Анотування та реферування в освітній та перекладацькій діяльності




ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………......3
РОЗДІЛ 1 АНОТАЦІЯ ЯК ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІНГВІСТИКИ ТЕКСТУ...........................................................................................….………......…..6
1.1  Суть і призначення анотації як особливого типу тексту...................................6
1.2.1 Функції анотації та вимоги до їх написання...................................................6
1.2.2 Класифікація анотацій..................................................................................................10
1.2.3 Синтаксичний аналіз анотацій до монографій…………….…..…17
1.2.4 Розуміння анотації західними і вітчизняними науковцями.….....19
РОЗДІЛ 2 ПРОЦЕСИ АНОТУВАННЯ І РЕЗЮМУВАННЯ ТА ЇХ НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ........................................................................................................................…..22
2.1 Роль і завдання анотування при навчанні іноземної мови…………..…22
2.2 Процес резюмування та його особливості……………………………...25
2.3 Розробка уроку з написання резюме…………………………...…...…..28
РОЗДІЛ 3 АНОТУВАННЯ ТА РЕФЕРУВАННЯ В ОСВІТНІЙ ТА ПЕРЕКЛАДАЦЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ…………………………………………….…38
3.1 Суть реферату та його основні якості………………….…………...…..38
3.2.1 Функції рефератів та специфіка їх мови………………………….38
3.2.2 Особливості процесу реферування………………………………..43
3.2.3 Відмінність анотування та реферування……..…………….……..46
3.2 Особливості анотаційного перекладу………………….…………...…..48
3.3 Особливості реферативного перекладу…….………….…………...…..50
3.4 Анотування та реферування в освітній діяльності………………...…..54
ВИСНОВКИ……………………………………………………………….…...…...59
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………...…………………....63
ДОДАТКИ…………………………………………………………………………..67




