Вживання фразових дієслів у перекладах зі східнословянських мов на англійську




ЗМІСТ

     ВСТУП......................................................................................................................3
     РОЗДІЛ 1 ТЕКСТ ЯК НАЙВАЖЛИВІШИЙ КОМПОНЕНТ МОВНОЕКОЛОГІЧНОЇ СИСТЕМИ ЛІНГВІСТИКИ ТЕКСТУ..............................6
1.1 Становлення лінгвістики тексту як науки......................................................6
1.2 Текст як об’єкт дослідження текстолінгвістики...........................................11
1.3 Аспекти текстолінгвістики, зокрема синтаксично-кількісний аспект................................................................................................................15
1.4 Теоретичне осмислення речення (об’єкту синтаксично-кількісного аспекту) як обов’язкового компоненту тексту………………………….....18
1.5 Методика дослідження залежності емоційного навантаження тексту мовця від його психологічного типу темпераменту....................................21
     РОЗДІЛ 2 ВПЛИВ ПСИХОЛОГІЧНОГО ПОРТРЕТУ МОВЦЯ НА СИНТАКСИЧНУ ОРГАНІЗАЦІЮ ЙОГО ВИСЛОВЛЮВАНЬ ТА НА ЇХНЄ ЕМОЦІЙНЕ ЗАБАРВЛЕННЯ В РОМАНІ ЕРНЕСТА ХЕМІНГВЕЯ “ПО КОМУ ПОДЗВІН”...................................................................................................................24
     2.1 Загальна класифікація темпераментів особистостей (за К.Г. Юнгом).........................................................................................................................24
     2.2 Залежність емоційного навантаження тексту мовця від його психологічного типу темпераменту в романі Ернеста Хемінгвея “По кому подзвін”……………………………………………………………………………...28
     2.3 Аналіз лінійної характеристики простих речень під впливом психологічного портрету мовця в романі Ернеста Хемінгвея “По кому подзвін”........................................................................................................................37
     ВИСНОВКИ...........................................................................................................42
     СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ І ДЖЕРЕЛ....................................45
     ДОДАТКИ………………………………………………………………………..48

 

ВИСНОВКИ

Становлення порівняно нової, а отже і молодої гуманітарної науки  лінгвістики тексту відбувалося поетапно і зайняло доволі великий період часу. Еволюція текстолінгвістики здійснювалася під впливом великої кількості факторів як внутрішніх, тобто в межах лінгвістичної науки, так і за участі факторів екстралінгвістичного порядку, тобто зовнішніх. Траплялося, що деякі догматичні канони традиційного мовознавства дещо обмежували розвиток цієї галузі філології у 20-30-тих роках XX ст., однак у 60-90-тих роках збільшилась кількість фахових досліджень і було проведено цілу низку конференцій, присвячених проблемам текстолінгвістики, зокрема дослідженню дискурсу, вивченню різних текстових категорій, розмежуванню термінів концептуальність, концепт, концептуальна сітка тощо.
На даному етапі увагу дослідників привертають когнітивні можливості та аспекти цієї галузі філологічної науки, зокрема пізнавальний потенціал її ми простежуємо перш за все у тексті – обєкті її дослідження., витворі мовленнєвого процесу, що складається із заголовка і ряду особливих одиниць (надфразових єдностей), об’єднаних різними типами лексичного, граматичного, стилістичного зв’язку, і має граматичну визначеність і цілеспрямованість. Більше того, теоретичні пошуки в галузі лінгвістичного тексту значною мірою повязані з такими категоріями як когезія і когерентність тексту. Пізнання цих понять, шляхів їхньої реалізації в різнопланових текстах складає значний інтерес з боку науковців.
Численні пошуки текстолінгвістів направлені на виокремлення певних аспектів, рівнів, за допомогою яких чи на яких відбуваються моделювання і функціонування тих чи інших синтаксичних конструкцій, форм. Так конструктивними в усій мовноекологічній системі тексту є такі синтаксичні засоби синтаксично-кількісного аспекту як повтор, випускання, стискання, еліпсування тощо, кожний з яких (засіб) стимулює конкретні пізнавальні пошуки.
Отож, синтаксично-кількісний аспект як складова частина, елемент структурного рівня текстолінгвістики є дуже важливим у дослідженні і аналізі текстів. Однак, використання аспектів у системі слугує більш детальному входженню у текст на усіх його рівнях. Так, для реального та послідовного з’ясування закономірностей функціонування речення в тексті та пов’язаних із цим контекстуально зумовлених трансформацій останнього слід розглядати речення і текст як дві, нерозривно пов’язані ланки однієї системи, яка перебуває у постійній взаємній співвіднесеності та взаємозумовленості, застосовуючи усі системні аспекти.
Слід зауважити, що аналіз тексту як досить складного і поліфункціонального знакового утворення займає останнім часом все важливіше місце в роботах спеціалістів гуманітарного профілю. Цей процес має місце завдяки поступово-зростаючому інтересові у дослідженнях в галузі лінгвістики тексту на перетині з психолінгвістикою та психологією. Саме тому ми, використовуючи класифікацію швейцарського психолога К.Г. Юнга поділити персонажів роману Ернеста Хемінгвея “По кому подзвін” на дві групи за типами темпераменту особистості: екстраверти, тобто люди, яким характерні емоційність, спілкувативність, контактність, рухливість, життєрадісність, безпосередність, імпульсивність тощо; та інтроверти, тобто серйозні, витримані, закуті, відлюдкуваті люди. Це поділ відбувся із метою проведення дослідження для підтвердження чи спростування гіпотези прямого і безпосереднього впливу психологічного портрету мовця у романі Ернеста Хемінгвея “По кому подзвін” на емоційне навантаження його тексту в синтаксично-кількісному аспекті.
Отож, розглянувши результати проведеного дослідження, можна із впевненістю сказати, що на емоційне навантаження тексту в синтаксично-кількісному аспекті самим прямим і безпосереднім чином впливає психологічний портрет мовця. Інтроверти використовують значно складніші, місткіші конструкції, довжина складових частин речення (тобто слів) є значно більшою, а емоційна лексика у їхньому активному словнику майже відсутня. Усе це пояснюється психологічними особливостями їхнього темпераменту.
Екстраверти, натомість, вживають майже у 1,5 рази коротші синтаксичні конструкції. Кількість простих речень у їхньому мовленні є переважною, тоді як складними реченнями вони майже не користуються. Психологічний портрет екстравертів зумовлює надзвичайно різноманітне і постійне використання емоційно забарвленої лексики і пояснює їхню відмову від застосування нейтральної лексики.
Більше того, проведений лінійний аналіз простого речення дозволяє зробити висновок, що у романі Ернеста Хемінгвея “По кому подзвін”, психологічний тип темпераменту мовців, а саме їхня екстравертивність чи інтровертивність, значною мірою впливає на граматичну і лінійну організацію їхніх висловлювань, яка піддається синтаксичним змінам у кількісному аспекті.


