Відповідальність за відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом згідно кримінального законодавст




                                                Зміст
 Вступ                                                                                               Стор.
РОЗДІЛ І. Кримінально-правова характеристика                                           відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом                         8
1. 1. Об’єкт та об’єктивна сторона                                                            8
2. 1. 2. Суб’єкт та суб’єктивна сторона                                                    24
РОЗДІЛ II. Відмежування легалізації доходів, одержаних
 злочинним  шляхом, від інших складів злочинів                         38
РОЗДІЛ II. Міжнародний досвід кримінально-правової відповідальністі за відмивання доходів, одержаних                          42
злочинним шляхом.
     3. 1. Досвід Росії та США                                                                          42
     3. 2.Досвід  інших країн                                                                             54
 Висновки
 Список використаних джерел та літератури





                                                 Висновки
      Проблема легалізації незаконних доходів набула глобального характеру. Міжнародний досвід правоохоронних і контролюючих органів свідчить, що способи протиправних діянь стають усе більш витонченими. При цьому використовуються недоліки та прорахунки у національних системах регулювання фінансових операцій, прогалини і розбіжності в нормативному регулюванні бізнесу. Усе частіше використовуються небанківські установи, які надають фінансові послуги, але не мають ефективного правового регулювання щодо створення механізмів комплексного контролю з боку органів держави. У зв’язку з цим світова громадськість активізувала свою діяльність з розробки нормативно-правової бази для міжнародного співробітництва у сфері протидії легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом. З метою протидії легалізації (відмиванню) грошей та перекриття каналів переміщення злочинної діяльності з однієї країни в іншу чи з одного фінансового сектора в інший багато країн прийняло законодавчі акти, які встановлюють більш жорсткий обов’язковий контроль за фінансовими операціями, джерелами походження та рухом капіталів.
      Проте незважаючи на те, що в КК України існує відповідна норма  (ст.209), а  прийнятий 28 листопада 2002 року Закон України „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” № 249-IV систематизував нормативну базу з регулювання банківської діяльності і введення загальних міжнародних стандартів щодо виявлення проявів відмивання грошей та іншого майна, здобутих злочинним шляхом, дискусії навколо нормативно-правових актів, які регулюють протидію легалізації  (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, не припиняються.
Зокрема, щодо невстановлення в КК України 2001 року мінімального розміру грошових коштів та іншого майна, легалізація якого має тягнути за собою кримінальну відповідальність.
     Беніцький вважає, що мінімальним розміром кримінально караної легалізації, який треба законодавчо закріпити безпосередньо у тексті ст.209 КК, є сума, яка дорівнює 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Свою позицію вчений докладно обгрунтовує, посилаючись на матеріали вивчених кримінальних справ та на закономірності описання предметів злочинів у нормах, згрупованих у розділі VII особливої частини КК України.
     На погляд Дудорова, відсутність в аналізованій статті КК кваліфікованих видів злочину, які б дозволяли диференціювати відповідальність за легалізацію злочинних доходів в залежності від їх розмірів, як і відсутність чітко визначеної мінімальної межі, з якої відмивання має тягнути кримінальну відповідальність,- суттєва вада КК.
       Не знайшла поширення пропозиція Кальмана доповнити ч.1 ст.209 КК вказівкою на таку мету, як приховування дійсних джерел отримання доходів. Вчений вважає, що суспільна небезпека розглядуваного злочину полягає не тільки у легалізації, але й у вчиненні дій, спрямованих на приховання злочинного характеру походження відповідних доходів. Дудоров навпаки, вважає це несуттєвою ознакою відмивання, яке визначається потраплянням   “брудних” коштів у легальний обіг, у тому числі у легальний сектор економіки.
         Наприклад, особа може зберігати у себе вдома “брудні” гроші, змінити зовнішній вигляд майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, перемістити таке майно в інше місце. В результаті вказаних та їм подібних дій злочинні доходи до легального обороту не потрапляють. Отже, на думку Дудорова ці міркування засвідчують невдалість закріпленого у ст.1 Закону від 28 листопада 2002 р. визначення легалізації, яке вказує на вчинення дій, спрямованих на приховування джерел походження злочинних доходів, як на окрему форму їх відмивання.
            Звернення до міжнародного досвіду свідчить про те, що кожна країна, хоч і враховує міжнародно-правові рекомендації, все ж рухається власним шляхом вдосконалення законодавства, спрямованого проти легалізації злочинних доходів, і нерідко звужує коло предикатних злочинів порівняно з положеннями Конвенції РЄ 1990 р. Показово, що документи самої Ради Європи допускають можливість такого коректування. У США це, передусім, наркобізнес та інші тяжкі злочини – контрабанда, фальшування грошей, банківські та поштові пограбування, шпигунство, крадіжки та інші злочини.У ФРН це вбивство, торгівля людьми, захоплення заручників, торгівля зброєю підробка грошей, злочини, пов’язані з наркотиками та деякі кримінальні проступки (в тому числі податкові). Схожі норми містить КК Італії. Кримінальний кодекс Іспанії вказує лише на тяжкі злочини. Виходячи зі ст.ст. 13, 33 КК Іспанії, до тяжких належать злочини, які караються позбавленням волі на строк більше трьох років.
