Зовнішньополітичні інтереси США в Східній Азії




ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ США В РЕГІОНІ В 90-х РР. ХХ СТ. 6
1.1 Особливості зовнішньої політика США 6
1.2 Політика США стосовно Корейського півострову 8
1.3 Японія в зовнішньополітичних планах США 12
РОЗДІЛ 2. СТРАТЕГІЧНІ ПАРТНЕРИ США ТА ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНІ ОРІЄНТИРИ ДЖ. БУША (МОЛОДШОГО) 17
2.1 Зовнішньополітичний курс Штатів за трьох президентів 17
2.2 Джордж Буш молодший та його політика стосовно ЄС 19
РОЗДІЛ 3. „НОВА ПОЛІТИКА” США ЗА ПРАВЛІННЯ Б.ОБАМИ. ЦІЛІ ТА ПРІОРИТЕТНІ ЗАВДАННЯ В СХІДНІЙ АЗІЇ 25
ВИСНОВКИ 28
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 30

 

ВИСНОВКИ

Під зовнішньополітичними інтересами держави ми розуміємо її потреби в збереженні і зміцненні власних міжнародних позицій, в забезпеченні найбільш сприятливих міжнародних умов реалізації цілей свого внутрішнього розвитку і впливу на внутрішню і зовнішню політику інших країн.
Зовнішньополітичні інтереси Сполучених Штатів в Східній Азії витікають з глобальних потреб цієї країни, основу яких складають послідовна реалізація ідеї про лідируючу роль Америки в світі, підпорядкування або усунення від влади нелояльних США режимів в інших країнах, ослаблення або нейтралізація антиамериканських настроїв в світі.
Основу зовнішньополітичних інтересів США в Східній Азії складають потреби перешкодити формуванню тут сильного стратегічного суперника, зовнішня політика якого суперечила б американським амбіціям на лідерство в системі міжнародних відносин в XXI столітті. США не відмовляться для реалізації своїх інтересів в регіоні від політики скидання неугодних ним режимів (або силою, або використовуючи несилові методи), бо в основі цих інтересів лежить не реальна загроза безпеці Америки, як це зображають засоби американської пропаганди, а суто імперські потреби по формуванню однополярного світу під контролем США.
Підсумуємо, що у Східній Азії потенційну загрозу здійсненню планів Вашингтона на світове лідерство може представляти тільки сильний Китай. Тому головний інтерес США в цьому регіоні полягає в тому, щоб по можливості не дати йому порівнятися з Америкою по новому виду озброєнь, за макроекономічними показниками, по досягненнях в області високих технологій. До першочергових завдань США в Східній Азії відносяться також управління ситуацією на Корейському півострові і зміцнення військового союзу з Японією.
Варто підкреслити, що Америка володіє монополією військової потужності в глобальному масштабі, її економіка не має собі рівних, а її здатність до технологічного оновлення є незрівняною, і все це разом забезпечує їй унікальний світовий вплив. Більш того, існує широко поширене, хоча і невиразно відкрите практичне визнання, що міжнародна система потребує ефективну стабілізуючу силу, і що найбільш вірогідною альтернативою конструктивної ролі Америки незабаром був би світовий хаос. Розумний глобальний лідер IV повинен був би зуміти використовувати це розуміння, щоб витягувати із запасу доброзичливої прихильності до Америки все, що ще залишилося.
