Комунікативно-ситуативний підхід у навчанні іноземної мови




ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 ТЕРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИКОРИСТАННЯ КОМУНІКАТИВНО-СИТУАТИВНОГО ПІДХОДУ ПРИ НАВЧАННІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ 7
1.1 Знання іноземних мов як одна з основних характеристик загальноосвітньої підготовки сучасної людини 7
1.2 Комунікативно-мовленнєва ситуація як динамічна система взаємодіючих факторів 9
1.3 Компонентний склад навчальної комунікативної ситуації 17
РОЗДІЛ 2 КОМУНІКАТИВНО-СИТУАТИВНИЙ ПІДХІД ПРИ НАВЧАННІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ 25
2.1 Комунікативно-ситуативний підхід при навчанні лексики 25
2.2 Комунікативно-ситуативний підхід при навчанні діалогічного мовлення  30
РОЗДІЛ 3 ВИКОРИСТАННЯ ІГОР ПРИ КОМУНІКАТИВНО-СИТУАТИВНОМУ ПІДХОДІ 37
3.1 Загальна класифікація ігрових вправ для навчання іноземної мови 37
3.2 Рольові ігри 46
3.3 Лексичні ігри 53
3.4 Фонетичні ігри 57
ВИСНОВКИ 61
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 66





ВИСНОВКИ

Як відомо, завтрашній день – це сократичне суспільство, запальна комп’ютерна освіченість та міжнародні зв’язки. Щоб діти почувалися впевнено в цьому середовищі, їм потрібно забезпечити відповідну підготовку. На сьогоднішній день учнів не задовольняє сума знань, їм потрібні практичні навички володіння іноземною мовою в різноманітних ситуаціях, наближених до реальних. Суспільству не потрібні роботи з механічними знаннями, воно потребує критично і творчо мислячих громадян.
Завдання педагога полягає в тому, щоб знайти максимум педагогічних ситуацій, у яких може бути реалізоване прагнення дитини до активної пізнавальної діяльності. Педагог повинен постійно удосконалювати процес навчання, що дозволяє дітям ефективно і якісно засвоювати програмний матеріал. Тому так важливо використовувати комунікативно – ситуативний підхід до вивчення іноземної мови.
Комунікативно-ситуативний підхід – це оволодіння засобами спілкування (фонетичними, лексичними, граматичними), спрямоване на їх практичне застосування у процесі навчання в умовах, що моделюють ситуації реального спілкування.
Науковим дослідженням комунікативно – ситуативного підходу займалося багато науковців, серед них Близнюк О.І., Панова Л.С., Пассов Ю.І., Скалкін В.Л., Шубін Е.П., Китайгородская Г.А., Бухбиндер В.А. та інші.
У ході даного дослідження на основі вправ з навчального підручника англійської мови Alla Nesvit нам вдалося довести, що комунікативно-ситуативний підхід є одним з найефективніших при вивченні іноземної мови.На основі вправ з цього підручника вдалося продемонструвати, що комунікативно – ситуативний підхід використовується для закріплення лексичного матеріалу, діалогічного та монологічного мовлення, а також при вивченні інтонації.
При вивченні інтонації комунікативно-ситуативний підхід допомагає формуванню в учнів рецептивних ритміко-інтонаційних навичок або інтонаційного слуху в аудіюванні, а також продуктивних ритміко-інтонаційних навичок в говорінні та при читанні вголос.
Важливе місце у комунікативно-ситуативному підході займають ігрові ситуації. Ігри допомагають спілкуванню, сприяють передачі накопиченого досвіду, одержанню нових знань, правильній оцінці вчинків, розвитку комунікативних навичок учнів, їх сприйняття, пам'яті, мислення, уяви, емоцій, таких рис, як активність, дисциплінованість, спостережливість, уважність. Крім того, що ігри мають величезну методичну цінність, вони дуже цікаві як учителю, так і учню. Як і у будь-якій колективній грі, при її проведенні дуже важливими є взаємовідносини між учнями та учителем, у класі взагалі. Велике значення має присутність на уроці духу змагання, який виникає при сприйманні і відтворенні іншомовного висловлювання: хто швидше зрозуміє, правильно відповість на запитання.
Також варто зазначити використання відеоматеріалу на уроках іноземної мови. Специфіка відео полягає в тому, що воно дає можливість поєднати зорові та звукові образи в типових обставинах, пропонує учням мовленнєву ситуацію, в якій вони з допомогою викладача виступають у ролі активних учасників комунікації. Робота з відеоматеріалом сприяє розвитку навичок та вмінь аудіювання та говоріння.
