Запозичення як процес взаємодії англійської та німецької мов у першій половині ХХ століття




ЗМІСТ
Вступ ................................................................................................................. 3
Розділ 1. Запозичення як процес взаємодії англійської та німецької мов у першій половині ХХ століття ................................................................................... 7
1.1 Запозичення як джерело поповнення словникового запасу  британського варіанту англійської мови ................................................................. 7
1.2 Мотиви й шляхи німецьких запозичень в британському варіанті англійської мови ........................................................................................................ 9
1.3 Асиміляція німецьких запозичень першої половини ХХ століття в британському варіанті англійської мови ............................................................... 11
Розділ 2. Особливості німецьких запозичень першої половини ХХ століття в британському варіанті англійської мови ............................................................ 15
2.1 Підходи до класифікації німецьких запозичень даного періоду .......... 15
2.2 Тематичні групи німецьких запозичень першої половини XX століття та принципи їх відмінності ....................................................................................  19
2.3 Лексико – семантичні особливості німецьких запозичень .................... 33
Висновки............................................................................................................39
Список використаних джерел та літератури ................................................. 44
Додаток ………………………………………………………………...…….  46
 


Висновки

Незважаючи на певну долю умовності, тематична класифікація досліджуваних елементів, запропонована нами, дозволяє зробити ряд висновків про сфери взаємовідносин колективів носіїв мови-реціпієнта з іншими народами. Особливо слід зауважити проникнення значної кількості слів, які можна віднести до сфери загальнополітичної діяльності, військової справи, що відображають найважливіші в історії людства соціально-політичні зміни. Велика кількість німецьких запозичень відображає головним чином мілітаризацію економіки і громадського життя, агресивну зовнішню політику кайзерівської, а пізніше фашистської  Німеччини.
Найбільш чисельну групу складають іменники, які значно переважають у кількісному відношенні прикметники та дієслова.
Виходячи з того, що у ряді випадків ми є свідками втрати внутрішньої вмотивованості компонентів слів, які запозичуються, виникає необхідність словотворчого аналізу за такими, що існують в англійській мові словотворчими аналогами. Переважаючою у кількісному відношенні слід визнати групу непродукуючих. Серед продукуючих превалюють афіксальні, а точніше суфіксальні утворення. Аналіз подальшого розвитку словотворчої продуктивності німецьких слів в англійській мові  приводить нас до висновку, що це явище потрібно визнати нехарактерним для запозичень досліджуваного нами періоду: лише незначна частина слів бере участь у словотворчих процесах. Найбільш помітну роль відіграють суфіксальні словотворення, а вже потім йдуть утворення за допомогою конверсії, словоскладання, відсікання (blitzkrieg – blitz).
Не викликає сумніву важливість врахування таких особливостей функціонування запозичень як їх стилістична характеристика і ступінь регулярності вживання ( частота).  Разом з тим очевидною є неоднакова відносна  цінність даних ознак в оцінці ступеня лексико-семантичної засвоєності запозичених слів.
Безумовно первинним слід вважати семантичний аспект. З усіх слів, які залишилися в результаті відбору ( тобто виключаючи слова місцевого колориту, а також слова досить вузького територіального вживання), семантично незасвоєними слід вважати (без врахування їх перспективи на ґрунті англійської мови) 11 слів, так званих “стилістичних синонімів”, тобто слів, які повністю за своїм значенням збігаються зі словами, які вже є в англійській лексиці і цим обмежуються. Необхідно зауважити, що в деяких випадках має місце стилістична їх диференціація, наявності якої все ще недостатньо для того, щоб вважати їх засвоєними запозиченнями.
Для решти семантично засвоєних слів характерне те, що вони:
а) виражають нові поняття в житті англійського мовного колективу;
б) позначають уже існуючі реалії в житті народів, що розмовляють англійською мовою, але, не маючи еквівалентів, замінюють описові звороти;
в) являють собою узагальнюючі номінації при наявності в мові лише деталізованих найменувань;
г) вступають в синонімічні зв'язки з уже існуючими в мові-реципієнті словами і розрізняються відтінками чи обсягом значення , чи повністю збігаються з одним із значень корінного слова, виконуючи регулюючу функцію, перешкоджаючи надмірному розвитку його полісемії.