Список використаної літератури
1.    Арнольд И. Лексикология современного английского языка. [Учеб. пособие для пед. ин-тов и фак. иностр. яз.]. – М., изд. лит. на иностр. яз., 1959.
2.    Бархударов Л. С. Язык и перевод (Вопросы общей и частной теории перевода). – М., «Междунар. отношения», 1975. – 240 с.
3.    Берлизон С.Б. Структ. особенности глагольно-наречных фраз. единиц в совр. анг.яз.// Исследования по английской лексикологии/ Под ред. В.Д аркина. – М.: Изд-во МППИ, 1961. – с.191-200.
4.    Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе. – М.: Междунар. отношения, 1980.
5.    Голубкова Е.Е. Глагольные комплексы типа come in, put away в современном английском языке: семантика функционирование автореферат, М., 1990.
6.    Дикарева С.Е. Обогащение словарного состава английского языка на базе глаголов движения to ride и to fare (в диахроническом плане). Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата филологических наук. – К., 1976.
7.    Єжкова Р.В., Сенів М.Т. Деякі аспекти типології розвитку анг. фраз. дієсл.//Мовознавство. – 1991. – № 1., с 46-51.
8.    Кунин А.В. Курс фразеологии совр. анг. яз. Учеб. для ин-тов и факульт. иностр. языков 2-е изд. Перераб. – М:. Высш. шк., Дубна: Изд. Центр. «Феникс», 1996.
9.    Кунин А.В. Основные понятия английской фразеологии как лингвистической дисциплины // Англо-русский  фразеологический словарь. – М., «Советская энциклопедия»,  –   1967. – с 1262-1264.
10.    Левицкая Т.Р., Фитерман А.М. Глаголы адвербиального значения и их перевод на русский язык. // Тетради переводчика. – М., 1964.
11.    Раєвська Н.М. Лексикологія англійської мови 4-е вид. Випр. І доп.: Підручник для студ. фак. іноз. мов. ун-тів. – К.: Вища школа, 1979.
12.    Вопросы германской и романской филологии., Пятигорск, 1961. http://www.dialog-21.ru/Archive/2004/%20H.htm
13.    Igor Yatskovich (№3 July 1999) Translaton Journal (Volumes) Some Ways of Translating English Phrasal Verbs into Russian.
14.    The Ultimate Book of Phrasal Verbs http://webwarper.net/ww/enative. narod.ru/theory/ma
15.    V.Treister. On the Ways of Rendering Russian Aktionsarten into English
http://www/lateum.ru/Conference_2002/Treister.htm
16.    http//: www.answers.com

Словники
17.    Cambridge Dictionary of Phrasal Verbs. – Third edition. – Cambridge University Press, 2000. – 1660p.
18.    Oxford Advanced Learner’s Dictionary of Current English. – Fifth edition. – Oxford University Press, 1995. – 1430p.
19.    Oxford Russian Dictionary. – Third edition. – Oxford University Press, 2000. – 1293p.
Список використаних джерел
20    . Ильф И., Петров Е. Двенадцать стульев. Золотой теленок. – М.: «Художественная литература», 1986. – 494 с.
21. Гоголь Н.В. Вечера на хуторе близ Диканьки. Миргород. — М.: Люмош, 1995. — 480 с.


 
 

Студентські статті