Політичний піар під час виборів 2007




Зміст
Вступ 3
Розділ І. Теоретико-методологічні засади дослідження PR 5
1.1 Загальне поняття PR 5
1.2 Смислова структура PR-маніпуляцій 10
Розділ ІІ Політичний піар під час виборів до парламенту 2007
(на прикладі „НС-НУ”) 15
2.1 Змістова спрямованість стратегій політичного дискурсу 15
2.2 Стратегія партії НУ-НС 22
Висновки 25
Список використаних джерел та літератури 28
Додатки 31 




Список використаних джерел та літератури

а. Нормативно-правові акти:

1.    Закон України Про вибори народних депутатів України від 25.03. 2004. // Відомості Верховної Ради. - 2004. - №27-28.
2.    Закон України Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" від 25.03.2004. // Відомості Верховної Ради. - 2004. - №30-31
3.    Закон України Про вибори Президента в редакції Закону від 18.03.2004. // Відомості Верховної Ради. - 2004. - №20-21.
4.    Закон України Про політичні партії від 5 квітня 2001 року // Відомості Верховної Ради - 2001 - №23 - ст. 118.

б. Джерела

5.    Martel M. Political Campaign Debates. - New-York, London: Longmans. - 1983. - P. 62 – 63.
6.    Бабич-Декань О. Проблеми використання політичного паблік рілейшнз у системі технологічного забезпечення сучасної соціальної політики // Вісн. Укр. Акад. Держ. Упр. При Президентові України. – 1999. - № 2. – С. 224 – 230
7.    Воеводин А. И. Стратегемы – стратегии войны, манипуляция ума, обмана. М., 2000. – С. 143.
8.    Гуревич П. Приключения имиджа. - М., 1991. – 156 с.
9.    Зернецкий П. В. Коммуникационные стратегии: классификационный аспект // Методология исследования политического дискурса: актуальные проблемы содержательного анализа общественно-политических текстов. – Минск: БГУ, 2000. – С. 194 – 198.
10.    Зернецкий П. В. Речевое общение на английском языке. – К.: Лыбидь, 1992. – С. 17 – 18.
11.    Зернецька О. В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини. – К.: Освіта, 1999. - С. 145 – 196.
12.    Зернецька О. В. Трансформація типів новинних передач в політичній комунікації // Нова політика. - 2000. - № 1. – С. 194 – 198.
13.    Королько В. Г. Основы паблик рилейшнз. М.: „Рефл-бук”. К.: „Ваклер”, 2002. –286 с.
14.    Масенко В.Ф. Технологія створення іміджу // Практична психологія та соціальна робота . – К., 1992. – 235 с.
15.    Матвеев Р. Ф. Теоретическая и прикладная политология. – М., 1994. –389 с.
16.    Моисеев В. А. Паблик рилейшнз: Теория и практика. – К., 1999. – 320 с.
17.    Мороз В. Р. Принципи інформаційного заміщення як запорука успішної стратегії на виборах // Націон. Ун-т «Києво-Могилянська академія”. Наук. записки. – Т. 20. Спеціальний випуск. – Ч. І. – К.: Видавничий дім “КМ Академія”. – 2002. – С. 251 – 252.
18.    Ольшанский Д. В. Основы политической психологии. – Екатеринбург: Деловая книга, 2001. – 351 с.
19.    Підготовка і проведення виборчих кампаній / Автор-укладач В.О. Наумов. - 2-ге вид., - К.: Інтер-технодрук, 2004. – 251 с.
20.    Политическая реклама. - М.: Николо. Медиа, 2002. – 250 с.
21.    Почепцов Г. Г. Паблик рилейшнз. – К.: Ин-т международных отношений Киевского университета им. Т. Шевченко, 2001 – 200 с.
22.    Солонская С. А. Недбаевский С. Д. Практика манипулирования массовым сознанием в СМИ и способы ее нейтрализации // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – Збірник наук. праць Ін-ту міжнародних відносин Київського національного ун-ту імені Тараса Шевченка, 2002. – Вип. 36, ч. 1. – С. 105 – 106.
23.    Факр С. А. Приемы стратегии и тактики предвыборной борьбы: PR-секреты общественных отношений. – Спб.: Стольный град, 1998. – С. 136


 
 

Студентські статті