Вплив державного боргу України на фінансове становище держав




ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФОРМУВАННЯ І ОБСЛУГОВУВАННЯДЕРЖАВНОГО БОРГУ………...……………………………5
1.1 Концептуальні підходи до визначення поняття державний борг………………5
1.2 Характеристика складових державного боргу…………………………………...7
1.3 Характеристика обслуговування державного боргу…………………………....10
РОЗДІЛ 2 ОЦІНКА ВПЛИВУ ДЕРЖАВНОГО БОРГУ НА ФІНАНСОВЕ СТАНОВИЩЕ В УКРАЇНІ ЗА 2005 – 2008 рр……………………………………...14
2.1 Формування та сучасний стан державного боргу України…………………….14
2.2 Оцінка внутрішнього і зовнішнього боргу України……………………………18
2.3 Проблеми пов’язані з впливом державного боргу на фінансове становище держави………………………………………………………………………………...21
РОЗДІЛ 3 НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПОЛІТИКИ ЗМЕНШЕННЯ ДЕРЖАВНОГО БОРГУ ТА ПОКРАЩЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНОВИЩА ДЕРЖАВИ……………………………………………………………………………..26
3.1 Особливості управління державним боргом при нестійкому фінансовому становищі держави……………………………………………………………………26
3.2 Застосування зарубіжного досвіду в управлінні державним боргом України..29
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


