикли та окремі поезії: «Сосна», «Горить моє серце», «Знов весна», «В дитячому крузі» та інші, але ніколи поетеса не відсторонюється від соціальних мотивів.
Лірика Лесі Українки «зворушливо-жіноча» в настроях інтимних і «сильна та смілива» в поезіях на громадянські теми. Майже кожен рядок, кожна думка її громадянської поезії нерозривно пов’язані з Україною. Поетка – за активність, відвагу, особливо, коли йдеться про свободу рідного краю й народу. Своїх сучасників, і навіть тих, що усвідомлюють уярмлення своє, поетеса вважає за рабів, що гірші від єгипетських фелахів та індійських паріїв.
Маємо узагальнити, що багато поетів прагнули знайти шляхи боротьби за соціальне й національне визволення, але Леся Українка випередила багатьох. Адже покликання поета для неї одне – будити до бою. Леся Українка підіймає ще цілий пласт проблем, серед яких вирізняється проблема соціального призначення мови, яку ще в XIX ст. розглядали Гумбольдт та Потебня. Це питання для України надзвичайно важливе і, на жаль, не втратило актуальності та гостроти сьогодні.
Варто підсумувати, що найважливіше для Лесі Українки – віднайти ту «зброю», яка стане головною в борні за вищі життєві ідеали. Відповідно до романтичних ідеалів та звично екзистенціальній особливості української духовності, вона впевнюється в могутності, силі впливу саме слова. Леся Українка нетерпимо ставилась до «народності» як лише селянськості, розглядаючи етнографізм як шлях до побутовізму. На її тверде переконання, не інтелігенція повинна йти в народ і пристосовуватися до нього, а навпаки – завдання інтелігенції полягає в тому, щоб творити високого рівня культурні цінності і до них поволі підіймати народ.
Проаналізувавши ті методологічні особливості, які пропонують європейські позитивістського спрямування мистецько-естетичні концепції, Леся Українка виробляє свою власну методологічно-світоглядну концепцію, яку сама вона визначає як неоромантизм, виділяючи його специфічні особливості, що пояснюють нам її власне розуміння цього напрямку. Для Лесі Українки однаково далеким і чужим був песимізм європейського та російського неоромантизму і позитивістське «знищення» художньо-образного відображення світу.
Слід також додати, що Леся Українка неодноразово відзначає таке характерне для неоромантизму протиставлення чуття інтелектові. В своїй же творчості вона, всупереч цьому протиставленню, поєднує чуття та осмислення в тому пориві, який спрямований на досягнення вершин, яких, зрештою, досягнути неможливо.
Використання мотивів та образів з Біблії Лесею Українкою можна пояснити по-перше тим, що Святе письмо – це невичерпне джерело «вічних» тем, ідей, мотивів, образів, які відомі багатьом читачам в усьому світі (а письменниця, безумовно, свою власну творчість бачила в контексті світового літературного процесу): таким чином українська література долучалась безпосередньо до європейської, в якій використання біблійних сюжетів стало давньою традицією. Маємо зазначити, що переважна більшість творів Лесі Українки християнського циклу – це твори, що стали новим явищем в українській літературі і театральній культурі та принесли письменниці славу письменника-новатора.
Підсумуємо, що Леся Українка, звернувшись до біблійних сюжетів, мотивів та образів, які вже закріпилися в пам’яті багатьох поколінь і народів, сконцентрувала певні ідеї, відображаючи їх у нетрадиційному для українського театру виді – не в соціально-побутовому, а у філософсько-ідеологічному.



 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Монографії, статті, навчальні та практичні посібники

1.    Аврахов Г.Г. Художня майстерність Лесі Українки / Г.Г. Аврахов. – К.: Дніпро, 1964. – 143 с.
2.    Агєєва В.П. Поетеса зламу століть. Творчість Лесі Українки постмодерній інтерпретації / В.П. Агєєва. – К.: Либідь, 2001. – 264 с.
3.    Акулов И.Б. Этические взгляды Леси Украинка: Дис. канд. филос. наук / И.Б. Акулов. – Дрогобич, 1996. – 277 с.