У семантичному аспекті аналізу особливе місце займають такі випадки розвитку семантичної структури іншомовних слів, як результат чи власне запозичення або розвиток його на ґрунті реципієнта. Очевидно, що цей фактор  особливо показовим в оцінці  семантичної засвоєності вважати не слід, оскільки, по-перше, розвинута структура того чи іншого слова не завжди свідчить про його семантичну засвоєність (що підтверджується фактичним матеріалом), і по-друге, що є не менш важливим, подібний семантичний розвиток не є характерним, чи навіть більше того, обов'язковою ознакою самих корінних слів, як еталона для порівняння. Тим не менше небагаточисельні випадки полісемії запозичених в цей період слів мають місце і становлять певний інтерес.
Похідним від семантичного, але достатньо показовим є аспект регулярності вживання. Статистичне дослідження генеральної сукупності (для цієї цілі були взяті твори художньої літератури за останні 40 років) дозволило зробити висновок про досить високу частоту вживання окремих досліджуваних нами слів.
Термін “запозичення” означає процес надходження і засвоєння іншомовних слів внаслідок різних соціальних причин — війни, торгівлі, подорожей, технічного співробітництва, культурних зв'язків тощо. Запозичуються, як правило, окремі слова; рідше це можуть бути словосполучення (у тому числі сталі) і навіть граматичні структури. При цьому запозичення можуть бути перекладні (кальки, translation loans) і семантичні.
Запозичення відбивають історичний стан мови. Власне долею запозичень займаються у дослідженнях з історичної лексикології. Для сучасного лексичного складу мови важливим є той стан, який вона має тепер, та у яких стосунках знаходяться мовні елементи на даному етапі розвитку.
Знання історії розвитку окремих мовних явищ дозволяє краще розуміти відмінні риси сучасної нам мови, її фонетичний, граматичний і лексичний склад.
Характерною рисою англійської мови є велика кількість запозичень з інших мов. Запозичення з німецької мови за своєю чисельністю займають одне з останніх місць. Вони зареєстровані далеко не всіма словниками англійської мови, хоч зараз вживаються дуже часто і майже не сходять із сторінок англійської преси.
Аналізуючи процес запозичення першої половини ХХ століття, ми приходимо до висновку, що лексичний склад англійської мови зазнає постійних змін і поповнюється новими словами. Одним з найбільших джерел збільшення словникового складу мови є процес запозичення. Серед інших мов, з яких ведуться запозичення, потужним джерелом збагачення словника англійської мови є німецька мова. Мотиви запозичень залежать від загальної історичної ситуації в цілому, від конкретних історичних подій зокрема, а також від співпраці англійського та німецького народів у сфері культури, політики, філософії, науки.
Shorter  Oxford English Dictionary on Historical Principles (1959) нараховує близько 60 слів, які ввійшли в англійську мову з німецької перед початком та під час другої світової війни. The Wordsworth Dictionary of Foreign Words in English нараховує приблизно стільки ж. Майже половина цих слів — елементи військової лексики. Зрозуміло, що із закінченням воєнних дій більшість цих слів вийшла з активного вжитку, але цікаво, що деякі з них знову повертаються в мову у зв'язку з міжнародним становищем і набирають додаткового відтінку значення.
Проаналізовані у нашому дослідженні запозичення, в основному піддалися асиміляції в англійській мові і не мають вигляду іноземних слів, однак багато запозичень першої половини ХХ століття все ще зберігають чужорідні елементи, особливо свої граматичні форми. Полісемантичні слова при запозиченні використовуються у певних сферах. Ступінь асиміляції запозичень залежить від часу запозичення, а також частоти вживання запозичених слів. Найбільша кількість німецьких запозичень виявляється у сфері політики, філософії та культури. Звичайно серед них є слова, які не можна віднести до тієї чи іншої тематичної групи.
Значна кількість слів не була проаналізована нами у межах досліджуваного матеріалу, що не дає можливості дати достовірну оцінку частоті їх вживання, але дозволяє зробити висновок про їх нечасте вживання. Таким чином, першопочатковим в оцінці лексико-семантичної засвоєності запозичень є аспект семантичний. Похідним від нього, але разом з тим показовим, слід визнати аспект регулярного вживання.
Отже, можна зробити висновок, що німецькі запозичення першої половини ХХ століття проникли в усі сфери життя англійського суспільства, при цьому збагативши словник англійської мови. Цей процес не втрачав  своєї інтенсивності протягом усього ХХ століття.

