Документознавство як суспільна наука сучасний стан та напрямки розвитку





Зміст

Вступ……………………………………………………………………….... 3

Розділ 1 .Документознавство як  суспільна наука ……………………..6
1.1.Історія розвитку документознавства, його об’єкт,
предмет  та структура ………………………………………………………15
1.2. Методи документознавчих досліджень……………………………….15

Розділ 2.Сучасний стан документознавства
 і напрямки розвитку………………………………………………………18
2.1.Документознавство як наукова дисципліна……………………………18
          2.2.Сучасний стан докуметознавства та внесок вітчизняних науковців
          у  його розвиток…………………………………………………………….. 22
2.3. Перспективи  та напрямки розвитку документознавства
в Україні…………………………………………………………………….. 25

Висновки……………………………………………………………………. 28
Список використаної літератури………………………………………...... 32
Додатки





Документознавство як знання про документ взагалі має давні корені. З того часу, коли виникли самі документи, люди почали накопичувати та систематизувати знання про те, як створювати документи, як їх оцінювати, як поводитися з ними.
Документознавство належить до розряду молодих наук, воно ще остаточно не сформувалося як наукова дисципліна, що узагальнює сукупність знань про документ, її складники визначені недостатньо чітко. Ця наука виникла не одразу, вона пройшла в своєму розвитку кілька етапів.
Формування синтезуючої науки про документ відбувається вже практично століття. Спочатку це були праці бельгійського вченого Поля Отле, який заклав головні методологічні засади документознавчої науки. Він запропонував назвати нову науку що вивчатиме документаційну діяльність бібліологією або документологією, що було б пов’язано з ототожненням книги та документа. П. Отле заклав теоретичні основи документології у багатьох статтях, монографії «Трактат про документацію» (1934 р.), а також у практичній діяльності Міжнародного інституту документації та пізніше Міжнародної федерації з документації. Предметом нової науки стали процеси, пов’язані з пошуком, збиранням, систематизацією і поданням в користуванні різних видів документів.
Становлення документознавства як самостійного напрямку наукової діяльності відбувалося на початку ХХ століття. В остаточне формування документознавства вагомий внесок зробили зарубіжні науковці, такі як відомий теоретик бібліотечної справи, професор, доктор педагогічних наук Ю.М.Столяров та його послідовниця, також професор і доктор педагогічних наук Н.М.Кушнаренко. Не менш важливий внесок у становлення документознавства як суспільної науки зробили й українські вчені. З них варто назвати доктора історичних наук, професора М.С.Слободяника та доктора історичних наук, професора Г.М.Швецову-Водку. Проте, тому стану науки який ми зараз маємо, передувала не одна наукова робота та не один рік спостережень і досліджень.
      Формування документознавства як науки передбачає визначення її об’єкта, предмета, структури, методів, понятійного апарату – в їх єдності та цілісності. Об’єктом документознавства як науки є комплексне вивчення документа як системного об’єкта, спеціально створеного для зберігання і розповсюдження ( передачі) інформації в просторі та часі. Предметом документознавства є створення наукового знання про документ, визначення його видів, структури та властивостей в єдності його інформаційної і матеріальної складових, а також закономірностей його створення та функціонування в суспільстві.
Як будь-яка наукова дисципліна, документознавство має структуру, яка зараз знаходиться на стаді її формування. Вагомим підтвердженням цього є ґрунтовні монографії провідних вітчизняних учених — С.Г.Кулешова , Г.М. Швецової-Водки, Н.М.Кушнаренко. Активно формуються дві концепції документознавства — розширена і спеціалізована. Серед суттєвих відмінностей цих концепцій одним з найпринциповіших є різне бачення структури даної науки .
Документознавчі дослідження здійснюється за допомогою методів, що поділяються, як і в інших науках, на загальнонаукові та спеціальні.У будь-якому дослідженні, виходячи з його завдань, реально використовується сукупність різних підходів. В документознавчих дослідженнях найчастіше застосовуються такі логічні методи: класифікаційний (типологічний), порівняльний, понятійний, моделювання, системний аналіз.
Розвиток і становлення документознавства неможливо розглядати без розгляду документознавства з іншими дисциплінами. Воно відноситься до циклу наук про суспільство, з багатьма з яких перебуває в тісному взаємозв’язку й взаємодії. Ця взаємодія проявляється в різних формах відбувається на різних рівнях, насамперед на рівні об’єкта й предмета дослідження, понятійного апарата, методів дослідження.
Слід враховувати, що об’єднання окремий дисциплін у комплекс передбачає високий рівень їхньої автономності, можливість виходу з комплексу і включення до іншої системи наук . Знаходження різних дисциплін у єдиному комплексі зумовлює наявність спільних теоретико-методологічних засад, витоків та історії розвитку. Кожна з цих дисциплін ґрунтується на загально документознавчій і власній системі знань, вивчає специфічні документоутворення, що входять до документної інфраструктури суспільства і (або) функціонально орієнтовані на задоволення конкретних інформаційних потреб суспільства та особистості. Сучасний етап розвитку документознавства характеризується становленням групи спеціальних наукових дисциплін — теорії документальних комунікацій, теорії документних потоків, документного фондознавства, електронного документознавства, управлінського документознавства, теорії та історії діловодства, де документ виступає головним або одним з об’єктів дослідження. Об’єднання зусиль цих наук створює інтегративний напрямок розвитку знань про документ. У результаті це привело до становлення документознавства як метанауки для всіх наук документно - комунікативного циклу.
Наука про документ, як й інші молоді наукові дисципліни, маючи широкий практичний вихід у різних галузях людської діяльності, підійшло до стану, коли необхідність узагальнень і розроблення власної теоретичної бази стала нагальною потребою і неодмінною умовою подальшого розвитку.
Розмірковуючи  про історію українського документознавства вчені одностайно дотримуються думки, що стрімкий розвиток науки починається з 1990 – х рр. Згідно з міркуваннями, котрі трапляються на сторінках солідних фахових видань і монографічних досліджень, до останнього десятиліття ХХ ст., окрім поодиноких фактів, говорити серйозно про розвиток документознавства  в Україні не доводиться.
На даний час багато питань є недостатньо визначеними та  з’ясованими, отже, слід передбачати активний розвиток наукознавчого знання про документознавство в майбутньому. А щоб даний процес був стрімким і відбувся швидко потрібно переглянути концепції і напрямки розвитку поставлені фахівцями, виконати ряд завдань , які сформульовані вченими з даної галузі знань.



























СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.    ДСТУ 3582-97. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі: Загальні вимоги. ― К., 1998. ―25с.
2.    Бездрабко В.В. Документознавчі ідеї М.С.Слободяника і розвиток сучасного вітчизняного документознавства / В.В.Бездрабко // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія.― 2008. ―№4. ― С. 24 – 37
3.    Бездрабко В.В. К.Г.Мітяєв і становлення документознавства / В.В.Бездрабко // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія .― 2008 .― №4 .― С.24 – 37
4.    Бездрабко В.В. Концепція документознавства Г.М.Швецової Водки: ґенеза і зміст / В.В.Бездрабко // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія.― 2009.―№1.― С. 52 – 71
5.    Бездрабко В.В. С.Г. Кулешов і вітчизняне документознавство : до історіографії науки на рубежі століть / В.В. Бездрабко // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія.― 2008. ―№3.― С. 31 – 44
6.    Бездрабко В.В. Сучасне документознавство в Україні: концепції, перспективи розвитку / В.В.Бездрабко // Укр.наук.журнал.― 2008. ―№6.― С. 163 – 182
7.    Кулешов С.Г. Новий погляд на структуру документознавства / С.Г.Кулешов // Вісн.Кн.палати.― 2003. ―№10.― С. 24 – 27
8.    Кулешов С.Г.Документознавство: Історія .Теоретичні основи / С.Г.Кулешов // .― К.,2000.― С. 84 – 90
9.    Кушнаренко Н.Н.  Документоведение: учебник / Кушнаренко Н.Н. // .― 7-е изд .― К.:Знання,2006.― С.148 – 158
10.    Кушнаренко Н.М. Загальнонаукові методи документологічних досліджень / Н.М. Кушнаренко // Бібліотекознавство. Документознавство . Інформологія.― 2006.―№3.― С.72 – 80
11.    Нілова І. Документознавство як наукова дисципліна / І.Нілова // Вісн. Кн. палати.― 2005. ―№4.― С. 27 - 30
12.    Пелеха Ю.І. Загальне документознавство: навч. посіб. / Ю.І. Пелеха Н.О.Леміш // .― К.: Ліра .― 2008.― С.34 – 47.
13.    Плешкевич Е. Итоги формулирования документационной науки в Украине :по материалам конференции / Е.Плешкевич // Научно – техническая информация.― 2008. ―№9.―С. 37 – 42
14.    Столяров Ю.Н. О месте документоведения в системе наук / Ю.Н.Столяров // Научно – техническая информация.― 2004. ―№6.― С. 2 – 4
15.    Слободяник М.С. Структура сучасного документознавства / М.С.Слободяник // Вісн.Кн.палати.― 2003. ―№4.― С. 18 – 21
16.    Швецова – Водка Г.М. Документознавство : навч. посіб. / Г.М. Швецова –Водка // К.: Знання,2007.―  С. 181 – 211 . –(Вища освіта ХХІ століття)
17.    Швецова – Водка Г.М. Місце документознавства в системі наук / Г.М. Швецова-Водка // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія
.― 2007.―№4.― С. 6 - 10



 
 

Студентські статті