ВИСНОВКИ
Одже, державний борг – це сукупність усіх боргових зобов’язань держави перед своїми кредиторами. Існує дві форми державного боргу – капітальний і поточний. За умовами залучення коштів розрізняють – внутрішній(складається із заборгованості минулих років та заборгованості, що виникає щорічно за новими борговими зобов’язаннями Уряду України) та зовнішній(складається з: позик на фінансування Державного бюджету та погашення зовнішнього державного боргу, позик на підтримку національної валюти, позик на фінансування інвестиційних та інституціональних проектів, гарантій іноземним контрагентам щодо виконання контрактних зобов’язань у зв’язку з некомерційними ризиками, державних гарантій, що надаються Кабінетом Міністрів України для кредитування проектів, фінансування яких передбачено державним бюджетом України) борг. Відповідно до нової бюджетної класифікації України державний борг можна класифікувати за типом кредитора і типом боргового зобов’язання. Залежно від позиції уряду держави щодо накопичення державного боргу борг може бути активним і пасивним. За формою залучення коштів державний борг поділяється на державні запозичення та гарантії. За валютою залучення державний борг поділяється на борг у національній та іноземній валюті. Основними причинами створення і збільшення державного боргу є: дефіцит державного бюджету, платіжного балансу;збільшення державних видатків без відповідного зростання державних доходів;трансформаційний спад виробництва і звуження на цій основі податкової бази та ін. Під управлінням державним боргом слід розуміти комплекс заходів, що приймаються державою в особі її уповноважених органів щодо визначення місць і умов розміщення і погашення державних позик, а також забезпечення гармонізації інтересів позичальників, інвесторів і кредиторів. Управління державним боргом складається з трьох стадій: залучення державних запозичень, використання коштів, погашення та обслуговування боргу. У залученні та розміщенні коштів беруть участь Міністерство фінансів України та Національний банк України, а функцію погашення та обслуговування державного боргу безпосередньо виконує Державне казначейство України. Для ефективного управління державним боргом, розв’язання проблеми зниження боргового навантаження та ризику невиконання боргових зобов’язань держави використовують різноманітні методи. Одним із най поширеніших є рефінансування державного боргу, тобто погашення основної заборгованості і процентів за рахунок засобів, отриманих від розміщення нових позик. Традиційним методом зменшення боргу є його реструктуризація. При реструктуризації боргу умови його обслуговування (процент, сума, строки сплати) переглядаються. Загальноприйнятим методом скорочення зовнішнього боргу є конверсія боргу (борговий своп).Внутрішній борг покриваєься за рахунок випуску облігацій внутрішньої державної позики.
Основними кредиторами України є такі міжнародні фінансові організації як зокрема Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий банк (СБ). Усього запозичено 1975 млн $; в тому числі на покриття дефіциту платіжного балансу 1410млн $. Ці кошти треба буде повернути до 2013 року. Недовиконання плану внутрішніх запозичень та орієнтація Міністерства фінансів на зовнішні ринки комерційних запозичень призвели до збільшення зовнішнього державного боргу. Це спричинило збільшення відтоку за кордон державних фінансів через експорт процентів за зовнішніми боргами. Передумовами збільшення державного боргу є збільшення процентних ставок, зменшення обмінного курсу валюти, зниження реальної грошової маси та ВВП Управляючи державним боргом, влада має враховувати вплив його динаміки на макроекономічі процеси. В економічній теорії вплив боргу зазвичай вивчають через призму зміни сальдо державного бюджету. У короткостроковому періоді, внаслідок збільшення дефіциту(й, відповідно, боргу) зростає сукупний попит, а відтак і ВВП(за умови не миттєвої зміни цін і величини заробітної платні). У довгостроковому періоді нагромадження боргу призводить до зменшення національних заощаджень та інвестицій ,а отже, до зниження темпів зростання ВВП.
Існування боргу та можливості позичати може спричинити такі інституційні ефекти:
• Зниження фіскальної дисципліни, оскільки уряд та парламент під час формування бюджету розраховують не лише на доходи, а також здебільшого недооцінюють величину тягаря для майбутніх поколінь.
• Зменшення гнучкості фіскальної політики( у тому разі, якщо наявні боргові виплати становлять вагому частину бюджетних витрат).
• Вразливість до криз міжнародної довіри
• Часткова втрата політичної незалежності ( за умови великого боргу та концентрації боргових зобов’язань у руках деякіх кредиторів).  Боргові проблеми України не є унікальними і мають зарубіжні аналоги. Але використання досвіду розвинутих країн щодо управління боргом є проблематичним, оскільки західна практика базується на засадах досконалої конкуренції, відповідності ціни грошей на боргових та інвестиційних ринках, передбачуваності темпу кругообороту капіталу тощо. Потрібна індикативна корекція такого досвіду відповідно до специфіки економічного розвитку різних країн з урахуванням поточної ситуації.
Сьогодні зрозуміло, що оздоровлення фінансової системи України не можливе без розробки науково обґрунтованої стратегії формування і обслуговування ринку державних запозичень. Проблеми державного боргу повинні стати окремим напрямом дослідження у сферах економічного аналізу, прогнозування, фінансового менеджменту, господарського права. Немає сумнівів, що державні запозичення не повинні використовуватися для вирішення поточних проблем.
В Україні необхідно розробити стратегію державних запозичень. Здійснення ефективного управління державним боргом України передбачає розробку концепції такої боргової стратегії, в якій державний борг розглядатиметься не з позиції боргового тягаря на національну економіку, а як інструмент в механізмі забезпечення економічного зростання країни
Важливим завданням стратегічного управління державним боргом є також пошук оптимального співвідношення між борговим та податковим фінансуванням бюджетних видатків.
Отже, зростання державного боргу у 2005-2008 рр. мало вплив на податкову систему, на зміну інвестицій в економіці України та платіжний баланс. Особливо вплив можна прослідкувати у 2008 р., де зросло податкове навантаження до 39,2 %, відбулося скорочення зростання інвестицій та платіжний баланс став від’ємний.
Для подолання негативного впливу державного боргу необхідно удосконалити систему управління державним боргом, в тому числі: при виборі боргового джерела пріоритет повинен надаватися внутрішнім запозиченням; прийняти Закон України «Про державний борг», розробити стратегію державних запозичень, розробити оптимальне співвідношення між борговим та податковим фінансуванням бюджетних


 
 

Студентські статті