Англіцизми в німецькій мові




ЗМІСТ

ВСТУП    3
РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНОГО НІМЕЦЬКОГО
СЛОВНИКОВОГО ФОНДУ     5
1. Загальні поняття словникового складу мови    5
2. Запозичення – шлях збагачення словникового складу сучасної німецької мови    9
РОЗДІЛ 2. АНГЛІЦИЗМИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХНЬОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ    15
2.1. Шляхи запозичення англіцизмів в німецькій мові    15
2.2. Специфіка вживання англіцизмів    20
2.3. Вплив англіцизмів на існуючий словниковий склад німецької
мови    26
РОЗДІЛ 3. ЗАПОЗИЧЕННЯ З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ    28
3.1. Методика вивчення запозиченої лексики на уроці німецької
мови    28
3.2. Опис лексичних вправ та методів для вивчення запозичень та
приклад елективного курсу в ЗОШ “Запозичення з англійської мови
в німецькій мові”    33
ВИСНОВКИ    40
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ    42

 

ВИСНОВКИ

Узагальнення результатів проведеного дослідження, дає підстави зробити наступні висновки:
Всі слова, що вживаються в мові, утворюють її словниковий склад.
Серед цього великого кола лексичних одиниць є невелике, але чітко визначене коло слів - основний словниковий фонд, що поєднує всі кореневі слова, ядро мови. Основний словниковий фонд менш великий, чим словниковий склад мови; від словникового складу мови він відрізняється тим, що живе дуже довго, у продовження століть, і дає мові базу для утворення нових слів.
Існує три основних способи поповнення словникового складу будь-якої мови: а) словотвір; б) зміна значення слова; в) запозичення.
Запозичення в різних мовах по-різному впливають на збагачення словникового складу. У деяких мовах вони не зробили такого впливу, що могло істотно відбитися на словниковому складі мови. В інших мовах запозичення в різні історичні епохи мали настільки істотний вплив на словниковий склад мови, що навіть службові слова, як, наприклад, займенники, прийменники, запозичені з інших мов, витісняли споконвічні службові слова.
Процес запозичення іншомовної лексики характеризується, насамперед, тим, що кожний носій мови може безперервно черпати будь-які слова з іноземних мов, видозмінювати запозичені слова за зразком близьких їм по звучанню й написанню слів рідної мови, а також надавати запозиченням нові значення. Запозичення здійснюється або в процесі когерентного (погодженого в часі), або некогерентного (непогодженого в часі) впливу різних мов одна на одну й завершується свідомим або помилковим переходом властивим мовам-джерелам явищ у мову-приймач.
Іншомовні запозичення приходять у німецьку мову внаслідок інтерференції (тобто взаємодії) різних мовних систем. Серед різномовних запозичень у німецькій мові найбільший інтерес представляє функціонування «англіцизмів», або «бритицизмів», і «американизмів», як однозначних, так і багатозначних.
Запозичені англомовні слова - це лексичні одиниці, які взяті з англійської або американської літературної мови. Запозичення - це один з найважливіших шляхів збагачення мови. Використовувані в німецькій мові неологізми є здебільшого словами іноземного походження, які прийшли в сучасну німецьку мову разом з новими предметами й поняттями.
Будь-якого роду запозичення визначені так званими лакунами, наявними в тій або іншій мовній системі. Як у фонологічному, так і семантичному плані лакуна може при інтерференції усвідомлюватися як нічим не зайняте місце, вільне в мові-приймачі для слів і виразів із будь-якої мови-джерела.
Процес запозичення (Entlehnimg) відбувається таким чином: лакуна в мові-приймачі входження іншомовного елемента (Fremdwort) з тої або іншої мови-джерела в мову-приймач перебування іншомовного елемента (Gastwort, Lehnformung, Lehnbedeutung, Lehnbildung і т.д.) в мові-приймачі закріплення іншомовного елемента (Lehnwort) у мові-приймачі.
В німецькій мові простежується тенденція максимально зберігати як написання, так і вимову англіцизмів і американізмів відповідно до правил англійської орфографії й орфоепії.
Як приклад вивчення запозичень, ми запропонували програму елективного курсу “Запозичення з англійської мови в німецькій мові”. Програма елективного курсу передбачає розширення культурологічної, лінгвістичної компетенції учнів, поглиблену підготовку школярів у сфері лінгвістики, підвищення інтересу до вивчення мовознавчих дисциплін.


