Вплив звязків з громадськістю на формування іміджу організації




ПЛАН


Вступ.................................................................................................................. 3-7

Розділ 1. Поняття та завдання паблік рілейшнз........................................8-20

        1.1. Поняття та основні характеристики паблік  рілейшнз.............8-14

        1.2. Завдання паблік  рілейшнз............................................................15-16

        1.3. Ефективність паблік рілейшнз.....................................................17-20

Розділ 2. Вплив звязків з громадськістю на формування   іміджу організації........................................................................................................21-41

        2.1. Поняття іміджу................................................................................21-23

        2.2. Види іміджу.......................................................................................23-29

        2.3. Характеристики та кроки формування іміджу організації....30-34

        2.4. Вплив паблік рілейшнз на імідж організації.............................34-41

Розділ 3. Аналіз впливу відділу роботи з громадськістю та ЗМІ(засоби масової інформації)  ВП ХАЕС (відокремлений підрозділ „Хмельницька атомна електрична станція”)на формування іміджу..............................42-54

        3.1. Загальні положення та мета діяльності ВРГіЗМІ(відділ роботи з громадськістю та засобами масової інформації) ВП ХАЕС...................42-43

        3.2. Завдання та функції ВРГіЗМІ(відділ роботи з громадськістю та засобами масової інформації).......................................................................44-49

        3.3. Організаційна структура ВРГіЗМІ(відділ роботи з громадськістю та засобами масової інформації).......................................................................................................50-51

        3.4. Аналіз діяльності ВРГіЗМІ(відділ роботи з громадськістю та засобами масової інформації).......................................................................51-54

Висновки..........................................................................................................55-58

