Участь України в Європейській політиці сусідства




ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………..2
1.ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПОНЯТТЯ ЄВРОПЕЙСЬКА ПОЛІТИКА СУСІДСТВА (ЄПС)
1.1. Методологічні засади поняття та походження європейської політики сусідства (ЄПС)………………………………………………………..6
1.2.Європейский інструмент сусідства (ЄІС)…………………………..12
 
2. АНАЛІТИЧНА ОЦІНКА ВПРОВАДЖЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОЛІТИКИ СУСІДСТВА У 2008 РОЦІ
2.1.Загальна інформація і оцінка співпраці Україна – ЄС……………..17
2.2.Політичний діалог і реформа………………………………………..19
2.3.Макроекономічні засади та функціонуюча ринкова економіка…..24
2.4.Торгові питання, ринок і регуляторна реформа……………………28
2.5.Співробітництво у сфері юстиції, свободи та безпеки…………….37
2.6.Транспорт, енергетика, охорона довкілля, інформаційне суспільство, науково-технічний розвиток …………………………………….40
2.7.Соціально-культурні контакти, освіта та охорона здоров’я ………49
2.8.Фінансова співпраця у 2008 році:основні факти та показники …...52
 
3.ПЕРСПЕКТИВИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОЛІТИКИ СУСІДСТВА (ЄПС)
3.1.Політика сусідства ЄС: засоби підвищення ефективності співробітництва України, Білорусі та Польщі у сфері зовнішньої торгівлі…55
3.2.Нова програма Європейського Союзу «Східне партнерство- в рамках Політики європейського сусідства…………………………………….58
ВИСНОВОК……………………………………………………………………..63
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ………………………………….66

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Становлення України суб’єктом міжнародних відносин не лише поставило перед українським народом нагальну потребу закріплення цього статусу та наступної самореалізації у даній іпостасі, але й певним чином вплинуло на систему міжнародних відносин, особливо у європейському регіоні.
Міжнародні відносини великою мірою ґрунтуються на зовнішньополiтичних стратегіях держав. Незважаючи на те, що географічний фактор завжди був складовою частиною зовнішньої політики держав, геополітика, як наука, яка базується на принципах географічного детермінізму, виникла нещодавно – в кінці ХІХ століття. Тим не менш, характерною рисою міжнародних відносини ХХ століття є використання геополітики у двох її площинах – теоретичній (гносеологічній) та практичній (державотворчій). Інакше кажучи, геополітичні концепції та стратегії є важливою ланкою всієї зовнішньополітичної діяльності держави та її зусиль по утвердженню свого місця у світі.
Задля успішної реалізації власної зовнішньополітичної стратегії та забезпечення національних інтересів, державі необхідно володіти інформацією не лише про перебіг подій на міжнародній арені, але й орієнтуватися у витоках та першопричинах тих чи інших зовнішньополітичних стратегій інших міжнародних акторів, тобто у геополітичних концепціях, які лежать в основі бачення тою чи іншою державою системи світового устрою та свого місця в ньому.
Таким чином, для України знання і врахування геополітичних концепцій та стратегій інших держав, а особливо держав власного регіону є життєво необхідним для формування власної зовнішньополітичної стратегії з метою задоволення національних інтересів, в першу чергу – забезпечення національної безпеки держави.
Пріоритетним напрямом зовнішньополітичної стратегії України та одним з основних факторів забезпечення національної безпеки було проголошено європейську інтеграцію. У цьому контексті постає необхідність у дослідженні геополітичної думки європейських країн. Зокрема тієї її частини, у якій мова йде безпосередньо про місце та роль України у системі міжнародних відносин в цілому та у європейському регіоні зокрема.
Таким чином, актуальність даної теми випливає з потреби дослідження динаміки “об’єкт-суб’єктного” статусу і участі України в європейській політиці сусідства , що може стати основою для вдосконалення та ефективного втілення відповідної зовнішньополітичної стратегії України, спрямованої на задоволення національних інтересів.
Саме тому, практично усі науковці, що досліджують місце України в сучасних міжнародних відносинах, узагальнюють і концептуальні аспекти геополітики. До таких дослідників належать С. Пирожков, О. Власюк, В. Князев, М. Степико, О. Литвиненко, Л. Губерський, С. Здіорук, В. Копійка, С. Василенко, О. Ковальова, Г. Перепелиця, В. Горбулін, І. Курас, В. Чумак, О. Гончаренко, Б. Парахонський, Е. Лисицин, Ю. Павленко, В. Кириченко, І. Бураковський, Ю. Бараш, О. Їжак, Б. Губський та інші.
Геополітичний напрямок наукових досліджень в Україні нині лише починає розвиватися, до невеликого кола науковців, які займаються цією проблематикою можна зарахувати А. Гальчинського, О. Дергачова, О. Левандовського, В. Андрущенка, Ф. Рудича, В. Баркова, М. Михальченка, М. Несука, В. Репринцева, Є. Камінського, М. Держалюка, С. Віднянського, В. Коваля, Л. Шкляра, О. Сушка та інших.
Важливе місце у джерельній базі даного дослідження займають і сучасні дослідження вітчизняних та зарубіжних інститутів, зокрема – Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України, Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України, Національного інституту проблем міжнародної безпеки при Раді національної безпеки та оборони України, Фонду Стефана Баторія, Німецького інституту міжнародних відносин та політики безпеки, Центру російських та східноєвропейських досліджень Бірмінгемського університету, Центру європейських та політичних досліджень (м. Брюссель), урядових установ європейських країн та інституцій ЄС та інших організацій.
Метою дослідження є комплексний аналіз участі України в європейській політиці сусідства.
Реалізація цієї мети передбачає вирішення наступних завдань:
дослідити методологічні засади поняття та походження європейської політики сусідства (ЄПС);
визначити головні напрямки розвитку Європейский інструмент сусідства (ЄІС)
дати аналітичну оцінку впровадження європейської політики сусідства у 2008 році
здійснити огляд основ європейської інтеграції в геополітичних дискурсах держав-членів ЄС та визначити статус України в цивілізаційному, політичному та культурному європейському полі;
спрогнозувати можливості нових орієнтирів співробітництва України з ЄС у сучасних умовах у зв’язку з прийняттям стратегії “Східне партнерство”в рамках Політики європейського сусідства
Об’єктом дослідження є Україна у європейській політиці сусідства та стратегіях держав-членів ЄС як в історичному контексті, так і у сучасних умовах.
Предметом дослідження є участь України в європейській політиці сусідства.
Методологічною основою дослідження є фундаментальні дослідницькі основи наукового аналізу – принципи історизму, об’єктивності, системності та цілісності, функціоналізму, причинності, прогнозування.
Застосування логіко-семантичного підходу до дослідження геополiтичного бачення України дало змогу проаналізувати базові елементи понятійно-категоріального апарату геополітики.
Використання історіософського та історико-генетичного методів дозволило дослідити розвиток геополітичних пріоритетів держав-членів ЄС в історичному та просторовому аспектах.
 

 
 

Студентські статті