Власні ресурси комерційного банку




Зміст
ВСТУП………………………………………………………………………………..........3
РОЗДІЛ 1.Теоретичні засади управління власними ресурсами комерційного банку......................................................................................................……….……..........5
1.1.Власні ресурси  комерційного банку: суть та  призначення…………….................5
1.2.Класифікація власних  ресурсів комерційного банку...........................................….8
1.3.Теоретичні аспекти управління власними ресурсами комерційних банків України...............................................................................................................................10
РОЗДІЛ 2. Оцінка управління власними ресурсами комерційного банку на прикладі Рівненської філії «Промінвестбанку»…………………………………………………..17
2.1Формування власних ресурсів Рівненської філії КБ «Промінвестбанк»…............17
2.2.Аналіз власних ресурсів Рівненської філії КБ „Промінвестбанк”………………..21
2.3.Оцінка ефективності управління власними ресурсами КБ „Промінвестбанку”............................................................................................................30
РОЗДІЛ 3. Шляхи вдосконалення управління власними ресурсами  комерційного банку...................................................................................................................................34
3.1. Проблеми    пов’язані   з    управлінням     власними    ресурсами    комерційного
 банку …………………………………………………………………………………….34
3.2Шляхи підвищення ефективності діяльності в управлінні власними ресурсами комерційного банку...........................................................................................................38
Висновки…………………..……………………………………………………………...45
Список використаних джерел…..………………………………………………….........48
Додатки
 

 



Висновок
Отож, відповідно до мети та завдань, які виконувались в процесі дослідження, можна зробити такі висновки.Власні ресурси, що являють собою сукупність коштів, що є у розпорядженні банку та використовується ним для виконання активних операцій. Наступним елементом, без якого неможливе уявлення про політику банку, є поняття пасивних операцій. Операції, за допомогою яких комерційні банки формують свої ресурси, називаються пасивними. Суть пасивних операцій полягає в залученні різних видів вкладів в рамках депозитних та ощадних операцій, отриманні кредитів від інших банків, емісії різноманітних цінних паперів, а також здійсненні інших операцій, в результаті яких збільшуються грошові засоби в пасиві балансу комерційного банку. Акумулюючи грошові накопичення, доходи і заощадження юридичних і фізичних осіб, банки перетворюють їх на позиковий капітал, тобто грошовий капітал, що надається в позику власниками на умовах поворотності за платності у вигляді відсотку. Тому банківські ресурси називають банківським капіталом.
Діяльність комерційних банків полягає в залученні грошових коштів і наданні їх в позику або інвестування але вищим процентним ставкам. Вони виступають посередниками між тими, хто має в своєму розпорядженні тимчасово вільні грошові кошти, і тими, хто їх потребує. Метою і рушійним мотивом здійснення такого посередництва є отримання банківського прибутку.
Існує безліч різноманітних класифікацій власних ресурсів комерційних банків побудованих на основі певних критеріїв, проте всі вони є дещо умовними.
До  власних банківських ресурсів відносяться: статутного капіталу, резервного капіталу; страхових фондів; фондів економічного стимулювання; інших фондів спеціального призначення; формування і розподіл прибутку.
