Банківське кредитування фізичних осіб в Україні




ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………………..4
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ………………………………………………………………………...6
1.1. Сутність, принципи та функції кредиту…………………………………………..6
1.2. Форми та види банківського кредиту…………………………………………....17
1.3. Державне регулювання банківського кредитування в Україні………………...27
РОЗДІЛ 2
ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ ФІЗИЧНИХ ОСІБ В УКРАЇНІ…………………………………………………………………………...…..35
2.1.  Загальна характеристика банківського кредитування фізичних осіб в Україні у 2006-2008 роках………………………………………………………………………….35
2.2. Кредитування фізичних осіб за цільовим спрямуванням у 2006-2008 роках………………………………………………………………………………………45
2.3.  Ефективність кредитування фізичних осіб для банківських установ України у 2006-2008 роках……………………………………………………………………...…..59
РОЗДІЛ 3
ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ ФІЗИЧНИХ ОСІБ В УКРАЇНІ………………………………………………………….75
3.1. Перспективи розвитку банківського кредитування фізичних осіб в  Україні…………………………………………………………………………………....75
3.2. Скоринг як метод зменшення кредитного ризику у сфері банківського споживчого кредитування………………………………………………………………81
3.3.   Використання зарубіжного досвіду банківського кредитування фізичних осіб в Україні……………………………………………………………………………………86
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………………...93
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………………..97
ДОДАТКИ……………………………………………………………………………....102



ВИСНОВКИ

Як економічна категорія кредит являє собою сукупність відповідних економічних відносин між кредитором та позичальником з приводу поворотного руху вартості на умовах платності, строковості, поверненості.  Суб'єктами кредитної угоди можуть виступати будь-які юридично самостійні господарюючі одиниці, що вступають у відносини тимчасового запозичення вартості в грошовій або товарній формі. Об'єкт кредитної угоди – позикова вартість, відокремлення якої пов'язано з характером руху від кредитора до позичальника та від позичальника до кредитора.
Необхідність повернення позикової вартості позичальником зумовлюється збереженням права власності на неї кредитора, а забезпечення повернення досягається в процесі використання позикової вартості в господарській діяльності позичальника. При цьому основними стимулюючими мотивами кредитних угод з боку кредитора є одержання доходу у вигляді позикового процента, а з боку позичальника – покриття нестачі власних ресурсів і отримання доходу в результаті використання позикової вартості.
Банківський кредит виступає позичковим капіталом банку у грошовій формі та в банківських металах, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Він виступає в таких основних формах: банківський, комерційний, лізинговий, іпотечний, бланковий, консорціумний, споживчий тощо. При класифікації банківських кредитів використовуються різні критерії виділення тих чи інших видів позик, що забезпечують існування різних видів банківського кредиту.
Кредитна діяльність банків в Україні підлягає державному і законодавчому регулюванню. Основними законодавчими актами в даній сфері є  Закон України "Про банки і банківську діяльність", Закони України "Про іпотеку", "Про   забезпечення   вимог  кредиторів  та реєстрацію   обтяжень" ,  "Про    фінансово-кредитні  механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю",  "Про іпотечне кредитування,  операції  з консолідованим іпотечним    боргом    та   іпотечні   сертифікати", "Про внесення змін до  Закону  України  "Про  лізинг", Закон України “Про заставу” та ряд постанов та інструкцій Національного банку України, що забезпечують регулювання даної сфери на території України.
В останні роки в Україні спостерігався «кредитний бум», особливо у сфері кредитування фізичних осіб, що зумовлено низкою чинників. Серед них основні такі: зростання рівня платоспроможності населення; високий рівень доходності кредитів фізичних осіб; збільшення обсягів споживчого кредитування акціонерів банківських установ з метою розвитку їх власного бізнесу; сприяння більшістю зарубіжних банків, які почали діяльність на українському ринку, розвитку споживчої, а не виробничої сфери. Стимулювання урядом соціальних виплат сприяло збільшенню внутрішнього платоспроможного попиту населення. У поєднанні зі зниженням попиту на кредити з боку суб’єктів господарювання у зв’язку з несприятливим  інвестиційним кліматом (нечіткою позицією уряду в питаннях реприватизації, непередбачуваність податкового середовища та митної політики) це стало додатковим чинником активізації банків у сегменті кредитування фізичних осіб, зокрема споживчого кредитування. Загалом за досліджуваний період обсяги кредитів, наданих фізичним особам зріс у 3,5 рази і у 2008 році обсяг кредитування фізичних осіб становив 33,93 % всіх наданих кредитів.
