Інформаційна війна як складова сучасних комунікаційних технологій




ЗМІСТ

ВСТУП    3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ВІЙН    8
1.1. Поняття про комунікаційні технології    8
1.2. Інформаційна війна: визначення та складові    25
1.3. Вплив інформаційних війн на розвиток сучасних міжнародних відносин    36
Висновки до розділу 1    44
РОЗДІЛ 2. СУЧАСНА ІНФОРМАЦІЙНА ВІЙНА МІЖ РФ ТА УКРАЇНОЮ     45
2.1. Технології ведення інформаційних війн в історії РФ та України    45
2.2. Засоби масової інформації як інструмент в інформаційно-психологічній війні між РФ та Україною    54
2.3. Методи протидії загрозам національній безпеці в інформаційній сфері в Україні    59
2.4. Міністерство Інформації України як захист в інформацій війні    65
Висновки до розділу 2    74
ВИСНОВКИ    75
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ    78

ВИСНОВКИ

Отже, дослідження засобів інформаційного впливу на суспільство почали проводити з 70х років минулого століття. Так, у 70-80-х рр. ХХ ст. технологію й ефективність соціального управління вивчав М. Марков, а в 80-х рр. вийшла друком праця М. Койта та Х. Ийма. Пізніше, у 90-х рр. XX ст., Н. Данакін дослідив теоретичні й методичні основи проектування технологій соціального управління.
В Кривому Розі в 2002 р. було проведено наукову конференцію «Суспільство майбутнього: роль соціальних технологій». Власне інституалізація соціально-комунікаційних технологій як наукової галузі і спеціальності відбулася в 2007 р. Від червня 2008 р. до вересня 2014 р. у науковій галузі «соціальні комунікації» були захищені за спеціальністю «прикладні соціально-комунікаційні технології» дві докторські дисертації і 20 кандидатських.
В роботі ми охарактеризували існуючі теорії комунікаційних технологій починаючи з 1998 р., а саме концепцію соціальних технологій, ідеї Д. Гавра щодо комунікаційних технологій та авторську концепцію соціально-комунікаційних технологій у теорії інмутації суспільства (2012 р.).
Зазначимо, що аналіз основних теоретико-методологічних підходів до дослідження поняття інформаційної війни, дозволяє виділити два підходи, що затвердилися в сучасній науковій літературі. Перший з них виходить із опису явища інформаційної війни через її вплив на масову свідомість, маніпулятивний потенціал і психологічний вплив інформаційних повідомлень. Другий підхід розглядає явище інформаційної війни як автономну систему в сучасному суспільстві за допомогою технічного, математичного понятійного апарата.
Основою інформаційної війни вважається маніпулятивний вплив на аудиторію. У політичній сфері це явище пов’язане з прагненням дискредитації реального стану в певній країні. В економічній галузі робиться все, щоб послабити економіку в маніпульованій країні, а в галузі духовного світу використовується неправда, наклеп, агітація людей, спрямована на зміну політичного ладу, вплив на сферу теоретичної свідомості. Підкреслимо, що в умовах інформаційних війн об’єктами руйнування стають ціннісні орієнтири суспільства, національний менталітет, суспільний ідеал. Одним з основних інструментів деструктивного інформаційного впливу стають мас-медіа.
