Запозичення українського походження в американському та канадському варіанті англійської мови





Зміст
Вступ………………………………………………………………………………..3

Розділ I. Запозичення як пласт лексичної системи мови…………………....6
 1.1. Види етимологічного аналізу.................................................................6
1.2. Механізм лексико-семантичного запозичення.………………………8
1.3. Умови запозичення…………………………………………………….10
1.4. Види лексико-семантичних запозичень……………………………....11
1.5. Асиміляція запозичень…………………………………………………13

Розділ II. Особливості запозичень українського походження в американському та канадському варіанті англійської мови……………….16
 2.1. Форми запозичень українського походження………………………...16
 2.2. Класифікація запозичень українського походження…………………21
 2.3. Особливості асиміляції українських запозичень……………………..30
 2.4. Географічні назви українського походження в топоніміці Канади....36

Висновки…………………………………………………………………………...39

Список використаної літератури……………………………………………….42
 

Висновки
Основною метою цієї кваліфікаційної роботи було дослідити запозичення українського походження в американському та канадському варіанті англійської мови. Вивчивши цю проблему ми дійшли таких висновків:
Запозичення українського походження в американському та канадському варіанті англійської мови досить часто вживаються. Проте в основному вони вживаються українцями, які іммігрували в Америку чи Канаду.
Оскільки більшість запозичень позначають реалії, пов’язані з українською національною культурою, побутом, історією України та сучасною дійсністю, то стає зрозумілим, що причина запозичення цих слів – є необхідність наявності еквіваленту слова, що запозичується, в лексичному складі мови-реціпієнта, задовольнити потреби мовців називати певні предмети, явища і поняття для найменування яких або ж зовсім немає англійських еквівалентів, або вони є, але позначають відмінні предмети.
Основними засобами передачі запозичень українського походження в англійській мові є: фонетичні запозичення, тобто слова запозичуються в їх матеріальній оболонці (dumy, Chumak, kobzar, kolach); кальками, тобто буквальними перекладами всіх морфем українського слова або стійкого сполучення (National Hall, people’s republic); пояснювальні переклади (rich peasant, cooked wheat with poppy seed). Наявні також “гібридні” запозичення (Hetman state, Sitch flags). Зустрічаються в англійській мові й абревіатури українського походження, які пояснюються кальками англійською мовою (UNR – Ukrainian National Republic, UPA – the Ukrainian Insurgent Army).
Існування такої кількості способів запозичення зумовлює виникнення певної кількості синонімічних виразів в англійській мові, тобто одне українське слово може мати кілька англійських еквівалентів (holubtsi – cabbage rolls, pysanka – Easter egg).
Група фонетичних запозичень є найчисленнішою, хоча серед запозичень, пов’язаних з українською радянською дійсністю, зустрічається більше кальок (collective farm, the Red Army, rich peasant).
Українські іммігранти, користуючись англійською мовою, інколи вживають у ній кальки з українських фразеологічних одиниць. Найчастіше це є переклад українських прислів’їв та приказок, рідше зустрічаються фразеологізми з українізмами.
Всі запозичення українського походження можна поділити на кілька семантичних груп. Найбільше українізмів стосуються національної української культури, зокрема музики, літератури та танців, які відіграють важливу роль у житті українських іммігрантів США та Канади. Найбільш значні кількісно групи є ті, що пов’язані з національними українськими стравами (pyrohy, houlbtsi, babka, kieshka, holodets), історією України (ataman, Central Rada, Cossack) та українською радянською дійсністю (Communist, Bolshevik, collective farm, the Reds).
Потрапляючи в англійську мову запозичення українського походження асимілюються, пристосовуються до її стандартів. Вони пройшли фонетичну асиміляцію, адаптуючи фонеми та їх сполучення українського походження до англійського фонетичного стандарту. Фонетична засвоєність в основному виражається у зміні наголосу у слові.
Процес граматичної асиміляції проходить інтенсивніше. Українські іменники приймають форму множини за допомогою продуктивної флексії –s (pans, kolomeykas, cossacks). Ряду слів українського походження властива широка вживаність в атрибутивній функції, тобто українські іменники підлягають конверсії і вживаються в англійській мові в якості прикметників (Hetman state, Haydamak movement, the Cossack Rada). Це є найпоширеніший вид конверсії.
Асиміляційний вплив англійської мови виявляється і у сфері семантичного змісту запозичених слів. Іноді слово, що запозичується може змінювати свою семантику, або ж в разі запозичення полісемантичного слова, в англійську потрапляє тільки одне із значень цього слова. Під впливом української мови з’являються нові значення в деяких англійських слів (Universal, pan), що використовуються в якості еквівалентів відповідних українських реалій. 
Основною функцією запозичень українського походження в американському та канадському варіанті англійської мови є функція номінативна, тобто англійські еквіваленти використовуються для найменування реалій, що властиві тільки українській національній культурі. Поряд з основною, номінативною функцією, існує і особливе стилістичне використання запозичень українського походження, під яким розуміється їх функціонування як знаків українського колориту.
Необхідно відмітити, що в канадській топоніміці присутній досить значний пласт топонімів українського походження. Велика кількість географічних назв зустрічається на заході Канади, місцях зосередження українських етнічних груп. В основному це географічні назви перенесені з України, топоніми утворені від українських імен та прізвищ чи назви описового характеру, утворені від називних слів української мови. Проте багато топонімів українського походження вживаються неофіційно. До того ж більшість українських назв становлять назви дрібних об’єктів таких як, пошти, школи, церковні площі та т.п.
Підводячи підсумки, запозичення українського походження в американському та канадському варіанті англійської мови носять характер скоріше іншомовних вкраплень. Вони вживаються для позначення реалій, що пов’язані з українською культурою, історією та сучасною дійсністю. Незважаючи на те, з часом кількість іммігрантів, які вільно володіють українською мовою, зменшується, роль лексичного пласту українізмів не знижується.

