Альтернативне навчання іноземних мов в ХХ столітті




Альтернативне навчання іноземних мов в ХХ столітті.
Сугестопедія.


Зміст
Вступ
1. Навчання іноземних мов як інтердисциплінарна сфера дослідження
 1.1 Перспектива переказу і присвоєння в навчанні іноземних мов
  1.1.1 Традиційні методи навчання іноземних мов
  1.1.2 Великі теорії присвоєння
  1.1.3 Підсумків існуючого стану
 1.2 Перспектива цілісного вивчення
  1.2.1 Вибрані альтернативні методи
  1.2.2 Сугестопедія
 1.3 Роль та місце сугестопедії в дидактиці і методиці навчання іноземних мов в ХХ столітті
3. Проблеми сугестопедичного навчання іноземних мов
 3.1 „Зовнішні проблеми” - критика сугестопедичної методики
 3.2 „Внутрішні проблеми” сугестопедії
4. Можливість сугестопедичного навчання іноземних мов
5. Висновки і перспективи
6. Список використаної літератури
Додатки

Вступ
Вивчити іноземну мову легко, швидко і приємно -  це зрештою не є чимось новим, це є типове бажання кожної людини, яка має справу з новою мовою і прагне її вивчити, опанувати.
На пеоший погляд, вихід з цієї ситуації у кожного одинаковий, але це тільки на перший погляд. Адже багато хто, з самого початку, найчастіше неусвідомлюючи, приймає певну позицію очікування і відповідно до нього розвиває ставлення, підхід, який в свою чергу є результатом як життєвого так і, так званого, учнівського, досвіду який пов’язаний з процесом вивчення. Такий досвід створюють наші навчальні вміння та навички, на які є дуже вкликий тиск з зовні. І треба було б зазначити, що в більшості учнів ці навички не є предметом рефлексії, а залишаються такими до кінця.
Кожен з нас має в собі все, що є невід’ємним для навчання. Але не кожен з наших каналів сприйняття правильно збуджується і вдосконалюється. Тому і з’являється в процесі навчання вибір способів навчання. Однак, створення нових та вдосконалення вже існуючих каналів вивчення є завжди можливим.
Більшість осіб вважає легке, приємне та швидке вивчення іноземної мови неможливим, навіть малоімовірним, небагато хто приймає нейтральне ставлення по відношенню до вище згаданого положення, і тільки мала, дуже мала частина людей знає, що це дійсно можливо. Звичайно, таке (не)свідоме ставлення може змінитися в позитивний чи негативний бік в будь-який момент, відповідно до перебігу процесу вивчення.
Що є важливішим в процесі вивчення: раціональна чи емоційна сфера людини, суб’єктивні чи теж об’єктивні чинники (як варто було б їх розуміти)? Чи процес вивчення вдасться відкрити як об’єктивну дію притаманну кожному в будь-якій ситіації (якщо так, то відповідно до форми чи змісту)? Чи процес навчання залежить від певної ситуації і є специфічним для кожного індивіда? На ці питання постараємося дати відповідь в нашому дослідженні.
Як приклад легкого, приємного та швидкого способу навчання візьмемо сугестопедію, котра вже в своїй методичній основі виражає попередньо згадані прагнення і одночасно їх реалізовує, особливо метою є їх реалізація на практиці. За Лазановим - творець сугестопедії - не можна навіть згадувати про сугестопедію, якщо учні мучаться в процесі навчання: „Якщо процес навчання не гарантує набагато кращих результатів в науці, а також з точки зору виховання та здоров’я, то йогоне можна назвати  сугестопедичним навчанням”(Лазанов, 1982, 59).
Висвітлимо кілька основних фактів. Кожна типова, контрольована навчальна ситуація має свої має свої формальні обмеження (рамки), які можна також знайти в сугестопедичній лекції іноземної мови. З одного боку, присутній вчитель, який знає мову, яка є метою вивчення, а токож учня, який тільки хоче опанувати дану мову, або знаходиться в процесі вивчення мови. З іншого боку, маємо іноземну мову яка є об’єктом навчання.
Завдання вчителя - навчити учня цій мові; завдання учня - її вивчити, опанувати. Те, що є специфічним на лекції іноземної мови є сам предмет вивчення. Цим предметом і є мова - щось живе, пов’язане з культурою, яка закріплена в літературі, структурована граматично, (не)залежить від індивіда, знаходиться в безперервному процесі взаємовідносин між людьми, які використовують її щоденно, і створюють свою культуру.
Який метод у зв’язку з цим найбільш властивий для навчання того, що так сильно пов’язане з людською природою і настільки багатовимірне? Чи треба бути особливо талановитим, щоб опанувати іноземну мову? Що є успіхом навчання? Метод навчання, навчальний матеріал, професіоналізм вчителя чи стиль вивчення?
