Концепція соціальної мобільності та її сучасний розвиток




 
ЗМІСТ

ВСТУП    3
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОНЯТТЯ СОЦІАЛЬНОЇ МОБІЛЬНОСТІ    6
1.1. Перші дослідження соціальної мобільності    6
1.2. Теорії О.Данкена, П. Блау та С.М. Ліпсета як продовження дослідження поняття    14
РОЗДІЛ 2. СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ В СУЧАСНИХ ПРАЦЯХ НАУКОВЦІВ    21
2.1. Третє покоління дослідників соціальної мобільності    21
2.2. Вивчення соціальної мобільності в Україні    24
ВИСНОВКИ    30
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ    32

 


 
ВИСНОВКИ

Отже, провівши дане дослідження ми можемо підсумувати, що термін соціальна мобільність введений в науковий оббіг П. Сорокіним. В 1927 р. була надрукована його праця «Соціальна мобільність». Вирізняють індивідуальну та групову соціальну мобільність, вертикальну та горизонтальну. Продовжити типологію соціальної мобільності можна її поділом на міжпоколінну (інтергенераційну) та внутрішньо поколінну (інтрагенераційну) мобільність. У межах аналізу соціальної мобільності виокремлюють: обмінну (циркулюючу) та структурну. Класифікацію мобільності можна продовжити поділом на стихійну та організовану (вимушену та добровільну).
В той же час зазначимо, що перше покоління дослідників дійшло висновку, що: напрямок мобільності загалом є вельми подібним для всіх західних країн, рівень мобільності вищий в індустріальних країнах порівняно з доіндустріальними і що політична стабільність сприяє соціальній мобільності.
Зазначимо, що друге покоління дослідників соціальної мобільності, а саме О. Данкен та П. Блау, вирізняється використанням для кодування професій, зазначених респондентами, державного класифікатора професій; новою шкалою вимірювання професійного статусу, що уможливила конструювання соціально-економічного індексу (SEI); побудовою моделі досягнення статусу. В той же час, можливо, найвизначнішим міжнародним дослідженням соціальної мобільності було те, яке здійснили Сеймур Мартін Ліпсет і Рейнгард Бендікс (Lipset and Bendix, 1959).
Підсумуємо, що сучасне, третє покоління дослідників (Д. Фезерман і Р. Хаузер, Дж. Голдторп та інші) характеризується заміною регресійних моделей мобільності логлінійними. Вчені виокремлюють абсолютну мобільність від відносних шансів здійснити мобільність, мають можливість аналізувати іммобільні, тобто відтворювальні статусні позиції, на основі моделювання діагональних кліток таблиць мобільності. Особливою рисою представників третього покоління було також і «заперечення ієрархічної побудови класових позицій на шкалі «вище – нижче».
Також зазначимо, що Генцбум, Трейман і Алті, узагальнюючи дослідження трьох поколінь соціологів, дійшли висновків: 1. міжгенераційна мобільність зумовлюється та керується соціально-економічним статусом в усіх країнах світу; 2. міжгенераційна професійна іммобільність фіксується в усіх країнах світу; 3. прояви міжгенераційної мобільності відрізняються у різних країнах і в різний період; 4. міжгенераційні дослідження свідчать, що освіта – більш суттєвий чинник впливу на професійний статус особистості, порівняно з професією її батьків, незалежно від соціального походження.
Варто узагальнити, що найбільш виразно виділяються два підходи до інтерпретації та вимірювання соціальної мобільності. Перший акцентує увагу на переміщеннях в межах класової структури, в основі якої не покладено ієрархічний принцип побудови. Аналізуються переважно переміщення індивідів в структурі зайнятості. Другий – досліджує вертикальні переміщення між соціальними позиціями, стратифікованими за ранговими критеріями (влада, власність, престиж тощо). Сучасні дослідження в Україні використовують обидва підходи, однак значного поширення набув аналіз соціальних переміщень на основі моделі Дж. Голдторпа, модифікованої до українських реалій.



 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.    Blau P. M. Structural Contexts of Opportunities. – New York: Free Press, 1977. – Р. 29-37.
2.    Blau P. M., Duncan O. D. The American Occupational Structure. – New York: Wiley, 1967. – 312 p.
3.    Erikson R., Goldthorpe J. H. The Constant Flux. A study of Class Mobility in Industrial Societies. – Oxford: Clarendon Press, 1992. – 290 р.
4.    Featherman D. L., Hauser R. M. Opportunity and Change. – New York: Academic, 1978. – 199 р.
5.    Featherman D. L., Hauser R. M. Prestige or socioeconomic scales in the study of occupational achievement? – Sociological Methods of Research,1976. – Р. 403-422.
6.    Ganzboom H. B. G., Treiman D. J.,, Ultee W. C. Comparative Intergenerational Stratification Research: Three Generations and Beyond // Annual Reviews of Sociology. – 1991. – #17. – Р. 296-297.
7.    Glass D. V. Ed. Social Mobility in Britain. – London: Routledge, 1954.
8.    Goldthorpe J. H. Social Mobility and Class Structure in Modern Britain. – Oxford: Clarendon Press, 1987. – 410 р.
9.    Lipset S. M., Bendix R. Social Mobility in Industrial Sociaty. – Berkeley: University California Press, 1959. – 329 р.
10.    Svalastoga K. Prestige, Class and Mobility. – Copenhagen, 1959. – 294 р.
11.    Бергер П., Бергер Б., Коллинз Р. Личностно-ориентированная социология [текст] / под ред. П. Бергера. – М., 2004. – 498 с.
12.    Ильин В.И.   Теория   социального   неравенства   (структуралистско-конструктивистский   поход) [текст] / под ред. И.В. Ильина. – Сыктывкар, 1990. – 254 с.
13.    Лапин Н.И. Эмпирическая социология в Западной Европе: Учебное пособие [текст] / под ред. Н.И. Лапинина. – М., 2004. – 247 с.
14.    Макеєв С., Оксамитна С. Соціальна мобільність у стратифікованому просторі // Структурні виміри сучасного суспільства: Навчальний посібник [текст] / під ред. С. Макеєва. – К., 2006. – 189 с.
15.    Милич В. Очерк социальной мобильности в Югославии. Эмпирическая социология в России и Восточной Европе: Учебное пособие [текст] / под ред. В. Милич. – М., 2004. – С. 89-95
16.    Оксамитна С. Динаміка соціальної структури та соціальної мобільності: 1993-2003. Соціологічний моніторинг [текст] / под ред. В. Ворони, М. Шульги. – К., 2003. – 187 с.
17.    Радаев В.В., Шкаратан О.И. Социальная стратификация: Учебное пособие [текст] / под ред. В.В. Радаева. – М., 1995. – 241 с.
18.    Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество [текст] / под ред. А. Ю. Согомонова. – М.: Политиздат, 1992. — 543 с.
19.    Томпсон Д.Л., Пристли Д. Социология: Вводный курс  [текст] / под ред. Д.Л. Томпсона. – М., 2005. – 567 с.
20.    Юрій М.Ф. Соціологія [текст] / під ред.  – К.: Кондор, 2006. – 302 с.


 
 

Студентські статті