4.    Бабишкін О. Леся Українка: життя і творчість / О. Бабишкін. – К., 1995. – 320 с.
5.    Бетко І. Біблія як джерело ідей у творчості Лесі Українки / І. Бетко // Слово і час. – 1991. – № 3. – С. 26-35.
6.    Бичко А. Леся Українка: Світоглядно-філософський погляд / А. Бичко. – К.: Український Центр Духовної культури, 2000. – 186 с.
7.    Біблійні сюжети і мотиви в українській поезії кінця XIX – початку XX ст. // Українська мова і література в школі. – 1991. – № 10. – С. 61-72.
8.    Білан Т.О. Українська ідея в контексті творчості Лесі Українки / Т.О. Білан // “Дні науки” – Тези наукових доповідей... Київський університет. – К., 1996. – С.59-67.
9.    Бойко Ю. Естетичні погляди Лесі Українки та її стильові шукання / Ю. Бойко // Вибрані праці. – К., 1992. – С. 126.
10.    Веретельник І. Фемінізм в драматургії Лесі Українки. До 120-річчя з дня народження / І. Веретельник // Сучасність. – 1991. – №2.
11.    Войтюк А.Ю. Природа історизму Лесі Українки /А.Ю. Войтюк. – Радянське літературознавство. – 1984. – № 5.– С.31-40.
12.    Галич О. Теорія літератури / О. Галич.– К.: Феміна, 2001. – 439 с.
13.    Головаха І. Суспільно-політичні і філософські погляди Лесі українки / І. Головаха. – К., 1953. – С.209.
14.    Грушевський М. Пам’яті Лесі Українки /М. Грушевський // ЛНВ. – № 10-12. – 1913. – С. 10-11.
15.    Гундорова Т. Феміністична утопія Лесі Українки / Т. Гундорова // Сучасність. – К., 1996. – №5. – С.91-95.
16.    Гундорова Т. Тенденції розвитку художнього мислення (поч. XX ст.) / Т. Гундорова // Слово і час. – 1993.– № 1.– С. 55-67.
17.    Два типи держави у драматургії Лесі Українки // Леся Українка і національна ідея. Збірник наукових доповідей під ред. Я. Поліщука та А. Криловця. – К.: Вид-во ім. О. Теліги, 1997. – С. 105-108
18.    Демська Л.М. Проблема індивідуальної свободи в драматургії Лесі Українки: Автоpеф. дис. ... канд. філол. наук / HАH Укpаїни. Ін-т літеpатуpи ім. Т.Г.Шевченка. – К., 2000.
19.    Донцов Д. Поетка українського рісоржіменту /Д. Донцов // Укр. слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики XX ст. – К.: Рось, 1994. – 327 с.
20.    Драй-Хмара М. Леся Українка: Життя і творчість / М. Драй-Хмара // З літературно-наукової спадщини. – К: Дніпро, 1999. – 274 с.
21.    Єфремов С.О. Історія українського письменства / С.О. Єфремов. – К.: Феміна, 1995. – 374 с.
22.    Жертва і помста: два обличчя однієї Жінки. (За мотивами драматичної поеми Лесі Українки “Камінний господар”) // “Камінний господар” Лесі Українки та феномен середньовіччя”. – Збірник наукових доповідей під ред. Я. Поліщука та А. Криловця. – Остріг: Діва, 1998. – С. 76-81.
23.    Жулинський М. Традиція і проблема ідейно-естетичних пошуків в українській літературі кінця ХІХ – початку ХХ століття / М. Жулинський // Записки наук. товариства імені Т. Шевченка. Праці філолог. секції. – Львів, 1992. – С.141-153.
24.    Жулинський М. Як розбудити розум, що заснув? / М. Жулинський // Літературна Україна. – 1996. – 28 березня.
25.    Забужко О.С. До характеристики філософсько-історичної концепції Лесі Українки/ О.С. Забужко // Філософська і соціологічна думка. – 1989. – № 4. – С.86-96.
