Контент аналіз промови кандидата на пост президента України Віктора Ющенка




Зміст

ВСТУП
РОЗДІЛ 1 ТЕКСТ ЯК СКЛАДНИЙ КОМУНІКАТИВНИЙ МЕХАНІЗМ….5
1.1  Текст як предмет дослідження....................................................................5
1.2  Аналіз текстів соціально-політичного характеру......................................9
1.3  Методи впливу на електорат......................................................................17
РОЗДІЛ 2 КОНТЕНТ АНАЛІЗ ПРОМОВИ КАНДИДАТА НА ПОСТ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ВІКТОРА ЮЩЕНКА В 2004 РОЦІ..................24
2.1 Методи проведення контент аналізу........................................................24
2.2 Контент аналіз промови кандидата на пост Президента 2004 року Віктора Ющенка...............................................................................................32
ВИСНОВКИ......................................................................................................43
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ..................................................46





Висновки
В оcтанньому двадцятилітті ХХст в лінгвістичній науці висунулась на перший план стійка тенденція до вивченя тексту як складного комунікативного механізму, посередника комунікації, який фокусує стратегічну програму адресанта, що сприймається та інтерпритується адресатом.
З розвитком лінгвістичної науки, текст як складний комунікативний елемент почав привертати увагу багатьох науковців та дослідників, що в свою чергу призвело до виникнення окремої науки, предметом дослідження якої став текст, але уже не як «сукупність зв’язаних між собою речень», а як стратегічний елемент міжлюдського спілкування. Найширшого застосування цей розділ мовознавчої науки знайшов в теорії комунікації, в розвитку комунікаційних технологій та психолінгвістиці.
Величезний вплив на розвиток лінгвістики тексту справив розвиток теорії комунікації, виокремлення комунікації в окрему галузь науки. Вчення комунікаціії знаходить вираження в засобах масової інформації, де текст постає центральним і ключовим аспектом всіх комунікативних теорій.
Не дивлячись на підвищену увагу до політичного дискурсу, загальноприйнятого визначення мови політики поки немає. Разом з терміном “політичний дискурс” для його позначення використовується безліч інших, наприклад, “суспільно-політична” або “агітаційно-політична” мова, “мова суспільної думки”, “політична мова”. Відсутня і єдність в тлумаченні даного феномена, який може розглядатися як в широкому, так і у вузькому значенні.
Соціально-психологічними критеріями аналізу тексту визначено змістово-тематичний, оціночний, емоційний та спонукальний. Тому розроблена методика для визначення впливу політичних текстів на електоральну поведінку побудована як трискладова: змістово-тематичний та мотиваційний аналіз, оцінка сприймання тексту у соціально-психологічному розумінні цього визначення та впливу тексту на внутрішній стан читача. Виборча кампанія — це багатоскладовий процес, успіх якій може принести впровадження комплексу заходів, а не лише окремих політико-психологічних технологій.
Виборчі технології обов’язково передбачають вивчення мотивацій не лише на рівні групи, а й на рівні окремого індивіда (що спонукає його взяти участь у виборах чи утриматися від голосування). Аналізується взаємозв’язок не тільки між соціально-політичними показниками та електоральною поведінкою виборців, а й між усталеною їх орієнтацією та реально зробленим вибором. Це дає можливість спрогнозувати хід майбутніх виборів, посилити вплив тих технологій, які реально можуть сприяти забезпеченню позитивного результату.
Лінгвістичний аналіз політичного дискурсу може здійснюватися на базі критичного, когнітивного, описового і кількісного методів.
Когнітивний аналіз здійснюється за допомогою дослідження концептів, метафоричних моделей і фреймів, тобто структур, що відображають стереотипні ситуації. Аналіз політичних концептів спрямований на вивчення еволюції понять і розгляд контекстів їх застосування, а тому передбачає детальне дослідження як історичного середовища, в якому розвивається поняття, так і його семантичного поля. Цей напрям пов’язаний, перш за все, з філософською герменевтикою.
Метафоричне моделювання. В когнітивній лінгвістиці метафора трактується як спосіб пізнання дійсності. Метафори грають особливу роль в ухваленні політичних рішень, оскільки вони допомагають виробляти альтернативи, з яких надалі здійснюється вибір.
В рамках описового підходу досліджується риторична складова політичних текстів. Лінгвістів цікавить, які мовні засоби використовуються політиками, щоб нав’язати аудиторії ті або інші політичні погляди. Предметом аналізу стають прийоми, які можуть бути використані для контролю над свідомістю співбесідника.
Беручи да уваги всі ці методи аналізу та дослідження політичного дискурсу, ми провели контент аналіз промови Віктора Ющенка, висловленої ним напередодні завершального туру Президентських виборів в 2004 році. Політичне звернення до народу на грунті політичних президентських виборів було насиченим різноманітними політичними концептами. Серед них: електорат, громадяни, виборці, комунізм, боротьба, штаб, дружина, крісло. Навіть беручи до уваги тільки ці політичні концепти, людина, яка не чула промови, одразу зрозуміє, що мова йдеться про політичні вибори, під час перебігу яких відбвається певна боротьба.
Ідеологічними поняттями, що виражалися в мові були лібералізм, народовладдя, демократія, мобілізація. Ідеологія пов‘язана з психологією особистості, тому ці лінгвоідеологічні одиниці вказують на людину-екстраверта, готову до дій. Ющенко відкритий до нових політичних, соціальних та економічних змін та перетворень у житті країни.
Метою промови була мобілізація народу за захист своїх прав та вибору і за боротьбу проти фальсифікації результатів виборів, яка досягалась різними мовними засобами і була успішно виконана, про що свідчать події після ІІ туру Президенстьких виборів 2004-2005рр.