Узагальнимо, що в українсько-російську інформаційну війну 2014 року, яка підкріплюється бойовими діями на сході України, було втягнуто багато країн світу. Проте основну роль в регуляції інформаційного обміну приймають США, Німеччина та Франція. Вважаючи їх роль в інформаційній війні головною, ми охарактеризували історичний досвід цих країн у веденні інформаційних війн. Так, в Сполучених Штатах Америки ще в 1951 році в збройних силах було створено відповідне управління. Після закінчення «холодної війни» у зв’язку з появою нових завдань термін «інформаційна війна» було введено в документи міністерства оборони. Нині американські експерти визнають, що вже понад 20 країн планують і здійснюють різні види інформаційних операцій, спрямованих проти США.
В той же час, підходи німецьких фахівців до проблем інформаційної війни збігаються з американськими та британськими. Вони включають ведення наступальних та оборонних операцій інформаційної війни для досягнення національних цілей. В свою чергу, французькі експерти дотримуються концепції інформаційної війни, що складається з двох головних елементів: військової і економічної (цивільної).
Підсумуємо, що генеральною метою інформаційної війни є порушення обміну інформацією в таборі супротивника. Цей вид зброї взагалі не спрямований на завдання втрат живій силі. Ця безкровна і в той же час винятково ефективна зброя знищує не населення, а державний механізм. Звідси, чим вище технологічні можливості держави і чим більше число її взаємодій з іншими групами (включаючи внутрішні групи) чи державами, тим більше держава вразлива в інформаційній війні. Ця уразливість зростає в міру збільшення розмірів чи мереж числа й обсягу трансакцій.
Також підкреслимо, що проникаючи у свідомість глядача або читача і впливаючи на неї через особисте несвідоме, використовуючи його схильність до узагальнень та конформність, мас-медіа навіюють, вводять у масову свідомість певну псевдореальність. Створивши віртуальний вимір, ЗМІ задають лише предметно-смислові відповідності, що визначають результат осмислення масовою свідомістю. Дискурси, що задаються мас-медіа, вибудовують процес мислення окремих індивідів (первинний елемент суспільної свідомості) в загальний процес мислення. Відтак виникає соціально-організоване мислення, яке формує «масову» людину (людину натовпу). Саме до такого результату дійшла інформаційно-психологічна війна РФ та України.
Варто наголосити, що за останній рік питання інформаційної безпеки України як складової національної безпеки стало як ніколи актуальним. Його розробка та дослідження вимагає як суспільство, так і світ вже «на вчора». Необхідно окреслити межі, визначити обсяг інформаційної безпеки, а також коло та умови існування загроз інформаційній безпеці на сучасному етапі розвитку держави. Проблема інформаційної безпеки держави складна та багатостороння. Вона може розглядатися тільки у взаємозв’язку з іншими проблемами більш високого або такого самого рівня важливості.
Окремо підсумуємо, що на сьогодні ініціатива з міністерством інформаційної політики більше схожа на спробу створення органу державної цензури. Органу, який буде під приводом війни поступово, починати тиснути на всі телеканали – з тим, щоб ті замовчували невигідну владі інформацію і, в той же час, подавали ті дані, які потрібні для влади.