26.    Задеснянський Р. Творчість Лесі Українки / Р. Задеснянський. – Мюнхен, 1984. – 341 с.
27.    Зеров М. Леся Українка / М. Зеров // Твори: В 2-х т. – К.: Дніпро, 1990. – Т. 2. – 590 с.
28.    Зеров М. Леся Українка. З нагоди нового видання творів / М. Зеров // Книжник. – 1991. – № 1.
29.    Кирпель І. Леся Українка – попереду нас / І. Кирпель // Слов’янське віче: ХХ століття. – К., 1996. – № 2. – С. 171-185.
30.    Козак С. Неоромантична концепція слова Лесі Українки / С. Козак // Сучасність. –  1993. –  №2. –  С. 138-144.
31.    Криловець А.О. Кассандра Лесі Українки і європейський модернізм / А.О. Криловець. – Острог: 1998. – 390 с.
32.    Кримський А. Ю. Із спогадів щирого друга – Твори: В 5 т. / А.Ю. Кримський. – К., 1972. – Т.2. – 750 с.
33.    Кулінська Л. У світі ідей та образів / Л. Кулінська. –  К.: Дніпро, 1971. – 137 с.
34.    Лісова пісня Лесі Українки – спроба естетичного аналізу // Українська мова та література в школі. – К., 1999. – № 45
35.    Лосев А. Очерки античного символизма и мифологии / А. Лосев. – М.: Искусство, 1993. – 212 с.
36.    Маланюк Е. До роковин Лесі Українки (13.11.1871) Книга. спостережень: В 2-х т. / Е. Маланюк. – Т. 1. – Торонто, 1992. – С. 91-102.
37.    Мороз М.О. Літопис життя та творчості Лесі Українки / М.О. Мороз. – К.: Наукова думка, 1992. – 120 с.
38.    Нечволод Л. І. Посібник-порадник з української літератури / Л.І. Нечволод. – Х., 1997 р. – 430 с.
39.    Нова європейська естетика і філософія доби // Наукові читання – 1998. Праці молодих учених України. – К.: Інститут літератури ім. Т. Шевченка НАН України, 1999. – С. 46-53
40.    Одарченко П. Епістолярна спадщина Лесі Українки / П. Одарченко // Український Вільний університет. Науковий збірник.  Мюнхен, 1971. – Т.7. – С. 329-342.
41.    Одарченко П. Зоря України (До 75-х роковин з дня смерті славетної поетеси Лесі Українки) / П. Одарченко. – К., 1994. – С. 4-14.
42.    Онуфрієнко О. Головні світоглядно – філософські засади лірики Лесі Українки / О. Онуфрієнко // Укр. літ. в загальноосвітній шк. -1999 . – N 6. – С. 31 – 36.
43.    Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі: Монографія / 2-ге вид., перероблене і доповнене / С. Павличко. –  К.: Либідь, 2001. – 156 с.
44.    Поліщук Я. Міфологічний горизонт українського модернізму. Літературознавчі студії / Я. Поліщук. –  Івано-Франківськ: Лілея НВ, 1998. – 287 с.
45.    Скупейко Л. Леся Українка і фемінізм: (нефеміністичний погляд) / Л. Скупейко // Слово і Час. –  1999. –  №8. –  С. 43-48.
46.    Смирнова Г. Через художні образи до філософського осмислення категорії бога: релігійні сюжети у творчості Л.Українки / Г. Смирнова // Вісник НАН України. – 2001. – N 7 . – С. 48-54
47.    Ткаченко І. Надруковані листи М. Драгоманова до Лесі Українки / І. Ткаченко //Червоний шлях. – Львів. – 1923. – № 7.
48.    Турган О. Українська література к. ХІХ – поч. ХХ ст. і античність / О. Турган. –  К., 1995. –  С. 117-133.
49.    Хрестоматія критичних матеріалів, 2-е видання. – т. 3. – К.: «Радянська школа», – 1956. – 790 с.
50.    Чижевський Д. Історія української літератури (від початків до доби реалізму) / Д. Чижевський. – Тернопіль, 1994. – 589 с.

 
 

Студентські статті