       Ст.305 bis КК Швейцарії (відмивання грошей) встановлює відповідальність за певні дії з майновими цінностями, джерелом походження яких виступає вчинення злочину. При цьому ст.9 КК, розмежовуючи такі різновиди кримінально караних діянь, як злочини і проступки, відносить до злочинів лише ті діяння, за які може бути призначене найбільш суворе покарання, пов’язане з позбавленням волі, - покарання у вигляді каторжної тюрми. Тривалість цього покарання, яке відрізняється від звичайного тюремного ув’язнення, складає від одного до двадцяти років.
        Як відомо, відсутність закону про боротьбу з легалізацією  (відмиванням) коштів, здобутих злочинним шляхом, стала однією з основних причин того, що на початку вересня 2001 року група FATF включила Україну до “чорного списку” держав, які не співпрацюють у питаннях боротьби з відмиванням і не сприяють міжнародним зусиллям у цій сфері.
       Отже, перед Україною стоїть завдання, з урахуванням міжнародно- правових рекомендацій, досвіду зарубіжного законодавця і власних правових традицій створити ефективну фінансово-адміністративну систему захисту, котра б утруднювала використання фінансового сектора у злочинних цілях, забезпечувала б його прозорість. Без цього, доповнення кримінального законодавства окремими, навіть дуже досконалими, статтями, якими встановлено караність дій щодо відмивання, позитивного результату не дасть. 
 





Список використаних джерел та літератури
1.    Кодекс України про Адміністративні правопорушення: Х.: ТОВ “Одіссей”, 2003.- 264 с.
2.    Про цінні папери і фондову біржу: Закон України від 18 червня 1991 р. // ВВР.-1999.-№31.-ст.252 
3. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон України від 30 червня 1993 р. // Азаров М.Я., Ярошенко Ф.О., Мельник П.В., Жвалюк В.Р. Відмивання грошей: кримінально-правова кваліфікація, запобігання злочинності, законодавство та міжнародний досвід. – Ірпінь, 2004. Додаток 2
4. Про боротьбу з корупцією: Закон України від 5 жовтня 1995 р. // Азаров М.Я., Ярошенко Ф.О., Мельник П.В., Жвалюк В.Р. Відмивання грошей: кримінально-правова кваліфікація, запобігання злочинності, законодавство та міжнародний досвід. – Ірпінь, 2004.Додаток 4
5. Про ратифікацію Конвенції про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, 1990 рік: Закон України  від 17 грудня 1997 р. // Азаров М.Я., Ярошенко Ф.О., Мельник П.В., Жвалюк В.Р. Відмивання грошей: кримінально-правова кваліфікація, запобігання злочинності, законодавство та міжнародний досвід. – Ірпінь, 2004. Додаток 5
6. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 7 грудня 2001 р. // Урядовий кур’єр.-2001.-№8.-17 січня
7. Кримінальний кодекс України // ВВР.- 2001.-№25-26.- ст.131  
8. Про охорону дитинства: Закон України  від 26 квітня 2001 р. // ВВР.-2001.-№30.-ст. 142
9. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12 липня 2001 р. Азаров М.Я., Ярошенко Ф.О., Мельник П.В., Жвалюк В.Р. Відмивання грошей: кримінально-правова кваліфікація, запобігання злочинності, законодавство та міжнародний досвід. – Ірпінь, 2004. Додаток 5.
10. Про ратифікацію Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму: Закон України  від 12 вересня 2002 р. // Азаров М.Я., Ярошенко Ф.О., Мельник П.В., Жвалюк В.Р. Відмивання грошей: кримінально-правова кваліфікація, запобігання злочинності, законодавство та міжнародний досвід. – Ірпінь, 2004. Додаток 3.
