Психоаналіз. Історія виникнення і розвитку. Драма Г. Ібсена Привиди




Зміст
Вступ..............................................................................................................2
І Розділ ПСИХОАНАЛІЗ, ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТКУ....................................................................................................6
1.1. Загальне поняття про психоаналіз і його завдання..................6
1.2. З.Фройд. Загальне розуміння психоаналізу..............................7
1.3. Методи психоаналізу................................................................11
ІІ Розділ ПСИХОАНАЛІЗ ОДНОГО З ГОЛОВНИХ ОБРАЗІВ ДРАМИ........................................................................................................16
2.1. Зв’язок драми Г. Ібсена з творами інших авторів..................16
2.2. Аналіз поведінки і зв’язок фру Алвінг з іншими героями драми............................................................................................................19
Висновок......................................................................................................23
Список використаної літератури...............................................................25





Висновок
Згідно з З. Фройдом психоаналіз – це намагання виявити підсвідомі мотиви дій, витоки морально-психологічних настав особистості. Виникнення психоаналізу на початку ХХ століття дало великий поштовх і розвиток у медицині, зокрема психології. Такий метод психоаналізу як самоаналіз надав кожній людині можливість бути більш самокритичною, менше довіряти рекламі і безглуздим лозунгам, ідеологічним штампам.
    З. Фройд відкрив такі області свідомості людини як свідомість (Я), до пізнаване (зверх-Я) і несвідоме (Воно) які і використовувались при глибинному аналізі поведінки однієї з головних героїнь драми Г. Ібсена „Привиди” фру Алвінг у другому розділі курсової роботи, а також прості форми реагування людини як Едипів комплекс і комплекс Електри, які також мали місце при аналізі взаємовідношень між матір’ю(фру Алвінг) і сином (Освальд) та донькою (Реґіна) і батьком (Енгстран).
    Отож, дослідивши головні проблеми, які виникли в сім’ї Алвінгів можна зробити висновок, що Г. Ібсен в першу чергу хотів показати читачеві наскільки люди не спроможні справитись зі стереотипами встановленими в суспільстві. У другому підрозділі ІІ-ого розділу курсової вказані свідомі і несвідомі бажання фру Алвінг, а зокрема: Якщо проаналізувати поведінку фру Алвінг згідно психоаналізу за З. Фройдом, то можна виявити наступне: зрада містера Алвінга при житті призвела до створення так званої психологічної травми на підсвідомому рівні. Тобто деякі події із минулого життя Алвінгів-старших залишили свій відбиток у підсвідомому (Воно)  фру Алвінг. У свідомості (Я) ж залишилась лише одна мета – приховати „походеньки” її чоловіка від людей і якимось чином вплинути на свого сина, що перейняв ту ж саму хворобу, що й його батько і від якої він помер. Що ж стосується так званого супер-Я фру Алвінг, то воно виконує роль стримувача, який не дозволяє Елені перейти межі дозволеного. Тобто стримує її від фізичних дій, що можуть бути спрямовані на винищення доказів існування позашлюбного контакту її чоловіка – іншими словами на позбавлення життя цього єдиного доказу – Регіни. Ці досліди були проведені на основі  відкритих З. Фройдом трьох областей свідомості у людини і впливу них на психіку і поведінку людини.
Отож, проаналізувавши поведінку зрадженої жінки, як є сформульовано в завданні курсової роботи, можна зробити висновок, що як не як, але закладені з дитинства норми поведінки в людині і правила її реагування на ту чи іншу ситуацію не можливо викорінити у старшому віці. Навіть якщо в свідомості людини не буде цих загальноприйнятих принципів, то у її підсвідомості вони обов’язково залишуться, і рано чи пізно будуть вивільнені.
Також, в драмі „Привиди” Г. Ібсен висвітлив такі риси, що підтримують буржуазне суспільство, як подружнє життя і християнство і порушив типові заборони, піднімаючи проблему інцеста і ефтаназії. В „Привидах”  Г. Ібсен розкрив негативні сторони суспільства: лицемірність, насильство і маніпуляція людьми. Але тим самим надав цьому ж суспільству можливість подивитись на себе і свої вчинки зі сторони. Хоча з іншої сторони, якщо тема стереотипів і подружньої зради ще досі є актуальною, то суспільство погано вчитувалось в твори Г. Ібсена або просто не мало бажання руйнувати встановлені вже давно принципи життя і правила виживання.

 
Список використаної літератури
1.    Фред З. „Я и Оно”. М.:МПО МЕТТЄН, 1990.- 360с.
2.    З. Фройд. Вступ до психоаналізу.-К.:Основа, 1991.- 709с.
3.    З. Фрейд. Толкование сновидений. М.:МПО МЕТТЄН, 1991.- 420с.
4.    Ж. Шарко. Метод катарсису. К.:наукова країна, 2003,- №7.
5.    О. Бойченка. Патанатом Генрик Ібсен. Л.:наука і література, 2003,- №19
6.    Г. Уілсон. Об елинском в драме Г. Ібсена „Привидения”, М.:1999.- 305с.
7.    Евредіп. Вакханки. Х.:2003.- 459с.
8.    А. Білий.
9.    В. Винниченко. Мохноноге. Л.:2004.- 374с.
10.    Г. Ібсен. „Привиди”. К.:ОСНЛ, 2003.- 85с.
11.    Ибсен Г. Привидения//Собр. Соч.:В 4 т. – М., „Искуство”, 1957. – Т. З. С. 455- 528с.


 
 

Студентські статті