Мовні особливості семантичного поля страху та його лексично-психологічні засоби вираження





ВСТУП

Одним з загадкових явищ людського суспільства є мова. Спілкуючись щодня із різними людьми, ми не усвідомлюємо складних і досить суперечливих явищ та процесів, які стали причинами виникнення та укорінення в мові певних елементів і, природно, призвели до можливості або неможливості мовних змін.
У світлі когнітивно-зорієнтованих лінгвістичних пошуків предметом особливої уваги виступає дослідження та моделювання мовної картини світу, окремих її фрагментів (А.Д.Бєлова, Ю.М.Караулов, Г.В.Колшанський, Ю.С.Степанов). Особливу цікавість викликає вивчення тих її номінативних царин, які фіксують результати пізнання феноменів емоційного буття особи (А.Вежбицька, З.Є.Фоміна, В.І.Шаховський). Значна зацікавленість у дослідженні номінацій емоцій зумовлена їхньою психофізіологічною та соціокультурною значущістю, а також складною для категоризації та мовного відображення абстрактною природою (Ф.Унгерер). Лінгвокогнітивний підхід до аналізу позначень емоцій дозволяє наблизитись до розуміння сутності та способів іменування емоційних концептів. У нашій роботі ми розглядаємо концепт страху та його семантичне поле.
Події останнього століття свідчать про те, що наука і суспільство зіткнулися з фактом глобалізації відчуття страху до створеного самою ж людиною світу. Ця думка підтверджується не лише страхом сучасної цивілізації перед терористичними актами, глобальними війнами, екологічними катастрофами, техніко-економічною глобалізацією, але, перш за все, переоцінкою місця та значущості пересічної людини в  сучасному світі. Переосмислення стосунків людини з самою собою, з іншими людьми та суспільством в ситуації руйнації загальнолюдських моральних норм, житті з подвійними життєвими стандартами і принципами, незвичної для людини відповідальності за свободу свого вибору приймає шизофренічний характер. І тому такий стан речей вводить людину в афективний стан, де аргументи розуму не діють. В цьому разі її життєдіяльність спирається на нав’язані індустріально-державні стандарти, які, в свою чергу, не враховують свободу волі людини. Отже, людина XXI ст. опинилась у морально-психологічній регресії, яка призводить до зміни позитивного світогляду і утвердження фатального гіпоантропоцентризму, головною ознакою якого є страх.
Наша робота присвячена дослідженню лінгвокогнітивних, семантичних,  та стилістичних особливостей лексичних одиниць, які представлені семантичним полем страху у сучасній літературній англійській мові.
Актуальність даної роботи полягає в тому, що тема, яку ми досліджуємо, зокрема вживання лексичних та стилістичних засобів, що створюють семантичне поле страху,  хоча і вивчалася такими вченими, як А.А.Потебня, А.Йолес, Р.М.Мейер, Г.Штерберг, Г.Ібсен, В.Порціг, Й.Трір, М.М.Покровський, проте є достатньо актуальною та цікавою для подальшого дослідження. Вивчення специфіки вживання лексичних та стилістичних засобів,  що створюють семантичне поле страху є досить важливим на сучасному етапі у науці, адже все більше людей у світі щодня захоплюються читанням книг та переглядом фільмів із значним вмістом елементів страху,  насильства, смерті. Страх стає об’єктивним фактором, який впливає на процеси суспільного життя. Важливо, зокрема, через вивчення семантичного поля страху зрозуміти причини цієї тенденції у світі та запропонувати альтернативні способи задоволення літературно-естетичних потреб, у першу чергу через виховання дітей у руслі доброго та морального. Щоб подолати  стан страху, необхідно вивести соціокультурні страхи в свідому сферу існування людини, розкрити сутнісну природу цього феномена.
Мета дослідження полягає у виявленні та вивченні різноманітних лексичних та стилістичних засобів, що створюють семантичне поле страху у творі Стівена Кінга "Протистояння".
Відповідно до мети дослідження було поставлено ряд завдань:
- вивчити умови виникнення страху, його механізми і найбільш поширені форми прояву;
- розглянути поняття семантичного поля та його роль у створенні особливої композиції твору;
- виявити лексичні та літературні засоби вираження страху і визначити їхню роль у створенні семантичного поля страху у творі Стівена Кінга "Протистояння".
     Об’єктом дослідження є лексичні та стилістичні засоби, з компонентами – назвами вираження страху.
Предметом дослідження є опис англійських лексичних та стилістичних засобів з компонентами – назвами вираження страху.
В нашій роботі використовувались наступні методи дослідження: метод суцільної вибірки, метод опису та аналізу лексичних та стилістичних засобів з компонентами – назвами вираження страху.
Практичне значення даної роботи полягає у можливості подальшого дослідження мовних засобів з компонентами – назвами вираження страху.
Структура роботи: робота складається зі вступу, основної частини (два розділи), висновків та списку використаної літератури. У вступі обґрунтовується актуальність дослідження, визначається мета й завдання роботи, її теоретичне та практичне значення, вказуються методи дослідження, сформульовані положення, що виносяться на захист. У першому розділі роботи проведено теоретичне дослідження семантики та семантичного поля, а також явища страху та його впливу на людську свідомість, зокрема з допомогою літератури. Другий розділ присвячено практичному дослідженню, аналізу лексичних та стилістичних засобів з компонентами – назвами вираження страху на основі твору Стівена Кінга «Протистояння». Висновки узагальнюють результати дослідження. Список літератури складається із 40 джерел.