У системі навчання іноземної мови комунікативно - ситуативний підхід є одним з найважливіших. Його використання дозволяє викликати в учнів інтерес до спілкування і навчання іноземної мови в цілому.
Проблема мотивованості навчання порушується у роботах багатьох вчених, педагогів-новаторів, вчителів-методистів. Без глибокого вивчення теми мотивованості навчання, жоден вчитель не в змозі спланувати і провести хороший урок. Спостерігаючи уроки вчителів ЗОШ№1 м. Коломия,  змогли пересвідчитися, що проблема мотивації є дійсно однією з найважливіших проблем на сучасному етапі викладання англійської мови. Адже мотивація визначає продуктивність навчальної діяльності і є її органічною складовою. Наближення мовної діяльності на уроці до реальної комунікації дає можливість використовувати мову як засіб спілкування, підвищує інтерес учнів до навчання і до мови, яку вони вивчають. Для того, щоб урок був вдалим і плідним, вчитель повинен ретельно до нього підготуватися, зваживши всі мотиви і враховуючи мотиваційну сферу кожного учня зокрема. В основі мотивації лежить потреба. В основі комунікативної мотивації лежить потреба двох видів: потреба в спілкуванні як така, властива людині як істоті соціальній; потреба в здійсненні конкретного мовного вчинку, потреба “втрутитись” в дану мовну ситуацію.
Отже, основи для виникнення комунікативної мотивації можуть бути закладені при постановці задач уроку, при відповідному змісті і відповідних організаційних формах уроку. Все це опосередковується вчителем і залежить від його стилю роботи. Принципово важливо підкреслити, що комунікативна мотивація забезпечує не ззовні, а в межах самого комунікативного методу.
Навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах визначається як система, функціонування якої обумовлюється багатьма чинниками. Головними з них є: характер соціального замовлення на сучасному етапі розвитку суспільства, цілі навчання та виховання, принципи і зміст навчання іноземних мов та інші. Принцип комунікативності зумовлює добір мовного та мовленнєвого матеріалу, характер вправ, методів та прийомів навчання.
Підкреслимо, що організовуючи навчання усному мовленню, слід потурбуватися, щоб для учнів воно було вмотивоване. Для досягнення комунікативної мети необхідні засоби у вигляді слів, словосполучень, граматичних конструкцій, які допоможуть її реалізувати.
Виконання вправ з техніки читання корисне й ефективне: учні з великим задоволенням займаються таким видом вправляння. Воно дає можливість швидше перейти до читання речень та текстів, побудованих на вивченому матеріалі, а пізніше й до складніших текстів. Серед величезної кількості вправ, метою яких є формування та удосконалення навичок техніки читання, можна назвати також створення ігрових ситуацій. У шкільній практиці все частіше й частіше почали використовуватись ігри, спрямовані на формування усномовленнєвих умінь.
Важливе місце серед різноманітних ситуацій займають ігрові. Як і у будь-якій колективній грі, при її проведенні дуже важливими є взаємовідносини між учнями та учителем, у класі взагалі. Велике значення має присутність на уроці духу змагання, який виникає при сприйманні і відтворенні іншомовного висловлювання: хто швидше зрозуміє, правильно відповість на запитання. У системі навчання іноземної мови ситуативний підхід є одним з найважливіших. Його використання дозволяє викликати в учнів інтерес до спілкування і навчання іноземної мови в цілому.
Ігрові вправи мають великий методичний потенціал: вони забезпечують мотивацію навчальної діяльності, створюють емоційну та позитивну атмосферу навчання, сприятливі умови для колективної взаємодії під час виконання ігрових та навчальних завдань. Ігрові вправи, що використовуються у навчанні іноземної мови, повинні відповідати дидактичним вимогам, а саме, реалізувати принципи свідомості, розвиваючого навчання, позитивного емоційного фону, посильної трудності, загальнометодичним вимогам, що співвідносяться з методичними принципами інтенсивного навчання іноземної мови, а саме, особистісно-орієнтованого спілкування, особистісно-рольової організації навчального матеріалу та навчального процесу.

 
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.    Modern Languages: Learning, Assessment. A Common European Framework of Reference/Council of Europe – Strasbourg, 1998. – p. 224.
2.     Richards J.C., Rodgers T.S. Approaches and Methods in Language Teaching – Cambridge, 1991. – p. 171.
3.    Алексюк А.М. Загальні методи навчання у школі. – К.: Рад.школа, 1973. – 213 с.
4.    Алексюк А.М. Методи навчання і методи учіння. – К., 1980. – 221 с.
5.     Артемов В.А. Психология обучения иностранным языкам. – М.: Просвещение, 1969. – 189 с.