 
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.    Баш Л.А. Дифференциация термина "заимствование": хронологический и этимологический аспекты. // Вестник МГУ. Серия 9 М.: Филология, 1989. – № 4. – С. 22 – 34.
2.    Баранов М. Т. Англіцизми у мовах світу// Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. – 2004. – №17. – 214 c.
3.    Будагов Р. А. Новые слова и значения // Человек и его язык. М.: МГУ, 1976. – С. 275 – 283.
4.    Верещагіна Є. М. Словниковий склад німецької мови. – Харків, 2006. – 456c.
5.    Васильева Л. В. Обогащение современного немецкого язика иноязычными заимствованиями: Дис. канд. филол. наук. – Ставрополь, 2004. – 220с.
6.     Гордишевская E. B. К вопросу о влиянии английского языка и его американского варианта на языковую ситуацию в современной Германии: Дис. канд. филол. наук. – М., 2005. – 206с.
7.     Ефремов Л. П. Сущность лексического заимствования и основные признаки освоения иноязычных слов: автореферат дис. канд. филол. наук. – Алма – Ата, 1958. – 288с.
8.     Жабина Е. В. Англо – американские заимствования в лексике  современного немецкого языка: диссертация кандидата филологических наук. Барнаул, 2001. – 272с.
9.     Костромарова В. Г. Німецький словниковий фонд. Мовознавство. – 1975. – №4. – 412c.
10.     Кобенко Ю. В. Явление билингвальной вариантивности в процес се заимствования: на материале немецкого языка. Томск, 2005. – 199с.
11.     Линник Т. Г. Проблемы языкового заимствования // Языковая ситуация и взаимодействие языков. Киев: Наукова Думка, 1989. – 324с.
12.     Марчук Ю. Н. Речевая коммуникация: что мы знаем о ней сегодня // Лингвистическая полифония. – М.: Языки славянских культур, 2007. С. 853 – 889.
13.     Мирианашвили М. Г. Новые нормы немецкой орфографии (фонетический аспект) - М.: Моск. экон. – лингвист. Ин–т, 2001. – 120 с.
14.     Пауль М. К. Походження англіцизмів. – М., 1998. – 243 с.
15.     Романова М. С. Специфика функционирования англицизмов в немецком молодежном языке: диссертация кандидата филологических наук: 10.02.04. – М., 2001. – 180 с.
16.     Россихина Г. Н. Новый англо-немецкий язык: угроза или реальность? // Филологические науки. М., 2001. – №2. – С. 109 – 116.
17.     Шенфельд Г. Запозичення в німецькій мові. Специфіка. Харків, 1987. – 210с.
18.     Шемчук Ю. М. Модернизация существующей лексики современного немецкого языка: автореферат дис. канд. филол. наук. – Москва, 2006. – 42с.
19.     Щерба Л. В. О понятии смешения языков. // Языковая система и  речевая деятельность. Л.: Наука, 1974. – С. 60 – 73.
20.     Янко - Триницкая Н. А. О границах основного словарного фонда в словарном составе языка // Вопросы языкознания, 1953. № 5. – 154с.
21.    Baumgart M. Die Sprache der Anzeigenwerbung. Heidelberg: Springer-Verlag, 1992. – 342 S.
22.    Betz W. Deutsch und Lateinisch: Die Lehnbildungen der althochdeutschen Benediktinerregel. Bonn: Bouvier. Konstanz, 1949. – 351 S.
23.     Bohmann S. Englische Elemente im Gegenwartsdeutsch der Werbebranche. - Marburg: Verlag Marburg, 1996. – 314 S.
24.     Busse U., Gorlach M. German // English in Europe / ed. by Manfred  Gorlach. – Oxford:'Oxford univ. press, 2002. S. 13 – 36.
25.     Carstensen B. Evidente und latente Einflusse des Englischen auf das Deutsche // Fremdwort-Diskussion. Munchen, 1979. S. 90 – 94.
26.     Carstensen B., Galinsky H. Amerikanismen der deutschen Gegenwartssprache: Carl Winter Universitatsverlag, 1975. – 80 S.
27.     Carstensen, B. Englische Einflusse auf die deutsche Sprache nach 1945. – Heidelberg: Springer – Verlag, 1965. – 295 S.
28.     Rinner-Kawai Y. Anglo-amerikanische Einflusse auf die deutsche und japanische Sprache der Werbung. Freiburg: Hochschul-Verlag,1991. – 386 S.
29.     Schaeder B."Anglizismus." Def. 1. // Metzler Lexikon Sprache. Berlin: Directmedia Publishing GmbH, 1993. S. 38 – 64.


 
 

Студентські статті