Ведучи мову про нову політику Б.Обами в Східній Азії підсумуємо, що акцент буде зроблений на наступні зовнішньополітичні компоненти: зміцнення традиційного військово-політичного партнерства з Японією, Південною Кореєю, Австралією, Таїландом і Філіппінами; формування нового партнерства з Китаєм; відмова від старої політики неучасті в регіональних форматах безпеки і співпраці та повернення США до активного обговорення регіональних проблем і роботи в регіональних інститутах; активніша участь США у Форумі АТЕС і діалозі з АСЕАН; боротьба з розповсюдженням ядерної зброї; новий «переговорний пакет» для Мьянмі в обмін на демократизацію політичного життя країни;  зміцнення транстихоокеанської співпраці у сфері науки і технологій «для додання регіону економічного динамізму» і «створення нових робочих місць».
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1.    Blumenthal D., Sasser G. Fuel for the Next Century // China Business Review (Wash.). - July-August 1998. - P. 34-38.
2.    Авдокушкин Е. Ф. Международные экономические отношения: Учеб. пособие. — М.: Маркетинг, 2000.
3.    Балезинский З. Еще один шанс. Три президента и кризис американской сверхдержавы. – М.: Международные отношения, 2007. – 210 с.
4.    Боринець С.Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини: Підручник. - К.: Знання”, КОО, 2005. – 469 с.
5.    Губський Б.В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі. - К.: Наук. думка, 2007. – 251 с.
6.    Економіка зарубіжних країн: Підруч. / А. С. Філіпенко, В. А. Вергун, І. В. Бураківський та ін. — 2-ге вид. — К.: Либідь, 1998.
7.    Економічний розвиток і державна політика. Практикум. /За заг. Ред. Розпутенка І. – К.: К.І.С., 2001 – с.121
8.    Киреев А.П. – Международная экономика: В 2-х ч. – Ч.1. Международная микроэкономика: движения товаров и факторов производства. Учебное пособие для вузов. – М.: Междунородные отношения, 2006 –498 с.
9.    Китай. Факты и цифры. 1999 (на русск. яз.). - Пекин, 1999. - С. 124.
10.    Козик В. В., Панкова Л.А., Даниленко Н. Б. Міжнародні економічні відносини: Навч. посіб. — 4-те вид., стер. — К.: Знання- Прес, 2003. — 406 с.
11.    Лазебник Л. Л. Міжнародна економіка: Курс лекцій: Навч. посібник для студ. екон. спец. — Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. — 218 с.
12.    Международные валютно-кредитные и финансовые отношения: учебник / Под ред. Л.Н. Красавиной. – М.: Финансы и статистика, 2004. – 410 с.
13.    Международные экономические отношения / Под ред. Р. И. Хасбулатова. – М.: Новости, 2006. – 391 с.
14.    Международные экономические отношения: Учебник/Под ред. Жукова Е.Ф. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. –255 с.
15.    Михайлов В. Економіка зарубіжних країн. – К.: Либідь, 2005. – 329 с.
16.    Міжнародні економічні відносини. Історія міжнародних економічних відносин / Керівник авт. кол. Філіпенко А. С. – К.: Либідь, 2005. – 358 с.
17.    Міжнародні економічні відносини: Навч. посіб. для студ. вузів / В. В. Козик та ін.— Львів: Львівська політехніка, 1999.
18.    Пахомов Ю.М., Лук’яненко Д.Г., Губський Б.В. Національні економіки в глобальному конкурентному середовищі. – К.: Україна, 1997. – 235 с.
19.    Савельев Є. В. Міжнародна економіка: теорія міжнародної торгівлі і фінансів: Підручник для магістрантів з міжнародної економіки і державної служби. — Тернопіль: Економічна думка, 2002. — 504 с.
20.    Світова економіка: Підруч. / А. С. Філіпенко, О. І. Рогач, О. І. Шнирков та ін. — К.: Либідь, 2000.
21.    Філіпенко А. С. Міжнародні економічні відносини (система регулювання МЕВ). – К.: Либідь, 2004. – 397 с.
22.    Фомичев В.И. Международная торговля: Учебник. – М.:ИНФА, 2001 – 510 с.
23.    Школа І. М., Козменко В. М. Міжнародні економічні відносини: середовище, форми, бізнес та інтеграція. Навчальний посібник. – Чернівці, 2007. – 399 с.



 
 

Студентські статті