Протягом останніх п’яти років відбувався значний розвиток кредитування фізичних осіб, коли кредити можна було отримати під невеликі відсотки, на прийнятний термін та за короткий термін, зокрема споживчі кредити надавалися протягом 15-30 хвилин. Проте ситуація в 2008 році змінилася за рахунок впливу світової економічної кризи, яка спричинила зменшення надходжень валюти та позикових коштів для банківських установ, що використовувалися для надання кредитів. Окрім того дії Національного банку України, зокрема надання кредитів рефінансування лише на покриття розривів ліквідності, бажання обмежити обсяги споживчого кредитування для стабілізації курсу грошової одиниці та інфляційних процесів, призвели до зниження кредитування фізичних осіб. Проблеми з яким стикнулися банківські установи у зв’язку із кризовими явищами в економіці можуть спричинити значне скорочення цього ринку кредитування, адже за прогнозами експертів, в кращому випадку кредитування може вийти на певні позитивні зрушення лише в кінці 2009 року.
За 2006-2008 роки надання кредитів фізичним особам залишалося одним із найприбутковіших видів діяльності для комерційних банків. Це пояснюється не лише зацікавленістю клієнтів, але й динамікою процентних ставок, яка диференціюється залежно від терміну кредиту та валюти. В ефективних відсоткових ставках за кредитами, зокрема споживчими, закладений високий прибуток банків: навіть якщо фінансові установи залучають ресурси для видачі споживчих кредитів на внутрішньому ринку під 15-20% річних, то ефективна кредитна ставка у 50-60% забезпечує значний прибуток.
Проте головною проблемою з якою стикнулися нині банківські установи залишаються неповернені кредити, відсоток яких нині зростає у зв’язку із неспроможністю клієнтів повертати борги. Так, за перші два місяці 2009 року загальний обсяг проблемної заборгованості в банківській системі зріс на 4,6 мільярди гривень або на 25,4% Усього ж  розмір простроченої та сумнівної заборгованості на початок березня склав 22,6 мільярда гривень, що характеризує доволі складну ситуацію в галузі кредитування банками.
На сьогодні говорити про якісь конкретні напрямки розвитку ринку банківського кредитування фізичних осіб в Україні не приходиться, оскільки ситуація, що склалася на ринку є досить неоднозначною: фактично відсутні нові кредити, досить гострою є проблема неповернення кредитів, що ускладнює і без того не просте становище комерційних банків. Правда, є в нинішній ситуації і свої позитивні сторони. Багато банкірів, напевно, вимушені будуть переглянути стратегію розвитку і відмовитися від фокусування на якомусь одному сегменті, наприклад, іпотеці або авто кредитуванні, а  також на ринок вийдуть забуті під час кредитного буму інші банківські продукти, серед яких картковий бізнес, валютні операції на міжбанківському ринку, лізинг, факторинг, можуть зацікавитися інвестиційним банкінгом, зокрема андеррайтингом і супроводом операцій із злиття-поглинання.
З метою вдосконалення процесу управління кредитними ризиками, з яким дані фінансові установи стали все частіше стикатися з зростанням обсягів споживчого кредитування, важливим є використання та впровадження скоринговаих систем комерційними банками. Комерційним банкам варто зосередитися на відпрацювання внутрішньобанківських процесів, скорингових процедур, які помітно спростять оцінку потенційного позичальника під час споживчого кредитування та зменшать можливі ризики неповернення кредитів.