Ще одиним фактом, який ми повині усвідомити, і який найчастіше оминають в методичних розмірковуваннях, є особистість - вчителя та учня, тобто „щось”, що входить в формальні рамки типової ситуації навчання, і що потрібно розуміти як взаємозв’язок психе, розуму і тіла, як носій певної культури, поглядів, досвіду, радості, ідеалів, догм, комплексів, проблем, переконань, застережень, пересудів та сотні думок, які перебувають в діалектичному контакті із зовнішнім світом. Все це енергетично взаємопозв’язане і має взаємний вплив, що і старається нам підтвердити  Піотровска-Зерембска (1991) в своїй праці „Теємні енергії”, і що висвітлює Гессе (1988, 220) в одному реченні: „Нічого немає назовні, нічого немає всередині, адже все, що звнаходиться зовні знаходиться і в середині”.
Потрібно усвідомити, що жодна людська діяльність не існує об’єктивно, окремо від підмету який її використовує. В центрі будь-якої діяльності знаходиться людина, яка не важливо, чи свідомо чи теж ні, завжди існує зі своїм розумом, психе і тілом. (Підсвідомість функціонує завжди, тоді як свідомість може перестати функціонувати, хоча б під час сну.) Типовою та остаточною метою досліду людини є пізнання взаємозв’язку між цими трьома елементами.
Цей взаємозв’язо виявляє в процесі вивчення певні твердження, які можна було б окреслити, як природу вивчення, або вивчення відповідно до принципів функціонування мозку. В цій роботі, нашою метою є представити правильність процесу навчання в його комплексному зв’язку на прикладі сугестопедичного навчання іноземним мовам. Основним є конкретний практичний та теоретичний досвід в сфері застосування сугестопедичної методики.
В роботі ми звернаємо увагу на одну з новітніх методик навчання, і на її прикладі порушуємо незвичайно актуальну проблематику вивчення, активізації іноземної мови, а також спробували пояснити багато нашумілих проблем, які виникли в процесі зіткнення старого з новим. З метою створення безпосереднього пункту відношення для наших роздумів почнемо з висвітлення ситуації з якою маємо справу сьогодні у процесі навчання іноземної мови і опишемо традиційні та альтернативні методи навчання  та   вивчення іноземних мов. На їх основі визначимо місце сугестопедії в дидактиці і методиці навчання іноземних мов в ХХ ст.
Оригінальне пояснення сугестопедії існує тільки в літературі болгарською мовою. З приводу важкого доступу до тієї мови повстають пробдеми перекладу і проблеми доступу до літератури. Існує досить таки не багато систематичних опряцювань сугестопедії у виданні Лазанова, але разом з тим багато критичних уваг, як і безліч їх варіантів.
В зв’язку з цим останнім фактом свідомо обмежимося першим поняттям сугестопедії в виданні Лазанова, популярним суперлернінгом Остандера і Шрьодера, як також психопедією Баура і методом АСТ (Acquisition through Creative Teaching) Доріті, які представляють цікаві узагальнення власних варіантів сугестопедії, які відповідаються теперішному стану знань.
У третьому розділі буде представлені найчастіша критика цієї методики, адже вже доведено, що ніщо так добре не допоможе пізнати предмет, як ознайомлення з його критикою. Крім проблем які порушує зовнішня критика, звернемо увагу на внутрішні проблеми цього ж методу (але також і кожного окремо) до яких належать сугестопедичні кваліфікації вчителя, створення природньої комунікації на заняттях з іноземної мови і одночасно підбір відповідного навчального матеріалу. Професійність та зріла особистість вчителя, котра виражає реакцію на психічне тло навчальної ситуації і з повною відповідальністю реагує на неї, здається мають велике значення для цілісного, правильного застосування цієї методики. Використання здобутків невролінгвістичного програмування (NP) в сугестопедичному навчання іноземної мови і застосування його техніки повинно виступати перш за все в результаті (в процесі) розвитку педагогічної і етичної інтуїції вчителя, а не в результаті механічної дії. Тільки правильне застосування цих технік вчителем дає можливість урухомити процес так званого цілісного вивчення.
 В четвертому розділі, будуть складені найважливіші, вже описані в методичній літературі експерименти з сугестопедичним навчанням іноземних мов, та їхні результати. В цьому ж розділі зазначимо також елементи та основи сугестопедії, які можуть мати значення і в процесі традиційного начання іноземної мови і не тільки.
У висновках наведемо підсумки внеску сугестопедії в розвиток процесу навчання іноземних мов, а також в розширення поняття вивчення і висвітлення найважливіших тез в праці.



 
 

Студентські статті