Вдосконалення організаційної структури підприємства




ПЛАН
Вступ
1. Зміст організації у менеджменті
1.1. Фази організаційного процесу
1.2. Організація та функція менеджменту
2. Поняття організаційної структури управління виробництвом
    2.1 Організаційна структуру управління виробництвом
    2.2 Принципи формування організаційної структури управління  виробництвом
3. Розвиток організаційної структури управління виробництвом у сучасних умовах господарства
Висновок
Список використаної літератури

Висновки
Вибір організаційної структури управління виробництвом завжди є сферою компетенції вищого керівництва фірми (організації). Але керівники середнього та нижнього рівнів повинні знати організаційну структуру організації, в якій вони працюють. Організаційна структура визначає відносини, між елементами організації.
Організаційна структура управління виробництвом - це сукупність організаційно впорядкованих відносин і зв'язків між ланками та рівнями керівництва. Ланка в організації - це структурно відособлений елемент, який наділений конкретними функціями керівництва, повноваженнями та відповідальністю. Ланкою в організації можуть бути: підрозділ, цех, сектор, дільниця, конкретний виконавець [7, с. 101].
Рівень управління - це сукупність визначених ланок, які вказують на послідовність вертикальної підпорядкованості одних ланцюгів іншим. Число рівнів управління залежить від масштабів виробництва, технології та діапазону контролю. Наприклад, у компанії «Форд» від робітника до президента п'ятнадцять рівнів управління, а в японській «Тойоті» - лише шість. Організаційна структура формується зі складу, змісту та трудомісткості виконання загальних І спеціальних функцій управління. Організаційні структури повинні відповідати таким вимогам:
Оптимальність - мінімально необхідна кількість зв'язків між органами управління.
Оперативність, гнучкість - здібність швидко реагувати на зміни у зовнішньому та внутрішньому середовищі.
Надійність - гарантія достовірності передачі інформації, безперебійного функціонування.
Простота, економічність - мінімальні витрати на управління, відсутність дублювання та паралелізму в роботі.
Спеціалізація — зосередженість окремих працівників на виконанні заданих функцій управління.
Незалежність від конкретних осіб — вимога пристосовувати організацію до особливостей працівників, які є в наявності, будувати її як інструмент для досягнення цілей організації, підбирати людей, які здібні забезпечити досягнення місії організації.
При побудові організаційних структур управління виробництвом можна використовувати методи:
- моделювання, тобто розробки формалізованих математичних, графічних та машинних описів (розподіл повноважень та відповідальності, їх оптимізація за допомогою ЕОМ);
- експертних оцінок, тобто вивчення пропозицій експертів;
- організаційного нормування (регламентування), тобто системи нормативів, правил, формул, які слугують базою для проектування структур управління.
 
Список використаної літератури
1.    Алексєєв І. Методи управління підготовкою виробництва у системі державного управління // Вісник УАДУ. – 2000. - №1. – с. 64 – 72.
2.    Андрушків Б. М., Кузьмін О. Є. Основи менеджменту. – Львів: Світ. – 1995. – 256 с
3.    Грилан Ю. Напрями вдосконалення внутрігосподарського управління на підприємствах // Економіка України. – 2001. - №1. – с. 9 – 17.
4.    Жигалов В. Т., Шимановська Л. М. Основи менеджменту і управлінської діяльності: Підручник. – К.: Вища школа. – 1994. – 223. –
5.    Маркіна І. А. Методологічні питання ефективності управління // Фінанси України. – 2000. - №6. – с. 24 – 32.
6.    Мискон М. Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основи менеджмента. – М.: Дело. – 1992.
7.    Немцов В. Д. та інші Менеджмент організацій: Навч. пос. К.: УВПК. – “ЕксОБ”. – 2001.
8.    Ру Д., Сульє Д. Управління / Пер з фр. – К.: Основи. – 1995. – 442 с.
9.    Тарнавська Н. П., Пушкар Р.М., Менеджмент: Теорія та практика: Підручник для вузів. – Тернопіль. – Карт-бланш. – 1997. – 456 с.
10.    Хміль Ф. І. Менеджмент. – Підручник. – К.: Вища школа. – 1995. – 351 с.



 
 

Студентські статті