Незважаючи на доволі стрімкий розвиток банківського кредитування фізичних осіб в Україні важливим залишається врахування досвіду зарубіжних країн у цій сфері, зокрема досвіду США по створенню Інституту банкрутства фізичних осіб, Росії – у сфері функціонування нових програм по іпотечному кредитуванню населення ( «продажу житла в розстрочку»), Південної Кореї – по кредитуванню під заставу депозитів, а також досвід Угорщини щодо розвитку іпотечного ринку, що дозволить розвинути ринок банківського кредитування  фізичних осіб та забезпечити належний рівень в порівнянні з іншими державами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.    Господарський Кодекс України від 16 січня 2003 року №436-IV// Відомості Верховної Ради. –2003. —№18-22. —Ст.144.
2.    Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року №435-IV // Відомості Верховної Ради. –2003. – №40. – Ст. 356.
3.    Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 7 грудня 2000 року №2121-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. —2001. —№5. —Ст.30.
4.     Закон України “Про Національний банк України” вiд 20.05.1999 року № 679-XIV // Відомості Верховної Ради України. —1999. —№29. —Ст. 238.
5.    Закон України “Про іпотечне кредитування, операції  з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати“ від 19.16.2003 року №979-IV //Відомості Верховної Ради. – 2004.- №1. - Ст.1.
6.    Закон України “Про заставу“ від 02.10.1992 року №2655-XII //Відомості Верховної Ради. – 1992.- №47. - Ст.642.
7.    Закон України “Про фінансово-кредитні механізми і управління майном  при будівництві житла та операціях з нерухомістю “ від 19.06.2003 року №978-IV //Відомості Верховної Ради. – 2003.- №52. - Ст.377.
8.    Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" від 18.11.2003 року №1255-IV //Відомості Верховної Ради. – 2004.- №11. - Ст.140.
9.    Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про лізинг" від 11.12.2003 року №1381-IV //Відомості Верховної Ради. – 2004.- №15. - Ст.231.
10.     Закон України "Про фінансовий лізинг" від 16.12.1997 року №723/97- ВР //Відомості Верховної Ради. – 1998.- №16. - Ст.68.
11.     Закон України "Про іпотеку" від 05.06.2003 року №898-IV //Відомості Верховної Ради. –2003.- №38. - Ст.313.
12.     Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку" від 12.12.2008 року №661-17 //Офіційний вісник України. –2009.- №100. - Ст.13.
13.     Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 року № 15-93 // Урядовий кур’єр. - №23. – Ст.34.
14.     Постанова Кабінету Міністрів України "Про деякі питання іпотечного кредитування " від 11.02.2009 року №127 // Урядовий кур'єр. – 2009. - №38. – Ст.29.
15.     Положення Національного банку України  "Про кредитування " від 28.09.95 року №246 // Офіційний вісник НБУ. – 1995. - №10. – Ст.65.
16.     Положення НБУ "Про порядок здійснення консорціумного кредитування" від 21 лютого 1996 року №312-56// Офіційний вісник НБУ. – 1996. – №3. - Ст.34.
17.     Положення Національного банку України "Про порядок видачі банкам ліцензії на здійснення банківських операцій " від 6 травня 1998 року № 181// Офіційний вісник НБУ. – 1998. - №7. – Ст.43.
18.     Постанова Правління Національного Банку України "Про затвердження Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків" від 06.07.2000 року №279 // Офіційний вісник НБУ. – 2000. - №8. – Ст.47.
19.     Постанова Правління Національного Банку України "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Правління Національного банку України" від 18.02.2004  року №54//  Офіційний вісник НБУ. – 2004. - №3. – Ст.25.
20.     Постанова Правління Національного Банку України "Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту" від 10.05.2007 року №168// Офіційний вісник НБУ. – 2007. - №6. – Ст.29.
21.     Постанова Правління Національного Банку України "Про додаткові заходи щодо діяльності банків" від 11.10.2008 року №319 // Офіційний вісник НБУ. – 2008. - №11. – Ст.29.
22.     Постанова Правління Національного Банку України "Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 11.10.2008 року № 319" від 16.10.2008 року №328 // Офіційний вісник НБУ. – 2008. –№11. -  Ст.34.
