Використання сучасних інформаційних технологій у діяльності інформаційних агенств




курсова робота, 30 сторінок

Висновки


Масова комунікація функціонує в суспільстві, що переживає перехідний період, який мало чим відрізняється від аналогічних періодів в історії багатьох сучасних країн. Ця ситуація характеризується переходом з однієї політичної системи в іншу, яка передбачає демократичний розвиток, плюралізм думок, наявність суспільно-правових засобів масової комунікації. Масові інформаційні процеси тісно пов'язані з контекстом суспільно-політичних ситуацій. Українські засоби масової інформації проходять, як і вся країна, три більш чи менш чітко окреслені фази: відчуження і руйнування попередніх цінностей систем; тривалий і нелегкий пошук політичного і економічного вибору; конструктивна еволюція щодо попереднього досвіду. Українська держава після проголошення незалежності в 1991 році відчула нагальну потребу у формуванні власного інформаційного простору, який до того функціонував у відповідності до інформаційної й ідеологічної політики, яка вироблялася у єдиному центрі - у Москві.
Через засоби масової інформації поширюються найрізноманітніші знання. Всі ми бачимо колосальну кількість подій, які відбуваються кожного дня, кожної миті, а також не меншу кількість поглядів на ці події. Як визначитись, як виробити своє відношення до того чи іншого випадку? Закономірно, що з'являється потреба в об'єктивній незалежній точці зору, щоб кожен з нас зміг сформувати власну думку.
Одним із засобів керування розвитком інтелекту і підвищення його організованості на сучасному етапі є інформатизація суспільства, що ґрунтується насамперед на розвитку інформаційних комп’ютерних технологій. Значення інформаційної технології величезне - вона формує передній край науково-технічного прогресу, створює інформаційний фундамент розвитку науки і всіх інших технологій. Головними, визначальними стимулами розвитку інформаційної технології, є соціально-економічні потреби суспільства, і саме зараз суспільство як ніколи зацікавлене в якомога швидшій інформатизації та комп'ютеризації всіх без винятку сфер діяльності.
Дуже важливою властивістю інформаційної технології є те, що для неї інформація є не тільки продуктом, але і вихідною сировиною. Особлива роль приділяється всьому комплексу інформаційної технології і техніки в структурній перебудові економіки убік наукоємності. Більш того, інформаційна технологія є свого роду перетворювачем всіх інших галузей господарства, як виробничих, так і невиробничих, основним засобом їхньої автоматизації, якісної зміни продукції і, як наслідок, їх переходу частково або цілком у категорію наукомістких. Пов'язаний з цим і працезаощаджувальний характер інформаційної технології, що реалізується, зокрема, у керуванні багатьма видами робіт і технологічних операцій.
Безсумнівною перевагою інформаційної технології є те, що вона сама створює засоби для своєї еволюції. Формування системи, що саморозвивається - найважливіший підсумок, досягнутий у сфері інформаційної технології.
 Таким чином, усі вищевикладені риси інформаційної технології вказують на те, що вона й у майбутньому залишиться самим перспективним видом технології, що допомагає людині впевнено крокувати шляхом прогресу.
 
Список використаних джерел та літератури


1.    Біденко А. Провокація як екстримальна електоральна технологія в Україні// http://kandydat.com.ua/analitika/211_10.htm
2.    Бондаренко В.О., Литвиненко О.В. Інформаційні впливи та інформаційні операції //http://www.niss.org.ua.influence/war.html
3.    Борисов Б.Л. Технологии рекламы и PR: Учебное пособие. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2001. – 624с.: ил.
4.    Войтасик Л. Психология политической пропаганды. М.: Политиздат, 1981. – 372с.
5.    Жданов І., Якименко Ю. Формула помаранчевої революції: нотатки несторонніх спостерігачів//Дзеркало тижня –2005 - №
6.    Заряна О. Як переконати масову аудиторію: психологічні чинники ефективності пропаганди //Нова політика. – 1999. - №1.
7.    Имидж лидера. Психологичоское пособие для политиков. – М., 1994. – 123с.
8.    Кара-Мурза С.Г. Манипуляция сознанием. – К., 2000. – 246с.
9.    Лисичкин В., Шелепин Л. Третья мировая информационно-психологическая война. – М., 1999. – 812с.
10.    Литвиненко О.В. Інформаційні впливи та оерації. Теоретико-аналітичні нариси: Монографія – К.: НІСД, 2003. – 240 с. – [Сер. “Національна безпека; Вип.6”].
11.    Литвиненко О.В. Спеціальні інформаційні операції та пропагандистські кампанії: Монографія. – К.: ВКФ «Сатсанга», 2000. – 222с.
12.    Маніпуляція як соціальна технологія //http://fppr.org.ua/Bogdan_manipul.htm
13.    Матвієнко В.Я. Соціальні технології. – К.: Українські пропілеї, 2001. – 446с.
14.    Почепцов Г.Г. Информационно-политические технологии. - М.: Центр, 2003 – 384с.
15.    Почепцов Г.Г. Паблік рилейшнз: Навч. Посіб. – К.: Т-во “Звання”, КОО, 2000. – 506с.
16.    Почепцов Г.Г. Теорія комунікацій. –К.: Вид.центр “Київ. ун-т”. 1999. – 94с.
17.    Почепцов Г.Г. Теорія комунікацій. –К.: Спілка рекламістів України, 1996. – 67с.
18.    Прохоров Є.П., Поздняков П.В. Публицистика в жизни общества. – М., 1968. – 241с.
19.    Райгородський Д.Я. Психология масс. Хрестоматия. – Самара: Издательський Дом «БАХРАХ-М», 2001. – 592с.
20.    Расторгуев С.П. Философия информационной войны. – М.: Вузовськая книга, 2001. – 468 с.: ил.



 
 

Студентські статті