Нарешті, до ресурсів комерційних банків відносять інші грошові засоби, які утворюються в результаті проведення ними інших видів пасивних операцій.
З точки зору джерел утворення фінансові ресурси комерційних банків поділяються на власні, залучені та запозичені.
Проблема управління власними   ресурсами, залученими комерційними банками, має дві взаємодоповнюючі сторони: кількісну та якісну. Кількісна сторона полягає у всезростаючому розвитку пасивних операцій банків із метою залучення якомога найбільшої кількості ресурсів.
Для цього використовуються усі можливі заходи, що стимулюють залучення вкладів і забезпечують їх збереження. Основними напрямами даної діяльності є:
-      розвиток нових видів вкладів, які б відповідали зростаючим потребам клієнтів;                                         
-      стимулювання залучення ресурсів через збільшення та диференціацію процентної ставки;
-      удосконалення порядку та методів виплати відсотків;
-      розвиток спектра додаткових послуг вкладникам; використання різних видів ЦП для залучення ресурсів;
-      підвищення якості обслуговування клієнтів.
Якісна сторона управління власними банківськими ресурсами тісно пов'язана з розробкою напрямів їх розміщення, що дозволяє найбільш ефективно їх використовувати. Якісне управління можливе лише при здійсненні комерційними банками тісного взаємозв'язку пасивних операцій з активами.
Кожен із даних методів взаємодоповнює один одного, тому банки у своїй практиці застосовують їх не окремо, а спільно.
Управління  власними ресурсами комерційних банків на мікро рівні уособлює діяльність пов'язану з залученням грошових коштів вкладників та інших кредиторів, визначення величини та відповідної структури джерел ресурсів у тісному взаємозв'язку з їх розміщенням. Основним завданням  управління власними ресурсами банку повинно стати найбільш ефективне їх використання, що реалізується через здійснення банками збалансованої пасивної та активної політики.
Отже, для ефективного управління власними ресурсами, зокрема ресурсами Рівненської філії  КБ „Промінвестбанк”  необхідно:
-               стежити за співвідношенням власного і залученого капіталу;
-               звернути увагу на структуру депозитів: строкові і ощадні вклади більш ліквідні, ніж депозити до запитання; підвищення терміну ощадних депозитів, їх середньої суми пом'якшує коливання депозитів під час криз;
-               депозити фізосіб більш надійні, ніж депозити юр осіб;                                                                               
-               привести у відповідність облік кредитних ресурсів;
-               оцінювати надійність депозитів і позик, отриманих від інших кредитних установ;
-               скоротити зобов'язання до запитання за допомогою перегрупування пасивів за їх термінами;
-               розширити обсяги строкових депозитів за рахунок використання коштів спеціального призначення; ввести в практику залучення коштів клієнтів на ощадні вклади як найстійкішу частину мобілізованих банком ресурсів;
-              активно використовувати процентну політику як метод стимулювання розміщення коштів на різні види депозитів;
-               збільшити коло депозитних рахунків із різним режимом функціонування;
-               застосовувати і надалі перспективні види вкладів, їх розширення;
-               активніше залучати кошти громадян в іноземній валюті;
-               відкривати рахунки для іноземних громадян.