23.     Постанова Правління Національного Банку України "Про деякі питання діяльності банків" від 05.02.2009 року №49 // Офіційний вісник НБУ. – 2009. – №3. – Ст.26.
24.     Афанасьєв А.С. Гроші та кредит. – К.: Знання, 2006.
25.     Владичин У. В. Банківське кредитування: Навчальний посібник / За ред. д.е.н., проф. С. К. Реверчука. – К.: Атіка, 2008.
26.     Голуб А., Семенюк Л., Смовженко Т. Гроші, кредит, банки . -  Львів: „Центр Європи”, 2001.
27.     Гроші, банки  та  кредит: у  схемах  і  коментарях: Навчальний  посібник/  За  ред.  Б. Л. Луціва.-2-ге  видання, перер.-Тернопіль: Карт-бланш, 2000.
28.     Гроші і кредит / Підручник / Ред. Б. С. Івасіва. – Тернопіль: в-во “Карт-бланш”, 2000.
29.     Гроші та кредит: Підручник / М.І. Савлук, А.М. Мороз, М.Ф. Пуховкіна та ін. - К.:КНЕУ, 2001. - 602 с.
30.     Денисенко М.П. та ін. Кредитування та ризики: Навчальний посібник. - К.: "Видавничий дім "Професіонал", 2008.
31.     Єгоричева С.Б. Організація діяльності банків у зарубіжних країнах: Навч. посібник. – К.: Центр навч. л-ри, 2007.
32.     Кредитна система. Вступ до кредитної справи./ Під ред. Гальчинського А.С. – К.: КНЕУ, 2002.
33.     Кредитування населення на споживчі потреби: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.04.01 / О.П. Бондар; КНЕУ. — К., 2004. — 16 с. — укp.
34.     Лаврушин О.І. Кредитування: теорія і практика: Навч. посібник. – 2-е вид., - К.: Знання, 2001.
35.     Міщенко В.І., Слав’янська Н.Г., Коренєва О.Г. Банківські операції: Підручник. – 2-ге вид., переробл. і доп. – К.: Знання, 2007. – 796 с.
36.     Мороз А. М., Савлук М. І., Пудовкіна М. Ф. та ін. Банківські операції: Підручник /За ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Мороза. — К.: КНЕУ, 2000. — 384 с.
37.     Петрук О.М. Банківська справа: Навч. посібник / за ред. д.е.н., проф. Ф.Ф. Бутинця – К.: Кондор, 2004. – 461 с.
38.     Примостка Л.О. Фінансовий  менеджмент у банку. Підручник.. — К.: КНЕУ, 2004. — 468 с.
39.     Бодрецький М. Проблематика довгострокового кредитування // Вісник НБУ. – 2007. - №5. – Ст.32-38.
40.     Даниленко А., Шелудько Н. Тенденції та наслідки активізації споживчого кредитування в Україні // Вісник НБУ. – 2006. – №5. – Ст. 36-39.
41.     Зінченко В., Карчева Г. Підвищення ефективності управління ризиками в умовах активізації споживчого кредитування // Вісник НБУ. – 2007. - №10. – Ст.7-10.
42.     Кириченко О., Патєрікіна Л. Управління ризиками у сфері банківського споживчого кредитування //Банківська справа. – 2008. - №6. – Ст.15-27.
43.     Крупка М., Скаско О. Тенденції та проблеми формування ринку кредитних послуг в Україні //Вісник НБУ. – 2007. - №11. – Ст.31-33.
44.     Лацик Г. Аналіз сучасного стану розвитку іпотечного ринку України //Економічний аналіз. - №2. – 2008. – Ст.149-151.
45.     Терещенко Г.М., Яковенко С.М. Особливості іпотечного кредитування: зарубіжний досвід і вітчизняна практика // Фінанси України. – 2008. - №8. – Ст.20-26.
46.     Бюлетень Національного банку України. – 2008. - №12.
47.     Бюлетень Національного банку України. – 2009. - №3.
 
 

Студентські статті