 11.  Про запобігання та протидію легалізації  (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом: Закон України від 28 листопада 2002 р. // Азаров М.Я., Ярошенко Ф.О., Мельник П.В., Жвалюк В.Р. Відмивання грошей: кримінально-правова кваліфікація, запобігання злочинності, законодавство та міжнародний досвід. – Ірпінь, 2004. Додаток 1
12. Про додаткові заходи щодо боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом: Указ Президента України № 532/2001 від 19 липня 2001р. // Азаров М.Я., Ярошенко Ф.О., Мельник П.В., Жвалюк В.Р. Відмивання грошей: кримінально-правова кваліфікація, запобігання злочинності, законодавство та міжнародний досвід. – Ірпінь, 2004. Додаток 6
13.Про заходи щодо розвитку системи протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансування тероризму: Указ президента України. № 740/2003 від 22 липня 2003 р. // Азаров М.Я., Ярошенко Ф.О., Мельник П.В., Жвалюк В.Р. Відмивання грошей: кримінально-правова кваліфікація, запобігання злочинності, законодавство та міжнародний досвід. – Ірпінь, 2004. Додаток 7
15. Про визначення критеріїв віднесення фінансових операцій до сумнівних та незвичних: Постанова КМУ №  700 від 29 травня 2002 р. // Азаров М.Я., Ярошенко Ф.О., Мельник П.В., Жвалюк В.Р. Відмивання грошей: кримінально-правова кваліфікація, запобігання злочинності, законодавство та міжнародний досвід. – Ірпінь, 2004. Додаток 8
16. Про затвердження Програми протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом на 2004 рік: Постанова Кабінету Міністрів України № 45 від 16 січня 2004 р. Азаров М.Я., Ярошенко Ф.О., Мельник П.В., Жвалюк В.Р. Відмивання грошей: кримінально-правова кваліфікація, запобігання злочинності, законодавство та міжнародний досвід. – Ірпінь, 2004. Додаток 10
17. Азаров М.Я., Ярошенко Ф.О., Мельник П.В., Жвалюк В.Р. Відмивання грошей: кримінально-правова кваліфікація, запобігання злочинності, законодавство та міжнародний досвід. – Ірпінь, 2004
18.  Алиев В. М. Уголовно-правовая характеристика легализации  (отмывания) денежных средств или иного имущества, приобретенных незаконным путем  // Российский следователь. -2001. -№ 1-с. 17-23
19. Аминов Д.И. , Ревин В.П. Преступность в кредитно-банковской сфере в вопросах и ответах. -М.: Брандес, 1997.
20. Анисимов Л.Н. Международно-правовые средства противодействия легализации (отмыванию) доходов, полученных незаконным путем // Московский журнал международного права. -2001-№ 1
21. Андрущенко І. Боротьба з легалізацією (відмиванням) грошових коштів, здобутих злочинним шляхом  // Вісник прокуратури. -2002-№ 3
22. Андрущенко І. Протидія правоохоронних органів легалізації “брудних” коштів // Прокуратура. Людина. Держава. –2005-№ 3
 Андрушко П. П. Коментар до ст. . 204 Кримінального кодексу України. -3-9 листопада 2001 р. -№ 44
23. Апель А. Л. Как появляются “грязные” деньги. -СПБ: Изд дом “Базис-Пресса”, 1994
24. Апель А., Гунько В., Соколов И. Обналичивание и офшорный бизнес в схемах. -СПБПитер, 2002.
25. Беницкий А.С Предмет и субъект легализации имущества, добытого в результате совершения преступления // Вестник Луганского института внутренних дел. -2000. -№ 1-с. 119-134
26. Беніцький А.С. Кваліфікація легалізації  (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих завідомо злочинним шляхом, за ознакою повторності // Новий кримінальний кодекс України: Питання застосування і вивчення. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції ”Питання застосування нового Кримінального кодексу України” 25-26 жовтня 2001 року м. Харків.-Київ-Харків, с. 158-160
27. Беницкий А. С. Уголовная ответственность за легализацию (отмывание) денежных средств и иного имущества, приобретенных преступным путем: проблемы квалификации и совершенствования законодательства: Монография. –Луганск РИО ЛИВД, 2001. –с.59-61, с.233-234
28. Бодручук В. Відмивання грошей як галузь міжнародних економічних відносин.-http// lvik.net
29. Бондарєва М. ”Відмивання” грошей міжнародні кримінально-правові аспекти проблеми // Право України.-1999.-№ 1
30. Бутузов В., Андрущенко І. До питання механізму легалізації “брудних” коштів з використанням офшорних фінансових центрів // Підприємництво, господарство і право.-2003-№ 1.-с.53-56
 31. Волобуев А. Протидія легалізації майна, здобутого злочинним шляхом // Вісник прокуратури.-2003.-№ 1.
