Києво-Могилянська академія як феномен української культури у XVII - XVIII ст.




План
Вступ.............................................................................................................2
Розділ І Виникнення Києво – Могилянської академії як вищого навчального закладу України в XVII - XVIII ст..................................................5
Розділ ІІ Роль  Києво – Могилянської академії у развитку освіти науки і культури в  XVII - XVIII ст................................................................................18
Роділ ІІІ  Мінародні культурні зв’язки Академії....................................32
Висновки.....................................................................................................41
Список використаної літератури...........................................................43





Висновки

Отже розглянувши процес виникнення Києво – Могилянської академії її роль у розвитку освіти, науки, культури та міжнародні культурні зв’язки Академії ми приходимо до висновку , що Києво – Могилянську академію небезпідставно можна вважати феноменом української культури у      XVII – XVIII ст.
Вона стала зразком культурно – освітнього закладу для всієї Східної Європи із чітко організованою навчальною структурою, де крім фари - підготовчий, інфіми, граматика, синтаксема (в них вивчали мови, арифметику, геометрію, нотний спів, катехізис) вивчалась поетики, риторики, філософії, богослів’я.
Наукові сили Академії сприяли розвитку шкіл, товариств, освітніх організацій, що значною мірою впливали на розвиток як науки так і культури в цілому.
  Києво – Могилянську академію дійсно можна називати осередком української культури, тому що завдяки їй Україна славиться у світі багатьма відомими людьми – композиторами, керівниками  хорів,  зокрема – Максим Березовський та Артем Ведель. Також випускниками академії були майбутні гетьмани: Юрій Хмельницький, Іван Виговський, Петро Дорошенко, Павло Тетеря. Іван Мазепа, Пилип Орлик та ще багато інших видатних особистостей. В академії формувалася генерація козацьких старшин, надри провідної української верстви дала  Києво – Могилянська академія й немало освідчених ієрархів – єпископів, митрополитів, архімандритів. Духовних письменників.
Багато зробила Києво – Могилянська академія для сусідніх країн. Для Білорусії і Росії, могилянці заснували ряд шкіл, бібліотек, друкарень. У академії навчалися люди різноманітних національностей і валахи, і молдавани, серби, боснійці, болгари, греки і навіть італійці.
Студенти Києво – Могилянської академії у свою чергу навчалися у різних містах Європи, зокрема в університетах Польщі, Англії,Франції. Тобто в Україну ,,привозилися’’ нові знання, які сприяли розвитку української культури та освіти в Україні.
З Києво – Могилянською академією пов’язаний надзвичайно важливий етап розвитку мистецтва та культури, світогляду українського народу – вона дозволила зрозуміти почуття людяності, усвідомити національну гідність, виявити духовність й повагу до інших народів, їх культури та національної історії.
Києво – Могилянська академія була і залишається ,,перлиною’’ української культури та освіти. Адже завдяки їй зроблено багато позитивного для українського народу та розвитку нашої культури зокрема.

















СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Алексієвець Л.М. “Києво-Могилянська академія в суспільному житті
    України і зарубіжних країн” – Тернопіль, 1999
2.  Грушевський М.С. Ілюстрована історія України. – Харків. Сяйво, 1990

3. Горбенко Є. "Києво-Могилянська академія" – К., 1995
4. Дзюба Е. “Просвещение на Украине. Вторая половина XVI- первая
     половина  XVII в.” – К., 1987
5.    Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні в ХVI – XVIII ст.- К.:
    Мистецтво, 1983
6. Жуковський А. “Петро Могила – засновник Колегії-Академії і
     реформатор освіти” // Український історик. - 1997. - №1-4
7. Єфремов С. "У боротьбі за освіту" – К., 1990
8. Литвинов В.Д. "Зв’язки ранніх українських і німецьких просвітників на
      початку XVIII ст. 1970 №4
9. Кагамлик С.В. Роль Києво-Могилянської академії в зміцненні
    Культурно - освітніх зв’язків в українських землях у ХVІІІ ст. //
    Український історичний журнал. – 1991. - № 3. – с. 55-61
10. Костомаров Н.І. Русская история в жизнеписаниях ее славнейших
   деталей. В 3-х кн. – М. : Книга, 1990-1992
11. Микитась В. "Давньо-українські студенти і професори" – К., 1994
12. Микитась В. "Бабське століття" або "темна пляма" в історії України
      XVIII ст. – К., 1990
13. Микитась В. "Вінценосні розпутниці" – Полтава, 1991
14. Моисеева В.Н. "Ломоносов на Украине" – М., 1963
15. Ніженець А. "На зламі двох епох" – Х., 1970
16. Нудьга Г. “Перші магістри і доктори. Українські студенти в
       університетах Європи”// Жовтень. 1982. №3
17. Огієнко І.І. Українська культура. Коротка історія культурного життя
     українського народу. - К. : Абрис, 1991
18. Полянська-Василенко Н.Д. Історія України в 2-х т., т. 1. – К. : Лтбідь, 1993
19.  Семчишин М. Тисяча років української культури. Короткий огляд
      культурного  процесу. – Нью-Йорк – Торонто, 1985
20. Хижняк З.І "Києво-Могилянська академія. Історичний нарис" – К. : 
     Вища школа, 1985
21. Роль Києво-Могилянської академії в культурному єднанні
    слов’янських народів – К. : Вища школа. 1988
22.Семчишин М. Тисяча років української культури. Короткий огляд культурного процесу. – Нью-Йорк-Торонто. - 1985
23. Торбаков І.В. Літературно – видавнича діяльність вихованців Києво-Могилянської академії (Петербург 1776 – 1789 рр.) // Філософська і соціологічна думка.1991. – N 10. – с. 113 – 125.
 
 

Студентські статті