 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Монографії, статті, навчальні та практичні посібники

1.    Schmitt M Identifying National Objectives and Developing Strategy: A Process Oriented Approach // Strategic Review. – Winter 1997. – Vol. XXV, №1 – P. 24–34.
2.    Yarger Richard H, George Barber The U.S. Army War College Mehtodology for Determining Interests and Levels of Intensity. – Carlisle Barracs, U.S. Army War College, 1997. – P. 1–12.
3.    Аронсон Э., Пратканис Э.Р. Эпоха пропаганды: Механизмы убеждения, повседневное использование и злоупотребление [текст] / под ред. Э. Аронсона. – СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2003. – 384 с.
4.    Большаков М. Подготовка кадров для служб психологических операций и по работе с гражданским населением в США // Зарубеж. воен. обозрение. – 1998. – №3. – С. 9–10.
5.    Бондаренко В.О., Литвиненко О.В. Інформаційна безпека сучасної держави: концептуальні роздуми [текст] / В.О. Бондаренко // Стратег. панорама. – 1999. – №1–2. – С. 127–133.
6.    Волохов В., Лук’янов А. Технології психологічних операцій  [текст] / В. Волохов // Політика і час. 2000. №1 – 2. С. 79 – 86
7.    Высотина О.Н. Социально-коммуникативные технологии как фактор формирования политического лидера: дис. ... канд. соц. наук: 23.00.02 / Ольга Николаевна Высотина. – СПб., 2006. -170 с.
8.    Г.Г. Почепцов Информационные войны [текст] / под ред. Г.Г. Почепцова. – К. Ваклер, 2000. – 575 с. {5}
9.    Гавра Д.П. Социально-коммуникативные технологии: сегодня и завтра [текст] / Д.П. Гавра // РРч-диалог. – 2003. – № 2-3.
10.    Гудби Дж., Бувальда П., Тренин Д. Стратегия стабильного мира. Навстречу Евроатлантическому сообществу безопасности [текст] / под ред.  Дж. Гудби. – М.: Международные отношения, 2003. – 208 с.
11.    Данакин Н.С. Теоретические и методические основы проектирования технологий социального управления [текст] / под ред. Н.С. Данакина. – М.; Белгород, 1996. – С. 94-95.
12.    Жуков В. Взгляды военного руководства США на ведение информационной войны  [текст] / В. Жуков // Зарубежное военное обозрение. – №1. – 2001. – С. 2 – 9.
13.    Завадский И.И. Информационная война – что это такое? [текст] / И.И. Завадский // Конфидент. – 1996. – №4. – С. 13–20.
14.    Запрудский Ю.Г. Социальный конфликт: политологический анализ [текст] / под ред. Ю.Г. Запрудский. – Ростов-на-Дону: Изд-во Ростовского ун-та, 1992. – 177 с.
15.    Знаменский А. Успехи оперативной группы «Орел» [текст] / А. Знаменский // НВО. – 1996. – №9. – С. 2.
16.    Иванов В.Н. Инновационные социальные технологии государственного и муниципального управления [текст] / под ред. В.Н. Иванова, В.И. Патрушева. – М.: Экономика, 2001. – 327 с.
17.    Игрицкий Ю. Центрально-Восточная Европа: Пейзаж после расширения ЕС [текст] / Ю. Игрицкий // Европейская безопасность: события, оценки, прогнозы. – 2005. – №16
18.    Кабаченко Т.С. Методы психологического воздействия [текст] / под ред. Т.С. Кабаченко.  – М.: Педагогическое общество России, 2000. – 210 с.
19.    Килимова Л.В. Влияние информационных технологий на саморазвитие личности: автореф. дис.. канд. соц. наук: 22.00.06 / Л.В. Килимова; Курский гос. ун-т. – Курск, 2003.
20.    Койт М. Понятие коммуникативной стратегии в модели общения  [текст] / М. Койт, Х. Ыйм // Психологические проблемы познания действительности. Учёные записки Тартуского университета. – Тарту, 1988. – Вып. 793. – С. 34.
21.    Кокошин А.А. Стратегическое управление: теория, исторический опыт, сравнительный анализ, задачи для России [текст] / под ред. А.А. Кокошина. – М.: МГИМО, 2003. – 528 с.
22.    Кошелюк М.Е. Технологии политических выборов [текст] / под ред. М.Е. Кошелюка. – СПб.: Питер, 2004. – 239 с.
23.    Крутських А.В. Інформаційний виклик безпеці на межі XXI сторіччя  [текст] / А.В. Крутських // Міжнародне життя. – 1999. – №2. – С. 82–89.
24.    Кузнецов П.А. Информационная война и бизнес [текст] / П.А. Кузнецов // Конфидент. – 1996. – №4. – С. 21–23.
25.    Леонтьєва Л. Є. Історія використання психологічних операцій Німеччиною і Радянським Союзом в роки Другої світової війни (1941–1945 рр.): Дис… канд. воєн. наук. – Л.: ДУ «Львівська політехніка», 1997. – 179 с.