 32. Диканова Т.А., Осипов В.Е. Борьба с таможенными преступлениями и отмыванием “грязных” денег. Методическое пособие-М., Закон и право, 2000
 33. Доля Л. Про практику міжнародного співробітництва в питаннях протидії легалізації доходів, отриманих протиправним шляхом. // Вісник прокуратури –2002. -№ 3. - с. 110-115
 34. Доля Л. Небезпека легалізації  (відмивання) грошових коштів та іншого майна, одержаних злочинним шляхом //  Право України. -2002. -№ 2. -с. 93;
35. Дудоров О.О. Чи сплинуть “брудні гроші” на поверхню. Легалізація злочинних прибутків: проблеми кримінально-правової протидії //  Віче. -1998. -№ 1-с. 70-80
36. Дудоров О.О. Проект КК України про відповідальність за відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом: здобутки і недоліки  //  Міжнародний круглий стіл, присвячений пам’яті проф. Федорова К.Г. (12 травня 2000 р.) / Наукові статті. -Запоріжжя, 2000. -с. 236-244
37. Дудоров О.О. Злочини у сфері господарської діяльності: кримінально-правова характеристика-К.Юридична практика, 2003-с. 512-513
38. Иванов З.А. Отмывание денег й правововое регулирование борьбы с ним. — М.: Российский Юридический Издательский Дом, 1999. — С. 58
39. Калюжний Р.А., Андрущенко І.Г. Деякі аспекти “маніпуляцій”грошовими коштами на фінансовому ринку // Актуальні проблеми економіки.-2002.-№ 3
Кальман О.Г. Кримінологічний аналіз відповідальності за легалізацію  (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом  (ст.209 Кримінального кодексу) // Новий Кримінальний кодекс України: Питання застосування і вивчення: Матер. Між нар. Наук. -практ. Конф. Харків, 25-25 жовтня 2001 р. / Ред. Кол. Сташис В. В. та ін. -К-Х.: Юрінком Інтер, 2002. -с. 209
40.  Клепицкий И.А. ''Отмывание денег” в современном уголовном праве // Государство и право. -2000-№ 8. с. 41
41. Козіна А.А., Літвінов О.В. Деякі проблеми застосування статті 209 ”Легалізація (відмивання) грошових коштів,та іншого майна, здобутих злочинним шляхом // Новий Кримінальний кодекс України: Питання застосування і вивчення. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Питання застосування нового Кримінального кодексу України” 25-26 жовтня 2001 року м.Харків.-Київ-харків, 2002
42. Коляда П. “Випрані “гроші – 2. Проблеми застосування у практичній діяльності ст.209 Кримінального кодексу України // Юридичний вісник України. -2002р. -№ 21
43. Корж В. Типичные способы легализации преступных доходов. Сравнительный анализ законодательства России и Украины  // Российская юстиция. -2002. -№ 4. - с. 62-63
44. Кузнецова Н.Ф., Багаудинова С.К. Контроль над легализацией преступных доходов в США // Вестник Московского ун-та Сер.11.-1997.-№ 6
45. Ларичев В. Д., Орлова Е.А. Правовые и организационные меры борьбы с легализацией доходов, полученных преступным путем  //  Адвокат. -2001. -№ 12. -с. 15
46. Лисенко В. Легалізація  (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом // Прокуратура. Людина. Держава.-2005.-№ 2
47. Науково-практичний коментар кримінального кодексу України  //  за ред-ю Мельника М.І. , Хавронюка М.І. -К.: Аттіка-2003-с. 506-507
48. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України // Під загальною ред. Потебенька М.О. , Гончаренка В.Г. -К.: Форум, 2001-У двох частинах. Особлива частина. -с. 307
49. Нікулов В. Боротьба з легалізацією брудних грошей  // Вісник рокуратури.-2002. -№ 6.
50. Перепелица А.Й. Уголовно-правовые вопросьы борьбы с отмыванием денежных средств или иного имущества, добытых преступнным путем // Новий Кримінальний кодекс: Питання застосування і вивчення: Матер. міжнар. наук-практ. конф.-Харків, 25-26 жовтня 2001 р.// ред.кол. Сташис (голов. ред.) та ін. — К. – Х. Юрінком Інтер, 2002. — С. 147-150
51. Салтевский М.В. Основы методики расследования легализации денежных средств, нажитых незаконно.- Харьков, 2000
52. Сухов Ю. Ответственность за легализацию доходов, добытых преступным путем, по новому Уголовному кодексу Украины  // Вестник налоговой службы Украины. -2001. -№ 29.
 53. Тосунян Г.А., Викулин А.И. Противодействие легализации (отмыванию) денежных средств в финансово-кредитной системе: опыт, проблемы, перспективы. Учеб.-практ. пособие.-М.: Дело, 2001
54. Усатий Г. Криміногенна ситуація, що склалася у сфері легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом // Юридичний вісник України.-25-31 січня 2003р.№ 4
55. Цепелев В. Конвенция об отмывании, выявлении, изъятии и конфискации доходов от преступной деятельности // Российская юстиция.-2001.-№ 11
56. Шепитько В.Ю. Преступные технологии легализации (отмывания) денежных средств и способы их разоблачения: Криминалистический анализ-Харьков, 2002
57. Шиманський В.Ф. Новий Кримінальний кодекс України про легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом.
58. Щербакова О. Процес відмивання грошей і як у нього втягнуто Україну // Вісник податкової служби України.-2002.-№ 30


 
 

Студентські статті