  Список використаних джерел
1.    Закон України „Про банки та банківську діяльність” від 7.12.2002// Урядовий кур’єр - №8.- 17 січня 2003 року.
2.    Інструкція про порядок регулювання та аналіз діяльності банків в Україні затверджена Постановою Правління НБУ №368 від 28 серпня 2001 р.
3.    Інструкція про  порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків (з останніми змінами та доповненнями від 17 січня 2005 р.).
4.     The New Basel Capital Accord. Basel Committee on Banking Supervision. April,  2003.
5.      Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затверджене постановою Правління НБУ від 18.07.2003 р.
6.    Банківська енциклопедія / Під ред. А.М.Морозова. – К.: „Ельтон”, 1993 рік. – 328с.
7.    Банковское дело: Учебник. – 4-е изд., перераб. и доп. / Под ред.проф. В.И.Колесникова., проф. Л.П. Кролевицкой. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 464с.
8.    Біленчук П.Д., Диннік О.Г., Лютий О.І., Скороход В.О.  Банківське право: українське та європейське. Навч.посібнник – К.: Атіка, 1993 – с.16-40.
9.    Білобловський С.  Окремі аспекти системи оцінки кредитного ризику банками // Економіка, фінанси, право / №3 2002 р. / сс. 30 – 32.
10.    Бюлетень НБУ .- 2001 №1 – 41с.
11.    Васюренко О.В., Банківські операції . Навч.посібник – 2-е вид., випр. і доповнене – К.: Т-во „Знання” КОО, 2001 255с. Вища освіта XXІ ст.
12.    Вітлінський В.В.  Методи формування резервів на покриття кредитних ризиків // Фінанси України / №12  1998 р. / сс.46 – 54.
13.    Введение в банковское дело. - М.,1997. – 180с.
14.    Волошин І.В.  Оцінка банківських ризиків: нові підходи. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2004. – 216 с.
15.    Горячек І.  Види банківських ризиків та управління ними // Економіка, фінанси, право / №9 2000 р. / сс. 33 – 36.
16.    Гроші та кредит : Підручник / За ред. проф. Б.С.Івасіва. – К.: - КНЕУ, 1999. – 404с.
17.    Деньги, кредит, банки.: Учебник/ Под ред. О.И.Лаврушына. – М.:   Финансы и статистика, 2001. –  465с.
18.     Дзюблюк О.Т. Інтеграція банківського та промислового капіталів і кредитні відносини.// економіка України. – 2002. № 10. – с.10-50.
19.    Економічна енциклопедія/ гол.ред. М.І.Албанін. – 1999 .- 155с.
20.    Загорый Г.О. О методах оценки банковкого риска // Денги и кредит. – 1997 - №6 – с.32-45.
21.    Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник. – Львів: в-во Держ.у-ту  «Львівська політехніка». – 1996 – 384сс.
22.    Задерій Н.  Ставки знижуються // Галицькі контракти / 07.03.2005 / сс.24 – 25.
23.    Задерій Н.  Чистка рядів // Галицькі контракти / 11.10.2004 / сс.20 – 21.
24.    Івасів І.Б.Ліквідність банку в умовах маркетингоорієнтованого менеджменту// Фінанси України / №1  2003 р. / сс.109 – 115.
25.    Клименко Г.М. Альтернативні можливості залучення іноземних кредитів в  Україну // Фінанси України. № 10 – с.11-13.
26.    Корнієнко Т.  Методика визначення класу позичальника для розрахунку розміру резерву відшкодування втрат за кредитними операціями / Вісник НБУ / №3 2000 р. / сс.35 – 37.
27.    Кочетков В.М.  Методичні підходи до аналізу та управління ризиком  ліквідності балансу комерційного банку // Фінанси України / №10  2000 р. / сс.98 – 101.
28.    Кочетков В.Н Анализ банковской деятельности: теоретико-прикладной аспект. Монография. К.: МАУП, 1999. – 192с.
29.    Лютий І.О. Грошово-кредитна політика в умовах перехідної економіки: монографія. Київ: Атака, 2000. – 240с.
30.    Матвієнко П.В. Промінвестбанк в економічній системі України. – К.: Наукова думка., 2000 – 112с.
31.    Міркін Я.М. Управління ризиками в комерційному банку. – М.: Інститут економічного розвитку Світового банку, 1997. – 350 с.
32.    Основы банковского дела. За ред. А.М.Мороза. К.: 1994. – 330с.
33.    Олексієнко С.М.  Процентний ризик в операціях комерційних банків // Фінанси України / №12 1998 р. / сс. 63 – 70.
34.    Поляков В.П., Московкина Л.А. Структура и функции центральных банков. Зарубежный опыт: Учебное пособие. – М.: ИНФРА – М, 1996. – 192с.
35.    Панкратов Ф.Г., Серьогина Т.К. Комерційна справа. – Навч. посібник для Вузів. Вид.2-ге, виправлене і доповнене. – Рівне. „Вертекс”, 2002. – 352с.
36.    Платіжні системи: Навч. посібник для вищих закладів освіти / В.А.Ющенко. К.: Либідь, 1998. – 416с.
37.    Лісовенко В.  Теорія і практика використання інституту державних гарантій // Вісник НБУ / №12 1999 р. / сс. 31 – 32.
38.    Романенко Л.Ф.  Ризики у банківській діяльності // Фінанси України / №5 2003 р. / сс. 121 – 127.
39.    Садеков А.А.  Кредитний скоринг – методика оптимізації управління кредитними ризиками // Фінанси України / №8 2000 р.
40.    Фінансовий аналіз комерційного банку. – Нав.посібник, - К.: - „Слобожанщина”, 1999. -  236с. 
 
 

Студентські статті