6.    Асахова В.М. Нові методи навчання//Освіта України. – 1998. – 29квітня. – С. 7 – 8.
7.    Багрянцева О. Ситуація у навчанні граматики англійської мови//English Language & Culture. – 2001. – №34(82). – С. 1 – 3.
8.    Бех П.О., Биркун Л.В. Концепція викладання іноземних мов в Україні//Іноземні мови. – 1996. – №2. – С. 3 – 8.
9.     Бим И.Л. Методика обучения иностранным язикам. – М.: Высшая школа, 1991. – 319 с.
10.    Біляєв Б.В. Нариси з психології навчання іноземним мовам. – К., 1999. – 150 с.
11.    Близнюк О.І. Іноземні мови: Журнал. – №3, 1996. – 57 с.
12.    Близнюк О.І., Панова Л.С. Ігри у навчанні іноземних мов: Посібник для вчителів. – К.: Освіта, 1997. – 64 с.
13.    Бондаренко С.М. Урок – творчість вчителя. – Львів, 2001. – 137 с.
14.    Валуєва К. М. Гра в процесі вивчення англійської мови. // Англійська мова і література. №7 (89) березень 2005. - с.2-4
15.    Вишневський О.І. Діяльність учнів на уроці англійської мови. – К., 1989. – 89 с.
16.    Гапонова С.В. Сучасні методи викладання іноземних мов за рубежем//Іноземні мови. – 1998. – №1. – С. 24 – 31.
17.     Гез Н.И., Ляховицкий М.В. и др. Методика обучения иностранным язикам в средней школе: Учебник. – М.: Высшая школа, 1982. – 178 с.
18.     Дианова Е.М., Костина Л.Т. Ролевая игра в обучении иностранному языку//Иностранные языки в школе. – 1988. – №3. – С. 12 – 16.
19.     Димент Л.Г. Организация игр на уроке//Иностранные языки в школе. – 1987. – №3. – С. 10 – 16.
20.    Житник Б.О. Методичний порадник: форми і методи навчання. – Харків: Основа, 2005. – С. 23.
21.    Закон України “Про освіту”//Освіта. – 1996. – 25 квітня. – С. 4.
22.    Зимня І. А. Методи інтенсивного навчання іноземним мовам. – М. 1979. – 174 с.
23.     Камартін І. Багатомовна нація. – 2001. – №23.
24.     Китайгородская Г.А., Бухблидер В.А. Методика інтенсивного обучения иностранному язику. – К.: Освіта, 1988. – 279 с.
25.    Китайгородська Г. А. Активізація навчальної діяльності//Випуск ІІ – М., 1982. – 89 с.
26.    Китайгородська Г. А. Особливості взаємодії вчителя і учнів. – М. 1980. – 112 с.
27.     Коваленко О. Концептуальні зміни у викладанні іноземних мов у контексті трансформації іншомовної освіти//Іноземні мови в навчальних закладах. – Педагогічна преса, 2003. – 76 с.
28.     Колесникова О.А. Ролевые игры в обучении иностранным языкам//Иностранные языки в школе. – 1989. – №4. – С. 38 – 42.
29.     Колкер Л.М. Практическая методика обучения иностранному языку. – М.: Academia, 2001. – 258 с.
30.    Коломійцев Т. Н. English: Play and Learn. (збірка навчальних ігор на уроках англійської мови) // Англійська мова і література. №27 (109) вересень 2005. - с.17-23
31.    Костомаров В.Г., Митрофанова О.Д. Методичне керівництво для викладачів російської мови іноземця. – К., 1993. – 164 с.
32.    Крашенков А. А. Активізація навчальної діяльності//Випуск. – М., 1981. – 87 с.
33.    Кузовлєва Н.Є. Комунікативний метод навчання іншомовній мовній діяльності. – Воронеж, 1985. – 87 с.
34.    Кузовлєва Н.Є. Широка соціальна мотивація і її роль в навчанні іншомовній мовній діяльності. – Воронеж, 1985. – 132 с.
35.    Леонтьєв А. Н. Педагогічне спілкування. – М.: Вища школа, 1979. – 139 с.
36.    Леонтьєв А.Н. Мова, мовлення, мовна діяльність. – К., 1989. – 123 с.
37.    Леонтьєв А.Н. Психологічні питання свідомості навчання. – К., 1987. – 145 с.
38.     Люшер М.А. Сигналы личности. Ролевые игры и их мотивы. – Воронеж: Реал, 1995. – 180 с.
39.    Методика обучения иностранным языкам в средней школе: Учебник// под ред. Гез Н.И., Ляховицкий М.В. и др. – М.: Высшая школа, 1982. – 298 с.