Перелік використаної літератури

1.    Акишина А.А. Структура целого текста. – М., 1979.
2.    Бабич-Декань О. Політична підсвідомість. Якщо технологи влади не вивчать місцевої специфіки, то політреформа матиме зворотний результат // Політика і культура. — 2003. — № 20 (199). — С. 18
3.    Балашова А. Н. Технология избирательной кампании в западной политической науке // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 12: Полит. Науки. – 2000. – № 2. – С. 67 –68.
4.    Биденко А. НЛП от управления к манипулированию // BUSINESS communication. — 2003. — № 11—12. — С. 39.
5.    Баранов А.Г. Функционально-прагматическая концепция текста.-Ростов-на-Дону,1993
6.    Богин Г.И. Типология понимания текста. – Калинин, 1986.
7.    Варій М. Й. Політико-психологічні передвиборчі технології: Навч. метод. посіб. — К.: ”Ельга Ніка-Центр”, 2003. — 400 с.
8.    Верман О. Нейролінгвістичні засоби впливу у виборчій кампанії // Політична психологія: Наук. зб. — Л.: “Ліга-Прес”,2003. — С.76.
9.    Войтович Н. Інформаційні війни та політична реклама в ЗМІ // Укр. періодика: історія і сучасність: Доп. та повідомл. сьомої Всеукр. науково-теор. конф. / За ред. М. М. Романюка. — Л., 2002. — С. 459.
10.    Загнітко А.П. Теоретична граматика мови: Синтаксис. – Донецьк,
2001
11.    Кара-Мурза С. Г. Манипуляция сознанием. — К.: ”Оріяни”, 2000. — С. 254.
12.    Золотова Г.А. Синтаксис текста. – М., 1979.
13.    Казарцева О.М. Культура речевого общения. – М., 1999.
14.     Калачева И. Текст как единица научной и художественной комуникации.-Одесса: Ред.отлел упр.по печати, 1991
15.     Каменская О.Л. Текст и комуникация. М.: Наука,1990
16.     Кириленко-Апостол Д. Чем грозит формированние коалиции в Украине//Аргументы и факты в Украине.-2003-12янв-С15-16
17.     Локоть О. Геть політичну цензуру//Політика і Культура.-2002-10гр-С.14
18.    Львов М.Р. Основы теории речи. – М., 2000.
19.    Нечосіна О. В. Популізм як політичний феномен і технологія // Актуал. пробл. держ. упр. Одес. філ. — 2000. — Вип. 4. — С. 42.
20.    Николаева Т.М. Лингвистика текста//лингвистический энциклопедический словарь.-М.:сов. энциклопедия, 1990
21.    Почепцов О.Г. Основы прагматического описания предложения.-К.: Висшая школа, 1986
22.    Прохоров А. М. Інформаційно-психологічне підгрунтя політичних технологій // Наук. зап. “Києво-Могил. Акад.”. — 2002.  Т. 20: Спец. вип., ч. 1. — С. 256.
23.    Селиванова Е.А. Основы лингвистической теории текста и комуникации: Монографичексое учебное пособие .-К.-ЦУЛ, «Фитоцентр», 2002.-С.110-20, 44-55.
24.    Супрун А.Е. Лекции по теории речевой деятельности. – Минск, 1996.
25.    Ткаченко М.Перешкоди ЗМІ на шляху до свободи слова//Сільські вісті.-2003-18січ-С4
26.    Чижова О. М. Політичні технології як втілення політичного прагматизму // Держава і право. Сер. юрид. і політ. науки. — 2003. — Вип. 19. — С. 570.
27.     Фурманюк П. Есть ли у нас выбор?//Сегодня.-2002-27гр-С.18-19
28.    Gerald P.Delahunty, James J.Garvey Language, Grammar, Communication: a Course for Teachers of English



 
 

Студентські статті