 
Список використаної літератури
1.    Аверьянова И.Е. Русская культурно-маркированная лексика в англоязычных     произведениях о России и Великой Октябрьской Социалистической Революции: Автореферат диссертации кандидата филологических  наук. – К., 1984. – 23 с.
2.    Амосова Н.Н. Этимологические основы словарного состава современного английского языка. – М., 1956. – 235 с.
3.    Антрушина Б.Г. Лексикология английского языка.– М.: Дрофа, 1999. – 288 с.
4.    Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка. – М.: Изд-во лит-ры на иностр. яз., 1959. – 350 с.
5.    Булавин С.Н. Об американском варианте английского языка // Иностранные языки в школе. – 1953. - №2. – С. 15-21.
5.  Жлуктенко Ю.А. Варианты полинациональных литературных языков. – К.:        Наук. думка, 1981. – 369 с.
6.    Жлуктенко Ю.О. Мова етнічної групи в світлі теорії мовної варіативності // Мовознавство. – 1988. – № 1. – С. 3-11.
7.    Жлуктенко Ю.О. Українсько-англійські міжмовні відносини. Українська мова в США і в Канаді. – К., 1964. – 187 с.
8.    Жлуктенко Ю.О. Українська іммігранська мова в мовній ситуації Канади // Мовознавство. – 1976.  - №6. – С. 11-20.
9.    Завгороднєв Ю.А. Українська топоніміка Канади в мовно-культурному аспекті //  Іноземна філологія. – 1991. – Випуск 101. –С. 45-47.
10.    Макаев Э.А. Структура слова в индоевропейских и германских языках. – М., 1970. – 167 с.
11.    Маковский М.М. Что такое этимология // Иностранные языки в школе. – 1986. - №1. – С. 13-19.
12.    Маковский М.М. Языковой механизм лексико-семантического заимствования // Иностранные языки в школе. – 1970. - №3. – С. 11-19.
13.    Мостовий М.І. Лексикологія англійської мови. – Х.: Основа, 1993. – 256 с.
14.     Попова Л.Г. Лексика английского языка в Канаде. – М.: Высшая школа, 1978. – 116 с.
15.    Секірін П.В. Географічні назви слов’янського походження в Канаді // Мовознавство. – 1988. - №1.  – С.
16.    Секирин В.П. Заимствования в английском языке. – К.: КГУ, 1964. – 152 с.
17.    Трубачёв О.Н. Реконструкция слов и их значений // Вопросы языкознания.  – 1980. - №3. – С. 27-35.
18.    Chamberlin W.H. The Ukraine: A Submerged Nation. – New York: The Macmillan Company, 1944. – 91 p.
19.    Hockett C.F.A Course in Modern Linguistics // Readings in Modern English Lexicology. – L., 1975. – Р. 172-182.
20.    Jespersen O. Growth and Structure of English Language // Readings in Modern English Lexicology. – L., 1975. – Р. 191-192.
21.    Kostash M. All of Baba’s Children. – Edmonton: NeWest Press, 1987. – 405 р.
22.    Kuropas M.B. The Ukrainians in America. – Minneapolis, Minnesota: Kerner Publications Company, 1996. – 80 p.
23.    Manning C.A. Twentieth-century Ukraine. – New York: Bookman Associates, 1951. – 243 p.
24.    Stachiw M. Ukraine and Russia. – New York, 1967. – 215 p.  
25.    Мюллер В.К. Англо-русский словарь. – М.: “Русский язык”, 1990.
26.    Concise Oxford Dictionary of English Etymology / Ed. by T.E.Hoad. – Oxford University Press, 1996. – 552 p. 
27.    Oxford Advanced Learner’s Dictionary of Current English. – Fifth edition. -  Oxford University Press, 1995. – 1430 p.
28.    Webster’s Ninth New Collegiate Dictionary. – Springfield, Massachusetts: Merriam Webster Inc., Publishers, 1986. – 1562 p.  
 
 

Студентські статті