40.     Методические рекомендации по преподаванию иностранных языков в средних специальных учебных заведениях. – М.: Высш. шк., 1991. – Вып. 14. – 1988. – 78 с.
41.     Несвіт А.М. Англійська мова: Підручник. – К.: Генеза, 2008. – 256 с.
42.     Ніколаєва С.Ю. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах. – К.: Ленвіт, 1999. – 320 с.
43.     Олейник Т.И. Ролевая игра в обучении диалогической речи шестиклассников//Иностранные языки в школе. – 1989. – №1. – С. 24 – 27.
44.    Онищенко К.І. Іноземні мови: Журнал. – №1, 1995. – 78 с.
45.    Пассов Е.И. Основы коммуникативной методики обучения иностранному общению. – М.: Русский язык, 1989. – 187 с.
46.     Пассов Е.И. Урок иностранного языка в средней школе. Игра – дело серьезное. – М.: Просвещение, 1988. – 130 с.
47.    Пассов Є.І. Комунікативний метод навчання іншомовному мовленню. – К., 2001. – 212 с.
48.    Пассов Є.І., Шаріпов З.Г. Комунікативний метод навчання іншомовний мовний діяльності. – Воронеж, 1982. – 239 с.
49.    Рогова Г.В. Методика викладання іноземної мови. – К., 1999. – 310 с.
50.     Рогова Г.В., Верещагина И.Н. Методика обучения английскому языку на начальном этапе в средней школе. – М.: Просвещение, 1988. – 345 с.
51.    Рогова Г.В., Нікітенко З.Н. Про деякі причини зниження інтересу до предмету, Іноземна мова у школярів. Іноземні мови в школі. – К., 1982. – №2. – 89 с.
52.     Селевко Г.К. Современные образовательные технологии: Учебное пособие. – М.: Народное образование, 1998. – 231 с.
53.    Сержан Л. С. Активізація навчальної діяльності//Випуск ІІ. – М., 1982. – 92 с.
54.    Скалкін В.Л. Комунікативні вправи на англійській мові. – М., 1983. – 148 с.
55.     Скляренко Н.К., Олейник Т.И. Обучение диалогической речи в школе//Иностранные языки в школе. – 1985. – №1. – С. 22 – 26.
56.    Скорнякова М. Є. Сучасні методи викладання англійської мови. //Англійська мова і література. №28 (110) жовтень 2005. - с.2-12
57.    Старков А.П. Навчання англійській мові в середній школі. – М., 1978. – 187 с.
58.     Стронин А.Ф. Обучающие игры на уроках английского языка. – М.: Просвещение, 1981. – 173 с.
59.    Сухомлинський В.О. Вибрані твори. – т.5. – К., 1976.
60.    Творча спрямованість діяльності педагога//Збірник наукових праць під редакцією Ю.Н. Кулюткіна, Г.С. Сухобської. – Л., 1978. – 259 с.
61.     Утробина А.А. Методика преподавания и изучения иностранного языка: Конспект лекций: Пособие для подготовки к экзаменам. – М.: Приор – издат, 2006. – 107 с.
62.     Ушинський К.Д. Людина як предмет виховання. Вибр. пед. твори: У  2-х т. – Т.1. – К.: Просвіта, 1957. – 406 с.
63.    Филатов В.М. Методическая типология ролевых игр//Иностранные языки в школе. – 1988. – №2. – С. 41 – 47.
64.    Чепурна М. В. Рольова гра - один із основних засобів особистісно зорієнтованого навчання. //  Англійська мова і література. №22-23(104-105) серпень 2006. - с.17-27
65.    Шостак Т.Г. Іноземні мови: Журнал. – 2000, №2. – 71 с.
66.    Шубін Є. П. Основні принципи методики навчання іноземних мов. – М., 1963. – 154 с.
67.    Якобсон П.М. Психологічні проблеми мотивації людини. – М., 1969. – 129 с.
68.     Якубовська Л. П. Рольова гра як метод навчальної діяльності на занятті з іноземної мови // Збірник наукових праць № 18, частина ІІ – Хмельницький: Вид-во Національної академії ПВУ, 2001 – С. 253-258.
69.    Яцковская Г.В. Иностранные языки в школе. – 1985. – №5. – С. 12 – 17.
70.     Curry Dean. More dialogs for Everyday Use.Washington, D.C.-1997
71.     Dobson Julia M. Dialogs for Everyday Use.Washington,D.C.-1994
72.     McFarlane.If….questions for the Game of Life.Villard.New York.-1995
73.     New Way of Using Communicative Language Games.TESOL.Alexandria VA.-1999
 
 

Студентські статті