Процесуальний порядок допиту свідка і потерпілого




курсова робота, 30 сторінок


Вступ.
Кримінально-процесуальний закон в повній мірі і детально регламентує порядок проведення допиту на попередньому слідстві. Але при проведенні цієї слідчої дії виникає багато самих різних неврегульованих правом ситуацій, в яких для охорони прав та законних інтересів допитуваних необхідно суворо дотримуватись вимог моральних норм.
При проведенні допиту моральній оцінці підлягають рішення слідчого про виклик на допит, про місце і час допиту, про осіб, які мають бути присутні при допиті, а також тактичні методи допиту і методи фіксації його результатів.
Регулюючи проведення допиту, закон вказує, що “для дачі показань може бути викликана будь-яка особа, якій можуть бути відомі будь-які обставини які відносяться до справи”.
Моральним обов’язком слідчого є встановлення і правильна оцінка фактів, які свідчать про те,  що особі відомі якісь обставини , що відносяться до справи яка  розслідується.
Виклик на допит повинен бути обгрунтованим, тільки в тому випадку можуть бути забезпечені права та законні інтереси громадян. Необгрунтований виклик на  допит призводить до невиправданих затрат часу, створює громадянам зайві незручності, що не можу буди визнано моральним.
Приймаючи рішення про виклик на допит певної особи, слідчий наперед складає для себе коло питань, які повинні бути  виясненні під час допиту. Без цього допит може  пройти поверхнево, бути не повним, що в майбутньому приведе до повторного допиту свідка. Необхідно мати на увазі, що повторні виклики завжди створюють зайві труднощі, викликають справедливе незадоволення громадян, а в ряді випадків штовхають їх до ухилення від виконання обов’язків свідка. Практично, майже для кожної особи виклик в слідчі органи спричиняє хвилювання. Слідчий не може не враховувати цієї обставини.
 
 

Студентські статті