ВИСНОВКИ

Анотація – це коротка узагальнююча характеристика книги або її частини, статті, рукопису, що вміщує інформацію про зміст праці, відомості про автора та читацьке призначення. Складання анотацій – один з найбільш творчих процесів і вимагає від анотатора найвищого професіоналізму. Обсяг анотації встановлюється залежно від їхнього типу та призначення. Результати дослідження показали, що середня кількість речень на одну анотацію становить три. Для більшості речень характерне сильне смислове навантаження, тому за кількістю в анотаціях переважають складні речення над простими. Однак, це не відповідає загальним вимогам до анотацій, де вказано, що слід уникати складних речень, які містять кілька підрядних. Це свідчить про те, що не всі анотатори слідують визначеним вимогам. Дана робота допоможе звернути увагу на цю проблему і уникнути можливого її повторення у майбутньому.
Найважливішим завданням при навчанні іноземній мові для спеціальних цілей є розвиток у студентів навику аналітико-синтетичної обробки інформації. Під цим розуміються творчі процеси, що включають осмислення, аналіз і оцінку змісту оригінального тексту для витягання необхідних відомостей. Досягненню цих цілей найкращим чином відповідають процеси анотування та резюмування тексту, оскільки в їх основі лежать два методи мислення: аналіз і синтез. Очевидно, що недостатньо засвоїти інформацію оригіналу в цілому або по частинах (аналіз), необхідно навчитися виділяти головний зміст, коротко його сформулювати і представити в логічній послідовності (синтез). Лаконічне узагальнення інформації - дуже важке завдання. Безсумнівно, цьому необхідно спеціально навчати. На жаль, часто в учбовому процесі незаслужено мало приділяється уваги розвитку у студентів навиків і умінь узагальнювати, компресувати і коротко висловлювати інформацію. Учбове анотування та резюмування можуть допомогти успішно вирішити цю проблему. На основі наших теоретичних опрацювань, ми пропонуємо розробку уроку, мета якого навчити правильно писати резюме.
Опираючись на наші опрацювання, було виявлено, що розуміння ”анотації” вітчизняними і західними науковцями значно відрізняється. Науковці західних країн розглядають анотацію як додаткову інформацію, що подається в документі з певною метою, або коментар, зазвичай доданий до тексту. В свою чергу, анотування за вітчизняними науковцями більшою мірою збігається з процесом резюмування, розробленими західними науковцями. Резюме – це скорочена версія оригіналу. Головною метою такого спрощення є наголошення на головних пунктах серед великої кількості інформації, що міститься в тексті.
В ході нашого дослідження були встановлені моменти, в яких анотація і резюме збігаються. По-перше, мова анотації, як і мова резюме відзначається ясністю, стислістю, простотою і доступністю викладу. По-друге, написання як першого, так і останнього вимагає упускання несуттєвого матеріалу, зайвих деталей. Для передання головних ідей вимагається вживання якомога меншої кількості слів. По-третє, ні автор анотації, ні автор резюме не повинен включати в свій текст власної інтерпретації, оцінки, думки щодо тексту оригіналу. Зрештою, в анотації, як і в резюме, зберігається вживання єдиного часу, зокрема в останньому це теперішній або історичний теперішній час.
З огляду на те, що кожен з аналізованих видів письма має ряд власних особливостей, існують аспекти, в яких вони відрізняються. При складанні анотацій рекомендується уникати складних речень, зокрема тих, які містять багато підрядних; бажано вживати короткі фрази. В резюме, натомість, потрібно ухилятись від вживання коротких речень. Для анотацій характерне використання конструкцій, притаманних мові наукових і технічних документів. Його мета полягає в тому, щоб надати стислу інформацію про зміст книги чи її частини, статті або рукопису, коротко охарактеризувати документ з погляду його змісту, призначення та інших особливостей. Це форма рецензування та популяризації твору. Метою резюме є узагальнити зміст, наголосити на основних моментах. Резюме властива чітка структура та хронологічний спосіб викладу, тому значну роль відіграють перехідні слова та вирази. Насамкінець, слід зазначити, що в анотаціях часто включається читацьке призначення, на чому увага практично не акцентується при складанні резюме.  
Хоча багато зарубіжних фахівців фактично не наголошують на відмінностях між рефератом і анотацією, очевидно, що вони відрізняються в багатьох моментах. Головна відмінність анотування і реферування полягає в тому, що анотування характеризується значно більшою мірою компресії тексту оригіналу. Здійснюючи компресію першоджерел, анотація і реферат роблять це принципово різними способами. В анотації лише перераховуються ті питання, котрі висвітлені в документі, не розкриваючи при цьому їх змісту. В рефераті, на відміну, не лише перелічуються ці питання, а й здійснюється інформування користувача про головний зміст кожного з них.  Крім того, анотація, на відміну від реферату, не може замінити початкового документу. У реферативному викладі інформація подається з погляду автора оригіналу без суб'єктивної оцінки укладача реферату. Що стосується змісту анотації, то він передається у формулюваннях укладача, що при високому ступені узагальнення набуває суб'єктивного забарвлення.
Щодо реферування в навчанні, то цей вид діяльносі навчає раціональному підходу до процесу читання, розвиває систему самоконтролю, призводить до формування навиків і вмінь власне читання, тобто витягання наукової інформації із оригінальної літератури.
Важливу роль відіграють анотаційий та реферативний переклади, оскільки допомагають ефективно розвивати і закріплювати основні перекладацькі навички і вміння. При анотаційному перекладі, перекладач читає і осмислює весь текст, а потім стисло висловлює основні питання, висвітленні в тексті, не розкриваючи їх докладний зміст. Виконуючи ж реферативний переклад, перекладач виконує повний письмовий переклад попередньо виділеної з оригінального тексту суттєвої інформації.
Знання основ реферативного перекладу та анотування дозволяє швидко орієнтуватися в літературі по спеціальності і не затрачати зайвого часу на трудомісткий процес дослівного перекладу. До того ж, у повсякденній практиці багатьох спеціалістів постійно виникає необхідність усного або письмового викладу на рідній мові короткого змісту тих чи інших іншомовних матеріалів, що містять цінну інформацію. Таким чином, головна мета вищезгаданих процесів - навчити студентів користуватися іноземною літературою по спеціальності в професійних цілях і вміти висловлюватись на іноземній мові з питань, пов'язаних з майбутньою професією.







