Правове регулювання державних позик




курсова робота, 30 сторінок

ПЛАН

Вступ

Розділ І. Поняття та зміст державного кредиту
 а) поняття кредиту та його види
 б) поняття та форми державного кредиту

Розділ ІІ. Основи правового регулювання державних позик
 а) принципи права як основи правового регулювання
 б) закони
 в) підзаконні акти

Розділ ІІІ. Правова характеристика внутрішніх державних позик

Висновки

Список використаної літератури та джерел





Вступ

Державний кредит є одним із інструментів вирішення проблем досягнення балансу бюджетних доходів та витрат.
В суспільстві завжди існують протиріччя між бюджетними доходами та витратами на регулювання економіки країни, на виконання соціальних програм і функцій з оборони країни. Звичайно, щоб здійснити операції по державному кредиту в фізичних та юридичних осіб мають бути тимчасово вільні кошти. Використання цих засобів в якості кредитних ресурсів дозволяє державі не вдаватися до емісійної діяльності, а відповідно, роль державного кредиту полягає в тому, що він використовується не лише як джерело покриття дефіциту, а також як один із факторів покращення грошового обігу,  розвитку безготівкової форми розрахунку.
Позичені грошові засоби в населення, господарюючих суб’єктів та інших держав надходять в розпорядження державних органів, перетворюючись в додаткові фінансові ресурси. Вони можуть бути використані просто як запланований бюджетний ресурс, ресурс для доповнення позабюджетних фондів, інвестиційний ресурс, але найчастіше державні позики використовуються для покриття бюджетного дефіциту.  
Держава, яка здійснює запозичення в подальшому потребує укладення цілої низки наступних позик. Така ситуація вимагає від неї зваженої, нормативно врегульованої кредитної політики в сфері державних позик та державного боргу.
Державний кредит набув широкого застосування в Україні з 1995 року з прийняттям постанови Кабінету Міністрів про випуск облігацій внутрішньої державної позики.
На думку спеціалістів політика уряду з 1995 р. щодо залучення грошових засобів як на внутрішньому так і на зовнішньому ринку була не виваженою. Це стосується використання короткострокових запозичень. Внаслідок цього уряд не мав змоги ефективно використати отримані кошти на довгострокове інвестування економіки. Гроші були спрямовані на поточні потреби держави, включаючи обслуговування вже існуючого боргу, що, звичайно, прибутку не дає. Отже, питання повернення таких запозичень матиме проблемний характер. Проблема державного боргу зачіпає сферу економічної, а, отже, політичної безпеки держави. Виникає реальна загроза перетворення України в неплатоспроможного боржника.
Метою нашої роботи є визначення ефективності правового регулювання державних позик в Україні.
Відповідно, перед нами постають завдання:
• визначити зміст державних позик;
• розглянути міркування економістів, фінансистів щодо доцільності існування такого явища;
• з’ясувати розбіжності між державним кредитом та видами  кредитів, що існують в цивільних правовідносинах;
• розглянути нормативно-правове регулювання державних позик;
• проаналізувати проблеми управління внутрішніми державними позиками, а також шляхи їх розв’язання.
Для досягнення поставлених перед нами завдань в роботі було використано матеріалістичний метод вивчення зв’язку держави і права з фінансово-економічними процесами в сфері державного кредиту, а також інші загальнонаукові та безпосередньо правові методи: аналізу та синтезу, діалектичний, формально-юридичний, історичний та порівняльний методи дослідження.
Відносини в сфері державних позик в Україні досі перебувають в стадії розвитку. Розвиваються також і нормативно-правові акти, що регулюють дані відносини. Відповідно, на сьогодні в фінансово-правовій літературі відсутні ґрунтовні праці, що вивчають дане питання. Незважаючи на це, напрацювання існують, оскільки державним запозиченням приділяється значна увага з боку науковців, керівників державних фінансових установ, посадових осіб держави.
Цією проблемою займаються такі дослідники як: М.Савлук,  В.Корнєєв, Г.В.Кучер, О.Соскін, В.Степаненко, Н.Редіна, Л.Гордєєва, Ю.Драчук, І.Мітюков та інші, які в своїх роботах висвітлюють, в основному, неефективність управління позичковими коштами та негативну практику використання облігацій внутрішньої державної позики.
Серед усіх видів державної позики в своїй роботі ми звернули увагу на внутрішні державні позики, оскільки вважаємо, що саме цей вид позик потребує більшої уваги з боку економістів та законодавців, оскільки зовнішні запозичення хоч і вважається найдешевшими, але вони є причиною відпливу капіталу за кордон.
Враховуючи викладене, можна зробити висновок, що тема “Правове регулювання державних позик” на сьогодні потребують уваги, навколо неї ведуться дискусії, існує ряд невирішених питань.
Зібраний та вивчений матеріал стосовно даної теми висвітлений у наступних трьох розділах.



 
 

Студентські статті