Консульські представництва як орган зовнішніх зносин




 
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІЯ CТАНОВЛЕННЯ ДИПЛОМАТИЧНОГО ТА КОНСУЛЬСЬКОГО ПРАВА……………………………………………………..5
РОЗДІЛ 2. КОНСУЛЬСЬКІ ЗНОСИНИ: ПОНЯТТЯ ТА ОCОБЛИВОСТІ…..11
2.1 Порядок формування та функції консульських установ. ………………...11
2.2 Консульські привілеї та імунітети………………………………………….19
РОЗДІЛ 3. КОНСУЛЬСЬКІ УСТАНОВИ УКРАЇНИ..………………………..26
3.1 Діяльність консульських установ України за кордоном………………….26
3.2 Порядок звернення громадян України до консульських установ України за кордоном по допомогу……………………………………………………….29
ВИСНОВОК……………………………………………………………………..32
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…...…………………………………..34








ВИСНОВОК

Конституція України (ст. 18) відзначає, що зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права.
Для цього створено такий зовнішній орган як консульське представництво України, яке захищає за кордоном права та інтереси України, юридичних осіб, громадян України, сприяють розвиткові дружніх відносин України з іншими державами, розширенню економічних, торговельних, науково-технічних, гуманітарних, культурних, спортивних з’язків і туризму, а також сприяють вихідцям з України та їх нащадкам у підтримці контактів з Україною.
Аж до середини XIX сторіччя дипломатичне і консульське право складалося переважно зі звичаєвих норм, хоча 19 березня 1815 року на Конгресі у Відні був прийнятий перший багатосторонній договір із дипломатичного права — Віденський протокол (регламент) про класи дипломатичних агентів. Що дало поштовх до прийняття нових актів, і розвитку співпраці між державами.
На сьогоднішній день Україна проводить зовнішню політику. Підписуючи нові договори, держава сприяє налагодженню кращих відносин з іншими державами. Особливу увагу Україна приділяє відносинам з державами-сусідами. Спрямовуючи свою політику на вступ у Європейський союз, Україна має тісні відносини з Польщею. Саме дана держава відіграє для нас роль «провідника» європейських інтеграційних прагнень нашої держави.
Встановлення дружніх відносин сприяло примиренню і владнанню минулих конфліктів між державами. Це також сприяло зближенню українського та інших народів.
В рамках програми Добросусідства «Польща-Білорусь-Україна» на конкурсній основі надавалась фінансова підтримка проектам, спрямованим на підвищення конкурентоздатності прикордонних регіонів, охорону навколишнього середовища, розвиток транскордонної співпраці, модернізацію прикордонної інфраструктури та підвищення рівня безпеки на кордонах ЄС.



























СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.    Віденська конвенція про консульські зносини від 24 квітня1963 р. //Відомості Верховної Ради. – 1994 р. - № 23. – С.167.
2.    Закон України "Про дипломатичну службу" від 20 вересня 2001 р. // Офіційний вісник України. — 2001. — № 20. — С. 892
3.    Указ Президента України Про положення про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні від 10 червня 1993 р. // Відомості Верховної Ради. – 1993 р. — N 50. —ст.701.
4.    Указ Президента України Про консульський статут України від 2квітня 1994р. // Відомості Верховної Ради. —1994 р. — № 23. — С. 161
5.    Постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження Положення про порядок розміщення дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних та іноземних організацій в Україні від 27 лютого 1995р. № 146// Голос України. — 1996 р.
6.    Алексидзе Л. А. Современное международное право. — Тбилиси: Изд-во Тбил. ун-та, 1986. — 493 с.
7.     Антонович М. М. Міжнародне публічне право. — К.: Видавничий дім "КМ АКАДЕМІЯ", 2003. — 308 с.
8.    Баймутаров М.О. Міжнародне право.— Харків, 2001.— 672с.
9.    Борисов К. Г., Бояршинов В. Г., Ашавский Б. М. Международное право. — М.: Междунар. отношения, 1999. — 617 с.
10.    Бобылев Г. В., Зубков H. Г. Основы консульской службы. — М., 1986. – 280 с.
11.    Буроменський М. В.Міжнародне право. — К.: Юрінком Інтер, 2006. — 335с
12.    Буткевич В. Г., Мицик В. В., Задорожній О. В. Міжнародне право. — К.: Либідь, 2003.— 606с.
13.    Георгіца А. З., Чикурлій С. О. Міжнародне публічне право. — Чернівці: Рута, 2002. — 175 с.
14.    Гуменюк Б. І. Основи дипломатичної та консульської служби. — К.: Либідь, 2004. — 248 с.
15.    Дмитрієв А. І., Муравйов В. І. Міжнародне публічне право. — Стереотип. вид. — К.: Юрінком Інтер, 2001. — 638 с.
16.    Зінченко А. Л. Історія дипломатії від давнини до нового часу. — К.: РВЦ "Проза", 2005. — 560 с.
17.    Іванов Ю.А. Міжнародне право. – К.: Вид. Поливода А.В., 2004. – 198с.
18.    Лапин Г. Э. Консульская служба. — М.: Международные отношения, 2005. — 238 с.
19.    Международное право / Под ред. Ю. М. Колосова, В. И. Кузнецова. — М.: Междунар. отношения, 1996. — 606 с.
20.    Плотникова О. В. Консульские отношения и консульское право. — М.: Норма, 1998. — 2001с.
21.    Репецький В. М.Дипломатичне і консульське право: Підручник. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: Знання, 2006. — 372 с.
22.    Сандровский К.К. Право внешних сношений. — К., 1986.
23.    Черкес М.Ю. Міжнародне право. — К.: Знання, 2000.— 284с.
 
 

Студентські статті