26.    Лисовский С.Ф. Избирательные технологии: история, теория, практика [текст] / под ред. С.Ф. Лисовского. – М.: РАУ-Университет, 2000. – 290 с.
27.    Литвиненко О. Спеціальні інформаційні операції [текст] / під ред. О. Литвиненко. – К.: Сатсанга, 1999. – С. 38
28.    Майерс Д. Социальная психология [текст] / под ред. Д. Майерса. – СПб., 1997. – 293 с.
29.    Макаренко П.В. Социальные технологии: учеб. пособ. [текст] / под ред. П.В. Макаренко. – Воронеж: «Нужная книга», 2002. – 138 с.
30.    Манилов В.Л. Исследование проблем национальной безопасность: вопросы методологии [текст] / В.Л. Манилов // Военная мысль. – 1995. – №5. – С. 9–19.
31.    Манилов В.Л. Национальная безопасность: ценности, интересы и цели [текст] / В.Л. Манилов // Военная мысль. – 1995. – №6. – С. 28–40.
32.    Маракова І., Рибак А., Тесленко П. Проблеми комплексного забезпечення безпеки інформації в Україні  [текст] / І. Маракова // Вісник УАДУ. – 2001 р. – №3. – С. 343–346.
33.    Марков М. Технология и эффективность социального управления  [текст] / под ред. М. Маркова. – М., 1982. – С. 56-60.
34.    Матвієнко В.Я. Соціальні технології [текст] / під ред. В.Я. Матвієнко. – К.: «Українські пропілеї», 2001. – 446 с.
35.    Михайлов Б. Психологические операции вооруженных сил США в конфликтах низкой интенсивности  [текст] / Б. Михайлов // Зарубеж. воен. обозрение. – 1996. – №8. – С. 2–8
36.    Несвіт Г.П. Інформаційна політика держави як фактор реформування суспільства: Автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. політ. наук; Одес. нац. юрид. Акад. – О., 2001. – 16 с.
37.    Парахонський Б.О. Національні інтереси України (духовно-інтелектуальний аспект) [текст] / під ред. Б.О. Парахонського. – К.: НІСД, 1993. – 43 с.
38.    Патрушев В.И. Введение в теорию социальных технологий [текст] / под ред. В.И. Патрушева. – М.: ИКАР, 1998. – 365 с.
39.    Пашко В. Силы специальных операций вооруженных сил Индии  [текст] / В. Пашко // Зарубеж. воен. обозрение. – 1995. – №6. – С. 5–7.
40.    Перепелица Г.Н. Военно-политический конфликт. Проблемы теории и социальной практики  [текст] / Г.Н. Перепелица // Нац. ин т страт. исслед. – К., 1996. – 229 с.
41.    Петербургская школа РР: от теории к практике: сб. ст. [текст] / под ред. А.Д. Кривоносова. – СПб.: Роза мира, 2005. – №3. – 146 с.
42.    Петрик В.М., Остроухов В.В. та ін. Сучасні технології та засоби маніпулювання свідомістю, ведення інформаційних війн і спеціальних інформаційних операцій: Навчальний посібник [текст] / под ред. В.М. Петрика. – К.: «Росава», 2006. – 208 с.
43.    Почепцов Г.Г. Информационно-политические технологии [текст] / под ред. Г.Г. Почепцова. – М.: «Центр», 2003. – 384 с.
44.    Почепцов Г.Г. Коммуникативные технологии двадцатого века [текст] / под ред. Г.Г. Почепцова. – М.: «Рефл-бук», 2002. – 352 с.
45.    Расторгуев С.П. Информационная война [текст] / под ред. С.П. Расторгуева. – М.: «Радио и свіязь», 1998. – 212 с.
46.    Роговец В.И. Информационные войны в современном мире: причины, механизмы, последствия [текст] / В.И. Рогова // Персонал. – 2000. – №5 (59). – С. 35–38.
47.    Скиннер Б.Ф. Технология поведения. Американская социологическая мысль [текст] / под ред. В.И. Добренькова. – М.: «Изд-во МГУ», 1994. – 341 с.
48.    Фишер У., Юри У. Путь к согласию или переговоры без поражений [текст] / под ред. У. Фишера. – М., 1990. – 625 с.
49.    Хасси Д. Стратегия и планирование [текст] / под ред. Д. Хасси. – СПб.: «Питер», 2001. – 384 с.
50.    Холод О.М. Комунікаційні технології (у теорії інмутації): навч. посіб. [текст] / під ред. О.М. Холод. – К.: «КиМУ», 2010. – 147 с.
51.    Холод О.М. Комунікаційні технології: підручник [текст] / під ред. О.М. Холод. – К.: «КиМУ», 2012. – 263 с.
52.    Холод О.М. Теорія інмутації суспільства: монографія [текст] / О.М. Холод. – К.: «КиМУ», 2011. – 305 с.
53.    Черешкин Д.С., Смолян Г.Л., Цыгичко В.Н. Реалии информационной войны [текст] / Д.С. Черешкин // Конфидент. – 1996. – №4– С. 9–12.
54.    Шойбле В. Новый «немецкий путь» [текст] / В. Шойбле // The Wall Street Journal / – 15 сентября 2005 г.

Електронні джерела


 
 

Студентські статті