Список використаної  літератури

Висновки

        Отже, ми бачимо що створення іміджу організації довготривалий процес, що входить до основ її маркетингової  комунікації. У кожного об'єкта, що сприймається людиною, своє втілення, своя корпоративна культура. Без іміджу об'єкта не буває, він або хороший або поганий. «Кожна фірма чи організація, — як зазначає С.Блек, — має багато точок дотику зі значною кількістю людей, хоча сфери контакту різняться» [ 3;  Блек С. Паблик рилейшнз. Что єто такое? - М., 1989.-784с.]
       Позитивний імідж повинен простежуватись у всьому — в найменуванні, емблемі чи товарному знаці, організації, її девізі, наприклад, «Вчись,  працюючи!» або «Створи себе сам!»; «Ми завжди думаємо про вас». Його можна визначити в одязі співробітників чи їх головних уборах, в архітектурі будівель та ергономіці офісів, оформленні робочих місць та організації праці, Кодексі ділової поведінки співробітників, якості здійснених послуг чи випущених товарів, у публікаціях у З МІ про фірму тощо.
 Отже, кожна організація має той імідж, що відображає її корпоративну культуру, яку вона прагне передати оточуючому середовищу. До основних засад іміджу може входити також швидкість її орієнтації на потреби ринку, турбота про працюючих, стан міжнародних відносин або ще будь-який інший аспект корпоративної культури. Особистісний аспект організації визначає позиція, яку вона займає на ринку, і те, яким чином ця позиція доводиться до відома громадськості. Те, як організація сприймається оточуючим середовищем, іноді може бути навіть важливішим ніж ціна продукту чи послуг, що виробляється або здійснюються нею. А це означає, що організація повністю залежить від того як над її іміджем попрацють спеціалісти із паблік рілейшнз.
 Корпоративний імідж повинен будуватись у рамках тих цінностей, за якими культура однієї людини відрізняється від іншої, тобто мусить відбуватись процес гуманізації організації, створюватись неформальний її діалог з суспільством, що в змозі забезпечити тісне приєднання до нього. Для вирішення цього завдання необхідно порівняти, які з категорій загальних цінностей — поняття про добро і зло, красиве і потворне, справедливе чи несправедливе, істинне чи оманливе, а також з корпоративних — цілі, ефективність, стабільність, кадрова та соціальна політика, новаторство, творчість — преваблюють в діяльності організації і в оточуючому середовищі, необхідно також врахувати, які з цих цінностей найбільш важливі. Сьогоднішня популярність меценатства і спонсорства також може бути характерним використанням цього засобу.
Детальне і систематичне отримання інформації про настрої і ставлення до організації з боку суспільства в змозі відповісти на питання: хто і як своїми діями може вплинути на її роботу ? Якщо яка-небудь значна аудиторія може ефективно протистояти організації, то саме цій частці суспільства й необхідно приділити максимальну увагу. До суспільної думки організованої аудиторії не можна відноситись як до дрібниці, проблеми з іміджем можуть серйозно вплинути на соціальний, фінансовий і комерційний стан підприємства.
    Більш того, як зазначає Ж. Бодуан, для найкращого показу стану організації в соціальній, фінансовій чи культурній сферах необхідно вміти управляти іміджем суспільної думки. Стратегічні плани організації повинні бути невіддільні від ЇЇ комунікаційної політики.
          Перед кожною організацією на сучасному етапі стоять два завдання в галузі паблік рилейшнз: перше — встановити контакти між трьома громадськими групами: замовниками (покупцями, споживачами), акціонерами та службовцями; друге — просування організації та його продукції, послуг на ринках продажу за умов жорсткої конкуренції. Крім того, керівники окремих організацій усе частіше приходять до думки, що їм треба більше знати про громадськість та її окремі групи, інтереси яких можуть кардинально вплинути на функціонування конкретного підприємства. Керівництво найбільших фірм швидко збагнуло, що дешевше заздалегідь вивчити можливу реакцію громадськості, ніж розпочати випуск продукції, або послуги яка не користуватиметься попитом. Керівники вже навчилися розуміти, що ігнорування або недооцінка реакції різних груп населення призводять до значних втрат, навіть до ліквідації цілих галузей промисловості.
Паблік рилейшнз є складовою маркетингових комунікацій, а останні — маркетингу. Відтак паблік рилейшнз як робота з громадськістю є передумовою та важливою частиною (особливо нині) маркетингу. На думку окремих спеціалістів з маркетингу, паблік рилейшнз стає новим, п'ятим елементом маркетингу, доповнюючи продукт (product), ціну (price), просування (promotion), місце (place) та стаючи новим «р» — «public relation».  Відтак паблік рилейшнз як робота з громадськістю є передумовою та важливою частиною (особливо нині) маркетингу. На думку окремих спеціалістів з маркетингу, паблік рилейшнз стає новим, п'ятим елементом маркетингу, доповнюючи продукт (product), ціну (price), просування (promotion), місце (place) та стаючи новим «р» — «public relation». Основними напрямками діяльності служб паблік рилейшнз є проблеми енергоспоживання, охорони та збереження природних ресурсів, охорони довкілля, здоров'я, безпеки та добробуту суспільства, якості та безпеки товарів і послуг тощо. Як бачимо, паблік рилейшинз активно і майже завжди повязаний із громадськістю, а точніше ПР працює через вплив на громадськість.   І   звязки   з   громадськістю   безпосередньо   впливають   на формування іміджу кожної організації. Паблік рилейшнз повинен постійно проводити активні дії щодо створення та підтримування прихильного ставлення громадськості до організації.
     Отже, можна сказати  що майже основним завданням фахівців по звязках із громадськістю є: укорінити ідею соціальної відповідальності підприємництва, бізнесу в масовій свідомості, прищепити людям якщо не співвласників, то принаймі причетності до діяльності організації, усвідомлення його необхідності в житті кожного пересічного громадянина. І тут важливо показати, що ця організація, де б вона не була, і щоб вона не виробляла, по-дружньому налаштована до оточуючих людей, постійно турбується про їхнє життя.
      Той, хто краще служить суспільству отримує більшу вигоду.


 
 

Студентські статті