Гендерні особливості аплікації репрезентативних систем у мовленні особистості




Зміст

 ВСТУП   ...............................................................................................................  3
 РОЗДІЛ 1.ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ МИСЛЕННЯ ТА МОВЛЕННЯ         ОСОБИСТОСТІ
1.1 Співвідношення мислення та мовлення людини, як засіб формування картини світу   .........................................................................................................7
1.2 Гендерні особливості мовлення людини на фонетичному, лексичному, словотворчому рівнях та рівні стратегії мовної комунікації……………....…13
1.3  Візуальна, аудіальна та кінестетична модальності, як складові глибинної структури та внутрішні еквіваленти зовнішніх відчуттів   ………………......20
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ФЕМІННОЇ ТА МАСКУЛІННОЇ АПЛІКАЦІЇ РЕПРЕЗЕНТАТИВНИХ СИСТЕМ У МОВЛЕННІ(НА МАТЕРІАЛІ СУЧАСНИХ ПОЕТИЧНИХ ТЕКСТІВ)
2.1Сенсорні предикати як відображення репрезентативних систем у мовленні..................................................................................................................27
2.2 Поетичні тексти, що належать чоловікам   ...................................................34
2.3 Поетичні тексти, що належать жінкам   ........................................................51
ВИСНОВКИ…………………………………………………………….…….…67
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………….70

 

Висновки
Узагальнюючи  теоретичні напрацювання науковців у царині  гендерних студій і теорії нейролінгвістичного програмування та проаналізувавши  оригінальні тексти авторів обох статей, можна зробити наступні висновки:
1.    У мовленні відображаються ментальні процеси індивіда. Це відображення є неусвідомленим, а відтак значущим і цінним для вивчення. Мовлення та мислення є взаємопов’язаним та нероздільним. Процес мислення є прихованим, а тому недоступним для аналізу, мовлення ж має зовнішнє вираження (поверхневу структуру), яка несе чимало інформації про мовця.
2.    Мовлення жінок та чоловіків має якісні та кількісні відмінності на фонетичному, лексичному, словотворчому рівнях та на рівні стратегії мовленнєвої комунікації. Ці відмінності обумовлені такими чинниками: неврологічні фактори (як от специфіка артикуляційного апарату або домінанта півкуль головного мозку), культурні фактори (вплив національної культури, виховання, зрештою вплив суспільства на особистість) та індивідуальні фактори (як от домінанта певного сенсорного каналу, що  впливає на сприйняття та обробку інформації).
3.    Однією з важливих характеристик індивіда є його домінуюча репрезентативна система – найуживаніший та найзручніший  спосіб сприйняття та обробки інформації. Домінуюча репрезентативна система (модальність) відіграє значну роль і при відтворенні внутрішніх переживань і думок, вона є своєрідним фільтром, котрий надає нейтральній інформації певного почуттєвого (візуального, аудіального чи кінестетичного) відтінку.
4.    Домінанта модальності, хоч і обумовлюється значною мірою індивідуальними чинниками, є залежною від статевої приналежності. При чому спостерігається тенденція тяжіння чоловіків до аудіальної модальності, а жінок – до візуальної, при тому, що кінестетична модальність широко використовується обома групами.
     
5.    Аналіз розподілення модальностей не доцільно зводити лише до визначення кількісних показників. Якість предикатів, тобто їх доцільність, виправданість у контексті, щирість та яскравість важать не менше, аніж їх кількість на певну текстову одиницю.
    Якісна різниця використання предикатів, обумовлена гендерними відмінностями, полягає у різній природі предикатів, навіть якщо вони належать до однієї репрезентативної системи. Наприклад, кінестетика чоловіків – це майже зажди зовнішні відчуття, або й навіть кінестетика дії, в той час як жінки підкреслюють внутрішні переживання та емоції. Що ж до візуальної модальності, то жінки частіше використовують маркери кольору, вдаються до глибоких метафоричних порівнянь, тоді як чоловіки обмежуються дієсловами to look, to see, to watch, зрідка використовують мотив очей та погляду, візуальні метафори є досить рідкісним явищем у чоловічому мовленні.
    Аудіальна репрезентативна система має не менше відмінностей: жінки „обіграють” музичні мотиви, гармонію, чоловіки – вдаються до внутрішнього діалогу. Домінанта аудіальної модальності для чоловіків значною мірою пояснюється широким використання нейтральних аудільних предикатів внутрішнього діалогу – to think, to consider, to believe, to discuss, to tell тощо.
    6. При аналізі результатів дослідження  варто враховувати специфіку текстів (а саме римування, дотримання певного ритмічного малюнку) безумовно обмежувала вільний  виклад думок. Не слід забувати про “забрудненість” мовлення усталеними  широко вживаними у суспільстві виразами. Крім того, на аналіз значною мірою впливає інтерференція власної домінуючої модальності дослідника.
7. Вплив домінуючої модальності індивіда на його мовлення  не можна недооцінювати, адже вона є своєрідним фільтром, через який сприймається світ, і який затримує значну кількість інформації. Відповідно спілкування двох людей із домінантами різних репрезентативних систем буде нагадувати спілкування двох носіїв різних мов. Для оптимізації комунікації необхідне усвідомлення лінгво-психологічної різниці мовців та, при необхідності, “декодування” висловлювання у звичну для другого мовця модальність. Власне розуміння механізму творення висловлювання та впливу на нього індивідуальних психологічних чинників сприяє повнішому осягненню інформації.
Результати дослідження, спрямованого на досягнення кращого розуміння міжстатевими комунікантами один одного через усвідомлення лінгво-психологічної різниці та викриття різноманітних “пасток” мовлення,   є вагомим для оптимізації спілкування. Додатково дослідивши розбіжності аплікації репрезентативних систем у мовленні чоловіків та жінок, можна визначити ряд причин, що призводять до комунікативних проблем між чоловіками та жінками та їх  міжстатевої комунікації.
 
 

Студентські статті