Вплив класицизму на культурний процес Європи




дипломна робота, 50 сторінок


Вплив класицизму на культурний процес Європи

План:

1.Класицизм як культурно-історична епоха.
1.1.Соціально-історичні передумови виникнення класицизму.
1.2.Характеристика класицизму.

2.Художньо-естетична система класицизму.
2.1.Естетична складова класицизму.
2.1.Художнє мистецтво як відтворення естетики класицизму.

3.Класицизм і Україна.

 

 

Аналізуючи процес становлення та розвитку класицизму в архітектурі Галичини, стильові особливості палацових і садибно-паркових ансамблів, можна зробити наступні висновки:
1. Класицизм в архітектурі Галичини мав міцне підґрунтя для розвитку у вигляді стійких місцевих традицій, а також сторонніх західно -  центральноєвропейських впливів. Всі варіанти стилю в Галичині розвивалися в одному загальному напрямі, спираючись на теоретичні досягнення провідних філософів, художників, архітекторів і кращі зразки пам’яток європейської архітектури. Основними чинниками, що спричинили розвиток палацової та садибно-паркової архітектури Галичини кінця XVIII – першої половини ХІХ ст., стали: активна розбудова краю, зріст економіки, відкриття нових громадських навчальних закладів, театрів, поява цілої плеяди професійних архітекторів, які працювали для місцевого замовника і дотримувалися провідних мистецьких орієнтирів європейських архітектурних шкіл.
2. На основі історико-порівняльного аналізу стильових особливостей 52-х палацових і садибно-паркових ансамблів Галичини кінця XVIII – першої половини ХІХ ст. у роботі доведено, що:
І. Наприкінці XVIII ст. у побудові палацово-паркових ансамблів визначальними були традиції попередніх епох, зокрема, бароко, а також варшавської архітектурної школи, через посередництво якої у Галичині поширювалися впливи французького класицизму та палладіанства.
ІІ. У першій чверті ХІХ ст. помітний вплив на архітектуру справляла віденська мистецька школа. У будівництві заміських комплексів простежується певна уніфікованість та однотипність забудови.
ІІІ. Друга чверть ХІХ ст. характеризується поширенням впливів початково ампіру, а згодом бідермаєру. При спорудженні невеликих садибних комплексів визначальними стають традиції народної архітектури.
3. Запропоновано уточнену періодизацію архітектури класицизму в Галичині:
І. Перші палацово-паркові ансамблі класицизму на теренах Галичини  були споруджені на початку XVIII ст. і мали безпосередній стильовий зв’язок із французьким класицизмом XVII ст. і польським мистецтвом початку XVIII ст.
ІІ. Наступний етап поширення стилю припадає на третю чверть XVIII ст. Складність датування цього етапу зумовлює незначна кількість пам’яток архітектури класицизму, що споруджувалися одночасно з бароковими.
ІІІ. Провідним стилістичним напрямом класицизм стає в кінці XVIII – першій половині ХІХ ст. Цей етап можна окреслити 1772 – 1850 рр., він поділяється на три періоди: становлення стилю (1772 – 1800 рр.), розквіт (1800 – 1830 рр.), занепад (1830 – 1850 рр.).
4. В результаті дослідження виокремлено п’ять типів архітектурної забудови палацових та садибно-паркових ансамблів, що сформувалися наприкінці XVIII – на початку ХІХ ст. в архітектурі Галичини: 1). – П-подібна замкнута композиція; 2). – довільна композиція; 3). – прямокутна, в якій будівлі розташовуються геометрично правильно і вписуються в прямокутник; 4). – центрична, в якій центральна будівля геометрично цілісно не пов’язана з рештою споруд; 5). – підковоподібна, де будівлі в плані нагадують форму підкови і з’єднані між собою критими галереями.
5. Виділено три способи розташування палацових та садибно-паркових ансамблів відносно загальної забудови населеного пункта: 1). ансамбль поза межами забудови; 2). ансамбль на краю забудови; 3). ансамбль у структурі забудови.
6. Окреслено роль і місце об’ємно-просторової пластики у формуванні композиції палацових та садибно-паркових ансамблів Галичини кінця XVIII – першої половини ХІХ ст. Розглянуто художньо-стилістичні особливості монументально-декоративного оздоблення об’єктів дослідження. Визначено, що декор палаців та житлових будинків садиб виконував допоміжну функцію, акцентуючи конструктивні деталі. Поширеними були декоративні мотиви притаманні стилістиці класицизму.

 
 

Студентські статті