Психолінгвістичні основи вивчення дієслова в початкових класах




ЗМІСТ

Вступ
Розділ І. Проблеми мотивації навчальної діяльності учнів на уроках рідної мови в початкових класах
1.1 Поняття про мотив і його особливості
1.2 Психологічні особливості мотивації навчальної діяльності учнів молодшого шкільного віку
1.3 Пізнавальний інтерес як провідний мотив навчальної діяльності
на уроках рідної мови у початкових класах
Розділ ІІ. Теоретико–практичні основи вивчення дієслова в початкових класах
2.1 Лінгво-дидактичні підходи до вивчення дієслова в початкових класах
2.2 Система вивчення дієслова в початковому класі
2.3 Аналіз розділу програми та підручників з української мови
Розділ ІІІ. Ефективність вивчення розділу «Дієслово» у початкових класах на основі запропонованої методики
3.1 Робота з підручником як ефективний засіб вивчення дієслова
3.2 Складання граматичних таблиць і алгоритмів при вивчення дієслова
3.3 Процес і результати експериментального дослідження
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
 
Вступ

Вивчення дієслова як частини мови є одним із завдань початкової ланки навчання рідної мови в школі.
Засвоєння дієслова молодшими школярами забезпечує розвиток комунікативних умінь, вивчення найголовніших орфоепічних, орфографічних та пунктуаційних правил української літературної мови; збагачує словниковий запас й удосконалює граматичний лад усного і писемного мовлення школярів; виробляє вміння зв’язко висловлювати свої думки в усній і писемній формах, виховує культуру мовленнєвого спілкування; навчає контролювати правильність і доцільність своїх висловлювань, робити самостійні висновки; розвиває у дітей важливі мислитель ні операції.
Якість вивчення дієслова учнями початкових класів зумовлена багатьма чинниками. Рівень методичної роботи, кваліфікація вчителя, стиль викладання і загальна атмосфера шкільного життя – усе це великою мірою впливає на навчально-виховний процес. Проте навіть найзразковіша організація діяльності вчителя, усі його прагнення навчити учнів приречені на невдачу, якщо учні байдужі до вивчення рідної мови, коли фактичні знання не збуджують їхньої фантазії, не впливають на почуття, не викликають радості пізнання. Тому однією з центральних проблем навчання і виховання особистості школяра є формування у нього відповідних стимулів, потреб і мотивів, які б спонукали його до навчання.
Формування умінь і бажання вчитись залежить від рівня розвитку пізнавального інтересу у дитини. Адже пізнавальний інтерес – це велика рушійна сила, яка відкриває розум і серце дитини для благотворного впливу науки. Завдяки інтересу дитяча думка послідовно проникає в суть явища, наполегливо відшукує зв’язки, і, долаючи труднощі та перешкоди, досягає радісного осяяння, коли невідоме відкривається в усій логічній цілісності і красі. Здобута ціною активної праці і творчих зусиль, поєднана з особистим життєвим досвідом, істина у свідомості школяра перетворюється у власне переконання. А це означає, що досягнуто основної мети навчання: не тільки збагатився знаннями учень, а й розвивається і формується його особистість.
З огляду на сказане, тема дипломної роботи «Психолінгвістичні основи вивчення дієслова у початкових класах» є актуальною сьогодні, коли учні так відверто ігнорують і знецінюють шкільні знання, відкрито виявляють своє негативне ставлення до школи, демонструють небажання вчитися.
Об’єкт дослідження: процес вивчення дієслова у початкових класах.
Предмет дослідження: методичне забезпечення даного процесу.
Метою дипломної роботи є аналіз психолінгвістичних основ вивчення дієслова учнями початкових класів.
Гіпотеза: успішне вивчення дієслова як частини мови учнями початкових класів можливе за умов:
1) визначення мотиваційних характеристик навчальної діяльності молодших школярів на уроках рідної мови;
2) врахування принципу наступності і перспективності при вивченні дієслова;
3) нестандартного розв’язання змісту вивчення дієслова відповідно до вимог програми.
Завдання дослідження:
1. Проаналізувати лінгво-дидактичні підходи до вивчення дієслова в початкових класах;
2. З’ясувати основні положення системи вивчення дієслова;
3. Визначити основні елементи мотивації навчальної діяльності молодших школярів на уроках рідної мови;
4. Провести експериментальне дослідження з метою визначення рівня засвоєння граматичних категорій дієслова та його залежності від рівня розвитку пізнавального інтересу.
У процесі роботи використовувались теоретичні і емпіричні методи дослідження. Основним методом був психолого-педагогічний експеримент, який включав в себе аналіз психолого-педагогічної літератури, цілеспрямовані спостереження, бесіди, аналіз результатів діяльності. Крім того, у контрольному експерименті була використана модифікація методики Гамезо М.В., а також методики вивчення частин мови у початкових класах, запропоновані В.І.Бадер, М.С.Валушенко, С.І.Дорошенко, М.Р. Львовим та іншими методистами.
Мотиваційному аспектові вивчення рідної мови останнім часом приділяється чимало уваги в психологічній та методичній літературі. Питання мотивації навчальної діяльності є предметом педагогічних і психологічних досліджень, які здійснювали О.М.Леонтьєв, А.К.Макаров, А.Маслоу, М.В.Матюхіна, С.Л.Рубінштейн, Л.С.Славіна та ін. Наукових праць узагальнюючого характеру, спеціально присвячених проблемі мотивації вивчення рідної мови, зокрема, дієслова, майже немає. Це пояснюється складністю самого процесу вивчення цієї частини мови. Важко дістати повні і точні дані про залежність тих явищ, які досліджуються, передбачити характер впливу всіх факторів на мотивацію в процесі вивчення дієслова.
Апробація та впровадження результатів дипломної роботи в практику здійснювались в процесі проходження педагогічної практики в 2008-2009 н. р. в початкових класах Циганської ЗОШ І-ІІІ ступенів та Борщівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1.
Матеріали та висновки можуть бути використані вчителями початкових класів та студентами–практикантами під час проходження педагогічної практики в школі.
Дипломна робота складається з вступу, трьох розділів, які включають дев’ять параграфів, висновків, списку використаних джерел, додатків.
Розробляючи систему завдань і комплексних вправ, ми використовували матеріали і висновки лінгвістів, лінгводидактів, психологів і педагогів.

 
 

Студентські статті