уривок з роботи:

У реченні Blue horror had encased him up to the neck слово „страх” вживається із прикметником „blue”, що в англійській мові має сначення сильного ступеня страху, до того ж тут він покрив людину майже повністю(up to the neck ).
    Високий ступінь страху лексема horror  несе у реченні Those eyes filled him with the paralyzed, hopeless horror that the hen feels for the weasel, де використовується прийом порівняння. Людина почувається беззахисною наче курка перед ласицею.
    Розуміння невідворотності того, що сталося також приводить людину до жаху і співчуття That gulping sound again and Fran realized with dawning horror that her father was fighting back tears.
    Значення лексеми horror із відтінком якраз огиди забражено в комплексі фраз The smell in here was worse-rancid food as well as dead bodies. Starkey looked around with dull horror.
    Конотацію огиди також знаходимо у виразі The soup-bowl came with him, still stuck on his face by soup which had long since congealed, and Starkey struck at it in horror, finally knocking it off, де вигляд замороженого супу є настільки неприємним для героя, що думка про його вживання викликає у нього жах із відчуттям відрази.
    Те ж саме відчуття жахливо огидного та потворного знаходимо у відчуттях людей, зображених автором At 9:16 P. m., EST, those still well enough to watch television in the Portland, Maine, area tuned in WCSH-TV and watched with numbed horror as a huge black man, naked except for a pink leather loincloth and a Marine officer's cap, obviously ill, performed a series of sixty-two public executions, за допомогою лексеми horror виражається не лише огида від того, що демонструється по телебаченню, а й від самого вигляду ведучого.
    Спадаючий, але водночас похмурий страх бачимо у єдності речень The apathy began to creep back in, blurring the outlines of the thought. The full horror of it began to be obscured, cushioned.
    Знову комбінацію страху та огиди автор наводить у реченні And now, looking at his bloody fingers, he thought with fresh horror about the paws of that long-ago rabbit, to whom he had meant no harm, де людина не розуміє як те, що колись у дитинстві було світлим і добрим зараз може нанести непоправну шкоду.
    У виразі He beat at the thought with agonized horror, the heat rolling and billowing in his head like a sandstorm уявлення про щось неминуче жахливе просто мучить людину настільки, що не дає спокою взагалі і з кожною наступною миттю вихор думок крутиться в голові вже наче буря.
    Лише людина з усіх живих істот має здатність приховувати емоції та вираження своїх почуттів. Часто це може використовуватись із метою введення в оману, але іноді це робиться заради добра оточуючих. Наприклад, у фразі She was smiling, but it was a rictus of pain and horror жінка сміялася, хоча її лице виказувало гримасу болю та жаху.
    Лексема consternation  вживається всього один раз у фразі “Oh, I'm sorry—” Something more than consternation on her face; there was something there which could almost be terror.



 
 

Студентські статті