Вплив оцінки вивченого на точність моніторингу запамятовування





ЗМІСТ
Зміст……………………………………………………………………..2
Вступ…………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ І. Теоретичний аналіз особливостей мета когнітивних процесів………………………………………………………………………..5
1.1. Поняття та зміст мета-пізнання. Особливості та зміст пам’яті та метапам’яті……………………………………………………………………5
1.2. Фактори та умови запам’ятовування…………………………10
РОЗДІЛ ІІ. Дослідження як час здійснення оцінки вивченого впливає на точність моніторингу запам’ятовування………………………………..19
2.1. Взаємозв’язок оцінки своєї пам’яті з дійсним об’ємом відтвореного матеріалу……………………………………………………..19
2.2. Взаємозв’язок оцінки вивченого з стратегією вивчення………22
Висновки………………………………………………………………..26
Список використаної літератури…………………………………….28
Додатки

 

 

ВИСНОВОК
На основі теоретичних та емпіричних досліджень, ми прийшли до наступних висновків.
Наша перша гіпотеза підтвердилась. Ми можемо сказати, що оцінка своєї пам’яті не корелює з дійсним відтворенням виченого матеріалу. І тому одним із наступних етапів – допомогти оцінювати себе та свою пам’ять об’єктивно, що є достить важливим.
Щодо другої та третьої гіпотези, то ствердно дати позитивну відповідь ми не можемо, тому що ярко виражених кореляцій не наблюдалося. Але, ми вважаємо, що цей недолік можна виправити в тому випадку, коли збільшити вибірку досліджуваних.
Тому з наших припущень, ми можемо сказати, що наші результати, дещо наближаються до дійсно бажаного результату, але не є такими. Тому ми вважаємо за потрібне, провести ще в подальшому дослідження в цьому ж напрямку, але значно збільшивши кількість досліджуваних.
Є досить багато факторів впливу на наші результати, як і зовнішні так і внутрішні. Зовнішніх факторім, нам вдалося уникнути, а ось внутрішніх впливів, наступного разу потрібно більше уникати.
Великий прогрес в тому що ми дійсно намагаємось зрозуміти, які ж механізми лежать в основі нашої думки, про нашу пам’ять.  Люди залежать від інформації, і це не справедливо, що наша оцінка не відтворює наше реальне запам’ятовування. Виходить, що ми самі ж себе постійно дуримо, і реально не бачимо цього. Все життя складається з випадковостей, тому що ніколи не знаєш, що від себе чекати. Ми й так дуже цікаві істоти, і тому подальше вивчення всіх процесів існування є досить важливим та обов’язковим. Але скільки б ми себе не вивчали б, то ніколи не вивчимо повністю, тому що час іде, одні технології замінюються іншими, і наше життя та його сприймання постійно під змінами. 
Наші дослідження, є дуже великим та важливим кроком, тому що ми допоможимо самим собі, ми навчимося краще вчити і не придаючи більше зусиль чим віддаємо зараз.  Ми навчимося новим методам та прийомам, що полегшать наше життя в майбутньому нам і нашим дітям.




















Використана література:

1.    Applied Metacognition Edited by Timothy J. Perfect, Bennett L. Schwartz. Published by the press syndicate of the University of Cambridge. The Pitt Building, Trumpington Street, Cambridge, United Kingdom
2.    J. Metcalfe. Metamemory. In H. L. Roediger, III (Ed.), Cognitive Psychology of Memory. Vol. of Learning and Memory: A Comprehensive Reference, 4 vols. (J.Byrne Editor), pp. [349-362] Oxford: Elsevier.
3.    Jeffrey D. Karpicke, The Critical Importance of Retrieval for Learning, Science (print ISSN 0036-8075; online ISSN 1095-9203) is published weekly, except the last week in December, by the American Association for the Advancement of Science, 1200 New York Avenue NW, Washington, DC 20005.
4.    Блонский П. П. Память и мышление. // Избранные психологические произведения. - М., 1964.
5.    Грановская Р. М. Восприятие и модели памяти. - Л., 1974.
6.    Джеймс У. Психология. - М., 1991.
7.    Зинченко П. И. Непроизвольное запоминание. - М., 1981.
8.    Ильина М.К. Психология памяти. - Новосибирск, 2000.
9.    Клацки Р. Память человека: структура и процессы. - М., 1978.
10.    Лурия А.Р. Маленькая книжка о большой памяти. - М.: Издательство московского университета, 1968. - 88 с.
11.    Ляудис В.Я. Память в процессе развития. - М.: Издательство московского университета, 1976. - 253 с.
12.    Общая психология. Учебн. пособие для пед. ин-тов. Под ред. проф. А.В. Петровского - М.: «Просвещение», 1970.- 432с.
13.    Психологія. П.А. Рудик. Москва, 1976 р.
14.    Психологія. Ю.Я. Трофімов. Київ. 2000 р.
15.    Практикум по общей, экпериментальной и прикладной психологии / Под ред. А.А. Крылова, С.А. Маничева. - СПб.: Питер, 2000. - 560 с.
16.    Психология памяти / Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер и В.Я. Романова. - М.: “ЧеРо”, 2002. - 816 с.
17.    Психология. / Под редакцией А.А. Крылова. - М.: «Проспект», 2000. - 584с.
18.    Репкин В.В., Ячина А. С. Произвольное запоминание, как необходимое условие самостоятельного усвоения учебного материала. - Харьков, 1985.








ВСТУП
Наше життя – це спогади, історія, культура суспільства. Тому пам’ять в ньому відіграє одну із найважливіших ролей. Ми знаємо хто ми, хто такі батьки, друзі, сусіди, друзі – і це все завдяки того, що ми це пам’ятаємо. А що ми можемо сказати про нашу пам’ять, що ми знаємо про неї, як добре ми орієнтуємося в тому як краще вчити і відтворювати. Ось це ми намагатимемося вивчити.
Актуальність. Проблема метакогнітивної пам’яті в радянській науці є зовсім молодою. Тому вивчення нашої теми є дуже актуальним, і ми таким чином визначимо, що ми знаємо про нашу пам’ять.
При написанні курсової роботи ми спиралися на теоретичні праці Нельсона, Меткалфа, Беннета та ін.
Об\\\'єкт дослідження: оцінка вивченого (моніторинг запам’ятовування, відчуття про вивчене).
Предмет дослідження: вплив часу здійснення оцінки вивченого на точність моніторингу запам’ятовування.
Гіпотеза: час здійснення оцінки вивченого впливає на точність моніторингу запам’ятовування:
1) попереднє судження про об’єм матеріалу, що запам’ятається (висновок, що робиться до пред’явлення стимулів) не корелює з дійсним об’ємом відтвореного матеріалу (тобто точність моніторингу запам’ятовування низька)
                                      Така гіпотеза може бути обґрунтована тим, що на здійснення оцінки майбутнього вивченого, як ми припускаємо, може впливати ряд внутрішніх по відношенню до досліджуваного факторів, таких, наприклад, як самооцінка, рівень знань англійської мови, тривожність, мотивація до участі у дослідженні. 
2) оцінка вивченого, що робиться одразу після пред’явлення стимульного матеріалу, слабко корелює з об’ємом відтвореної інформації.
3) відстрочена оцінка вивченого є найбільш точною.
Завдання:
- теоретично описати особливості метекогнітивних процесів;
- дослідити взаємозв’язок миттєвої оцінки вивченого на дійсність відтворення;
- дослідити взаємозв’язок відстроченої оцінки на дійсність відтворення;
- дослідити як тривожність, самооцінка, рефлексія та емоційний стан впливає на запам’ятовування .

 
 

Студентські статті