 

Список використаних джерел та літератури:

1.    Амосова Н.Н. Этимологические основы словарного состава современного английского языка. – М.: Издательство литературы на иностранных язиках, 1956.– 218 с.
2.    Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка. – М.: Издательство литературы на иностранных язиках, 1959.– 350 с.
3.    Виноградов В.В. О некоторых вопросах русской историчесокй лексикологии. – Т.3. 1953.– 320 с.
4.    Волохов Ю.К. Словарные заимствования, пополнившие английскую лексику в XX веке. – К., 1973.– 168 с.
5.    Гинзбург Р.З. Лексикология английского языка. – М., 1979.– 275 с.
6.    Ефременко-Жебель Н.И. Использование романских элементов для пополнения английской лексики в XX веке. – Луцк, 1990.– 152 с.
7.    Жлуктенко Ю.А. Английские неологизмы. – К.: Наукова думка, 1983.– 146 с.
8.    Заботкина В.И. Новая лексика современного английского языка. – М.: Высшая школа, 1989.– 126 с.
9.    Зятковская Р.Г. Суффиксальна система современного языка. – М.: Высшая школа, 1971.– 196 с.
10.    Коробова С. Немецие  заимствования в английском языке. – М., 1966.– 194 с.
11.    Маковский М.М. Английская этимология. – М.:Высшая школа, 1986.– 312 с.
12.    Мостовий М.І. Лексикологія англійської мови. – Харків: Основа, 1993.– 255 с.
13.    Муравьев В.А. О языковых лакунах // Иностранный язык в школе. – М., 1974.  - № 1.– С.19-24.
14.    Огоновська О.В. Семантичні особливості деяких німецьких запозичень воєнного періоду в англійській мові // Питання романо-германської філології та методика викладання іноземних мов. – К., 1975. – 2 випуск. – С.20-25.
15.    Секірін В.П. До питання про лексичну асиміляцію запозичень та її аспекти в англійській мові // Питання романо-германської філології та методика викладання іноземних мов. – К., 1975. – 2 випуск. – С. 43-48.
16.    Секирин В.П. Заимствования в английском языке. – К.: Издательство Киевского университета, 1964. – 149 с.
17.    Харченко І.П. До питання про взаємодію запозичень та одвічно англійських лексичних елементів // Питання романо-германської філології та методика викладання іноземних мов. – К., 1975. – 2 випуск. – С.3-8.
18.    Шахрай О.Б. К проблеме класификации заимствованой лексики // Вопросы языкознания. – 1961. №2. – С. 53-58.
19.    Collenette E.J. Ninety Feet to the Sun. A Sea Novel of World War ІІ. – London-New York, 1984. – 192 р.
20.    The Concise Oxford Dictionary of English Etymology /ed. by T.E.Hoad. – Oxford-New York, 1986. – 552 р.
21.    Hoch E. The Oblong Room /A Collection of Antony Boucher’s Favourites from Best Detective Stories of the Year. – London-New York, 1969. – Р.270-280.
22.    Oxford Advanced Learner’s Dictionary, Hornby A.S. Oxford University Press, 1995.– 1465 p.
23.    Partridge E. Words at War, Words at Peace. –London, 1948.– 254 p.
24.    Shorter Oxford English Dictionary on Historical Principles /ed. by C.J.Onions. – Oxford: At Clanderon Press, 1959. – 2515 p.
25.    Soloshenko O.D., Zavrhorodniev Y.A. Lecture Notes on English Lexicology. – Lviv: Євросвіт, 1998. – 225 с.
26.    The Wordsworth Dictionary of Foreign Words in English /ed. by J.Ayto, 1992. – 312 p.
27.    Wiser W. Soliloquy in Tongues /A Collection of Antony Boucher’s Favourites from Best Detective Stories of the Year. – London-New York, 1969. – P.85-98.

 

 
 

Студентські статті