Лексико-семантичне поле вогню в англійській мові






 


ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………..…3
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНОЛІГВІСТИЧНА ПРОБЛЕМА ДОСЛІДЖЕННЯ ЛЕКСИКИ ПОЛЯ……………………………………………………………..…..7
1.1.  ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОГО ПОЛЯ У ЛІНГВІСТИЦІ……………………………………………………………….........7
1.2. СТРУКТУРА ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОГО ПОЛЯ…………….......…12
РОЗДІЛ 2. КОНЦЕПТ “ВОГОНЬ” ТА ЙОГО ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНЕ ПОЛЕ…………….…………………………………………................................18
2.1. СЕМАНТИКА ВОГНЮ ТА ЇЇ ВІДОБРАЖЕННЯ В УКРАЇНСЬКИХ ТА  АНГЛІЙСЬКИХ ФРАЗЕМАХ…………………………………..……...........…18
2.2. АНАЛІЗ МЕТАФОР ВОГНЯНОЇ СТИХІЇ В УКРАЇНСЬКИХ ПЕРЕКЛАДАХ ЛІРИКИ ДЖ.Г.БАЙРОНА………………………………........23
ВИСНОВКИ………………………………………………………………...…....31
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………….......34







ВИСНОВКИ

Ідеї та принципи семантичного аналізу мови, які об’єднані під загальною назвою дослідження семантичного поля, виникали і складались поступово. Формулювання цих ідей та принципів відображено в працях відомих вчених: А.А.Потебні, М.М.Покровського, Р.М.Мейера, Й.Тріра, Г.Штерберга, Г.Іпсена, В.Порціга, А.Йолеса та інших.
У ході дослідження доведено, що лексико-семантичне поле - це сукупність мовних одиниць, об’єднаних спільністю змісту (іноді навіть спільністю формальних показників), які відображають понятійне, предметне чи функціональний збіг позначених явищ
З’ясовано, що в сучасній лінгвістиці лексико-семантичне поле - це семантико-парадигматичне утворення, що має певну автономність і специфічні ознаки організації: спільну нетривіальну частину в тлумаченні, ядерно-периферійну структуру, існування зон семантичного переходу.
У процесі дослідження встановлено, що лексико-семантичне поле має центр та периферію. До центру входять найуживаніші слова з яскравим інтегральним значенням, периферія характеризується значно меншою частотністю вживання, стилістичною забарвленістю значення.
Аналіз історіографічної літератури показав, що складовою частиною поля є лексико-семантична група як сукупність слів у всіх або окремих значеннях. Лексико-семантична група дає можливість варіювання семантичною сутністю у межах традиційних частин мови на лексико-семантичному рівні. Вона є елементарним семантичним мікрополем – відносно замкнутим рядом лексичних одиниць однієї частини мови, поєднаних архісемою конкретного змісту.
У цілому наші спостереження підтверджують те непересічне значення, що його вогонь має в житті людини, супроводжуючи її впродовж усього життя в різних сферах її діяльності, причому не лише як фізико-хімічне явище, а і як відображення цього явища в мові, котре відіграє тут важливу роль знаряддя позначення і вираження різних явищ і об’єктів у дуже різний спосіб пов’язаних із вогнем.
Доведено, що “Словник сучасної англійської мови” видавництва Лонгман (Longman Dictionary of Contemporary English) виділяє 11 значень лексеми fire як іменника. “Словник української мови” в 11-ти томах подає лише 7 дефініцій лексеми вогонь, що  співвідноситься з фразеологічними сполуками, вжитими у першому, вихідному значенні (“розжарені гази, що виділяються під час горіння і світяться сліпучим світлом, полум’я”).  Ретельний аналіз лексикографічного матеріалу показав, що лексеми fire та вогонь мають подібні вторинні значення, позначаючи емоційні переживання (натхнення, пристрасть, запал), хворобливі тілесні відчуття й стани (біль, підвищена температура тіла, жар, лихоманка), а також активно вживаються у військовій сфері для позначення стрільби (вогню).
Дослідження взаємодії базових метафор та шляхів їхнього переосмислення з метою передачі непередбачуваної образної інформації  виокремило основні принципи представлення метафоричних значень засобами різних мов. Аналіз текстового матеріалу довів, що метафоричне поле “вогню” реалізується в ліриці Дж. Байрона в метафоричних мережах світло, небесні світила, війна та відмінних мережах корона (в оригіналі) й коштовний камінь (у перекладах). Крім того, відрізняється також будова низки метафоричних концептів у перекладах і оригіналі, що пояснюється особливістю метафоричної концептуалізації вогню в межах двох культур.
З’ясовано, що у англійського поета першочерговою є метафорична концептуалізація вогню, пов’язана з бінарними концептами світло й темрява, які тісно взаємодіють при формуванні поетичних образів.
Встановлено, що асоціація світла з богом глибоко закорінена в межах двох культур (в оригіналі та перекладах), доказом чого слугує широке використання лексем на позначення світла в значенні характеристик найвищого духовного начала.
Доведено, що асоціація очей з небесними світилами не є характерною для оригінальних поетичних текстів Дж. Байрона, а тому метафоричний концепт очі – вмістилище світла належить до нововведень українських перекладачів з метою збагачення поетичних образів.
У результаті проведеного дослідження можна дійти висновків про те, що в англійській та українській ліриці спостерігається наявність спільного метафоричного простору та індивідуальні для кожної мови засоби метафоризації, сформовані в руслі мовної та культурної традиції.






















СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.    Апресян Ю.Д. Дейксис в лексике и грамматике и наивная модель мира // Апресян Ю.Д. Избранные труды. – Т. ІІ. Интегральное описание языка и системная лексикография. – М., 1995. – С. 629-650.
2.    Антомонов А.Ю. Исследование структурной организации лексикосемантического поля: Дис. канд. филол. наук: 10.02.19. - К., 1987.
3.    Ахметжанова Р.Н., Ахметжанов Б.Н. Проблема функционально-семантических полей // Теория поля в современном языкознании. – Уфа, 1991.
4.    Байрон Дж.Г. Лірика / Упор. і пер. з англ. Д.Паламарчук. – К., 1982.
5.    Байрон Дж.Г. Твори / Пер. з англ. В.Богуславської. – К., 2004.
6.    Вердиєва З.Н. Семантические поля в современном английском языке. –  М., 1986.
7.    Голубовська О.І. Метафорико-символічні іпостасі зоонімів у рамках фрагмента мовної картини світу // Мовознавство. – 2003. – № 6. – С. 61-68.
8.    Денисова С.П. Типологія категорїй лексичної семантики. - К., 1996.
9.    Єрмоленко С.С. Мовне моделювання дійсності і знакова структура мовних одиниць. – К., 2006.
10.    Жгенти М.В. Семантическое поле как принцип исследования словесных значений: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.19/ ТГУ - Тбилиси, 1983.
11.    Караулов Ю.Н. Структура лексико-семантического поля // Филологические науки. - 1972. - №1. - С.57 -68.
12.    Кобзева И.М. Лингвистическая семантика: учебник. - М., 2000.
13.    Кочур Г. Третє відлуння. – К., 2000.
14.    Левицький В.В., Огуй О.Д., Кійко Ю.С., Кійко С.В. Апроксимативні методи вивчення лексичного складу. –  Ч., 2000.
15.    Лексико-семантическое поле [Електронний ресурс] – Марк Полянский, Надежда Маловская, Виктор Чижевский //
16.    Маслова В. А. Когнитивная лингвистика / В. А. Маслова. – Минск, 2004.
17.    Обзоры. Теория семантических полей // Вопросы языкознания. – 1971. -№5.
18.    Падучева Е.В. Говорящий: субъект речи и субъект сознания // Логический анализ языка. Культурные концепты. – М., 1991. – С. 164-168.
19.    Словник української мови: В 11 т. – К., 1970-1980.
20.    Телия В.Н. Фразеологизм и его лексикографическая разработка // Языкознание. Большой энциклопедический словарь. – М., 1998.
21.    Черная А. И. Фразер-семантическое поле и фразеологический синонімічний ряд // Фразеологическая система английского язика: Межвузовский сборник научних трудов. – Челябинск, 1985.
22.    Черниш Т.О. Слов’янська лексика в історико-етимологічному висвітленні (гніздовий підхід): Монографія. – К., 2003.
23.    Byron G. Selections From Byron. Lyrical Verse. – M.: Progress Publishers, 1979.
24.    Longman Dictionary of Contemporary English. Pearson Education Limited. – 2003.
 
 

Студентські статті