 
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.    Барабуля А.М. Емоційний фактор виникнення конотативних значень лекичних одиниць / А. М. Барабуля // Наукова праця. Серія: Лінгвістика тексту. Лінгвостилістика. – Іноземна філологія. 2004. – С. 9 – 12.
2.    Короткий термінологічний словник із бібліографознавства та соціальної інформатики / [уклад. Г.М. Шевцова–Водка та ін.]. – Книжкова плата України. К.; 1999. – 116 с.
3.    Літературознавчий словник-довідник / [уклад. Р.Т. Громяк та ін.]. – К.: ВЦ “Академія”, 1997. – 752 с.
4.    Пащенко Л.В. Англійська мова. 10 клас / Л.В. Пащенко // Плани-конспекти уроків. – Харків: Веста: Видавництво ”Ранок”, 2001. – 224 с.
5.    Практикум з методики викладання англійської мови у середніх навчальних закладах: посібник / [С.Ю. Ніколаєва, С.В. Гапонова, Н.К. Скляренко та ін.]. – К.: Ленвіт, 2004. – 360 с.
6.    Алещанова И.В. Рейтинговая система контроля как способ оптимизации процесса обучения / И.В. Алещанова, Л.М. Бурдаленко // Прогрессивные технологии в обучении и производстве: Материалы Всероссийской конференции. – Камышин, 2002. – C. 202-203.
7. Алещанова И.В. Реферирование газетных текстов как модульный сегмент учебной дисциплины «Иностранный язык» / И.В. Алещанова, Л.М. Бурдаленко // Новые образовательные системы и технологии обучения в вузе: Сборник научных трудов, Волгоградский технический университет. – Волгоград, 2002. – С. 177 – 180.
8. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов / О.С. Ахманова.  – М., 1996. – 567 с.
9. Белянин В. П. Психолингвистические аспекты художественного текста / В.П. Белянин. – М., 1988. – 210 с.
10. Вейзе А.А. Практическое пособие по обучению реферативному переводу / А.А. Вейзе, А.В. Конышева. – Минск: МГЛУ, 1997. – 86 c.
11. Вейзе А.А. Обучение реферированию иноязычного текста / Вейзе А.А. –Минск, 1980. – 64 с.
12. Вейзе А.А. Смысловая компрессия текста в учебных целях / Вейзе А.А. –Минск, 1982. – 264 с.
13.Вейзе А.А. Чтение, реферирование и аннотирование инностранного текста / Вейзе А.А. – М., 1985. – 348 с.
14. Інформація та документація. Терміни та визначення: ДСТУ 2394-94. – [Чинний від 1995-01-01]. - К., 2006. – 181 с. – (Національні стандарти України).
15.Истрина М.В. Аннотирование призведений печати / Истрина М.В. – М., 1981. – 212 с.
16.Копылова О.В. Аннотирование и реферирование / Копылова О.В. – М., 1992. – 173 c.
17.Леонов В.П. Реферирование научно-технической литературы: учебное пособие / Леонов В.П. – Л., 1982. – 52 c.
18.Науменко Е.Э. Аннотирование текста и его методический аспект / Науменко Е.Э. – Пятигорск, 1985. – 182 с.
19.Новиков А.И. Алгоритм модели смислового свертывания текстов / Новиков А.И. – М., 1970. – 237 с.
20.Соловьев В.И. Составление и редактирование рефератов. Жанры инрормационной литературы. Обзор. Реферат / Соловьев В.И. – М., 1983. – 278 c.
21.Стрелковский Г.М. Научно-технический перевод / Стрелковский Г.М., Латышева Л.К. – М., 1980. – 186 c.
22. Бонк Н.А. Учебник английского язика: в 2-х ч. / Бонк Н.А., Котий Г.А., Лукьянова Н.А. – М.: Деконт + – ГИС, 2000. – 638 с.
23.Фролова Н.А. Междисциплинарные связи и мотивация образовательного процесса на занятиях по иностранному языку / Н.А. Фролова // Прогрессивные технологии в обучении и производстве: Материалы Всероссийской конференции, г. Камышин, 24-26 марта 2004 г. – Волгоград, 2004. – С. 120 - 128.
24.Abraham Posman and Paula Rubel: Tapestry of Culture: An Introduction to Cultural Antrophology: New York, 1992. – 498 pp.
25.Annual Edition: Health: - Guilford, 96/97. – 240 pp.
26.A Practical Guide for Advanced Writers in English as a Second Language Paul Munsell, Martha Clough London, New York.
27.Arthur M. Nezu. Problem – Solving Therapy for Depression: - New York, - 1989. – 274 pp.
28.Benjamin B. Wolman, George Strickler. Depresive disorers: - New York, - 1990. – 448 pp.
29.Browne & King (2004). Self-Editing for Fiction Writers: How to Edit Yourself into Print. New York: Harper Resource. – 312 pp. 
30.Card, Orson Scott (1988). Character & Viewpoint. Cincinnati, OH: Writer's Digest Books. – 288 pp. 
31.Christine Brooker. The Nurses’ Dictionary: - London, 1989. – 472 pp.
32.Conrad Kottak: Assault on Paradise: Social Changes in a Brazilian villages: Mew York, 1992. – 482 pp.
33.David D. Burns, M. D. Feeling Good: - New York, 1980. - 416 pp.
34.Delahunty, Gerald P. Language, Grammar, and Communication. – 442 pp.
35.John Gowlet: Asent to Civilization: The Archeology of Early Man: New York, 1993. – 492 pp.
36.Malcolm I. V. Jayson, St. Y. Dixon. Rheumatism & Arthritis: London;, 1979. – 253 pp.
37.Marshall, Evan (1998). The Marshall Plan for Novel Writing. Cincinnati, OH: Writer's Digest Books. – 296 pp.
38.Paul Calloway. Rusian / Soviet and Western Psychiatry: New York, 1993. – 226 pp.
39.The Confident Writer A Norton Handbook Constance I.Gefvert Newyork, London. – 206 pp.
40.Selgin, Peter (2007). By Cunning & Craft: Sound Advice and Practical Wisdom for fiction writers. Cincinnati, OH: Writer's Digest Books. – 367 pp.


 
 

Студентські статті