Методологічні підходи до визначення тривожності в психології




 
ЗМІСТ

ВСТУП    3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТРИВОЖНОСТІ    6
1.1. Теоретичні підходи до визначення поняття «тривожність»    6
1.2. Співвідношення понять «тривоги» і «тривожності»    8
РОЗДІЛ 2. ПРИЧИНИ ПРОЯВУ ТРИВОЖНОСТІ    14
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ ТРИВОЖНОСТІ В РІЗНОМУ ВІЦІ    22
ВИСНОВКИ    27
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ    29

 

 
ВИСНОВКИ

Отже, аналіз психолого-педагогічної літератури засвідчив, що на сучасному етапі акцент у дослідженнях тривожності ставиться переважно на аналізі її як властивості особистості, яка виникає і розвивається в нестабільних умовах сьогодення.
Варто відрізняти тривожність від тривоги. Багато хто з авторів наголошує на різниці між тривогою і страхом: страх – це реакція на реальну загрозу, а тривога – стан неприємного передчуття без видимої причини. Ми поділяємо думку Л.Ф. Опухової про те, що тривожність – це постійна або ситуативна властивість людини, яка призводить до стану підвищеного занепокоєння, відчуття страху і тривоги в специфічних соціальних ситуаціях.
Проаналізувавши сучасну наукову літературу, присвячену проблемам дитячої тривожності, можемо виокремити такі причини розвитку тривожності: відсутність у дітей відчуття фізичної безпеки; відкидання і ворожість, що демонструються дорослими; дитина, як дзеркало, відображає батьківські тривоги; до дитини пред’являються завищені вимоги; авторитарний стиль спілкування дорослого з дитиною; негнучка, догматична система виховання; несприятливі мікросоціальної та побутові умови; протиріччя між високими домаганнями, викликаними захвалювання і реальними можливостями дітей.
Підсумуємо, що в дошкільному віці хлопчики більш тривожні, ніж дівчата. Це пов’язано з тим, з якими ситуаціями вони пов’язують свою тривогу, як її пояснюють, чого побоюються. І чим старше діти, тим помітніша ця різниця. Дівчатка частіше пов’язують свою тривогу з іншими людьми. Дівчатка можуть пов’язувати свою тривогу не тільки з друзями, рідними, вчителями. Дівчата бояться небезпечних людей – п’яниць, хуліганів і т.д. Хлопчики ж бояться фізичних травм, нещасних випадків, а також покарань, які можна очікувати від батьків або поза сім’єю: вчителів, директора школи і т.д.  У молодшому дошкільному віці у хлопчиків частіше представлені страхи казкових персонажів, висоти, крові, темряви, уколів. У дівчаток – самотності, темряви і болю.
В той же час джерелом вселених дитячих страхів в шкільному віці стають дорослі, що оточують дитину (батьки, бабусі, вихователі дитячих установ), які мимовільно заражають дитину страхом, тим, що надмірно настирливо, підкреслено емоційно указують на наявність небезпеки. До числа вселених можна віднести також і страхи, які виникають у надмірно тривожних батьків. Шкільні страхи не тільки позбавляють дитину психологічного комфорту, радощі навчання, але і сприяють розвитку дитячих неврозів. Першокласники, які з різних причин не можуть справлятися з навчальним навантаженням, з часом потрапляють в розряд неуспішних, що у свою чергу, приводить як до неврозів, так і до школобоязні.
В підлітковому віці прояви тривожності у підлітків можуть бути соматичними й поведінковими. Соматичні прояви стосуються змін у внутрішніх органах, системах організму дитини: прискорене серцебиття, нерівне дихання, тремтіння кінцівок, скутість рухів, може підвищуватися тиск, виникати розлади шлунка тощо. На поведінковому рівні прояви підвищеної тривожності ще більш різноманітні й непередбачувані. Вони можуть коливатись від повної апатії і безініціативності до демонстративної жорстокості. Також причиною можна виділити сексуальний розвиток підлітків. У цьому процесі вирішальну роль відіграє ЦНС, місце інтеграції нервових і психічних феноменів.




 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.    Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии: Пер. с нем [текст] / под ред. А. Адлера. – М.: Фонд за экономическую грамотность, 2005. – 296 с.
2.    Астапов В. М. Функциональный подход к изучению состояния тревоги / Тревога и тревожность. Хрестоматия [текст] / под ред. В.М. Астапова. – М.: ПЕР СЭ, 2008. – С. 151–160.
3.    Березин Ф.Б. Психическая адаптация и тревога / Ф.Б. Березин // Психическая и психофизиологическая адаптация человека. – Л., 2001. – С 13-21.
4.    Бороздина Л.В., Залучeнова Е.А. Увеличение индекса тревожности при расхождении уровней самооценки и притязаний / Л.В. Бороздина // Вопросы психологии. – 1993. – №1. – С. 104-114.
5.    Данилова Е.Е. Психологический анализ трудных ситуаций и способов овладения ими у детей 9-11 лет: Дис. канд. психол. наук. – М., 1990.
6.    Дусавицький О. Еволюція потреб людини [текст] / під ред. О. Дусавицького. – К., 1996. – 154 с.
7.    Заброцький М. М. Педагогічна психологія: Курс лекцій [текст] / під ред. М.М. Заброцького. – К.: МАУП, 2008. – 100 с.
8.    Залученова ЕА. Соотношение самооценки и уровня тревожности, и его влияние на личностные особенности: Автореф. дис. канд. психол. наук. М., 1995.
9.    Захаров А.И. Неврозы у детей и подростков [текст] / под ред. А.И. Захарова. – Л.: Медицина, 1988. – 112 с.
10.    Изард К. Страх и виды тревожности / Тревога и тревожность. Хрестоматия [текст] / под ред. В.М. Астапова. – М.: ПЕР СЭ, 2008. – С. 104 – 117.
11.    Кислюк О. Співвідношення понять «мотив», «стимул», «потреба» та інтерес до навчання / О. Кислюк // Соціальна психологія. – 2004. – № 5 (7). – C.109-118
12.    Лозниця В. С. Основи психології та педагогіки: Навч. Посібник [текст] / під ред. В.С. Лозниці. – К.: КНЕУ, 2009. – 288 с.
13.    Мей Р. Краткое изложение и синтез теорий тревожности / Тревога и тревожность. Хрестоматия [текст] / под ред. В.М. Астапова. – М.: ПЕР СЭ, 2008. – С. 208 – 216.
14.    Мэй Р. Смысл тревоги [текст] / Перевод с английского М.И. Завалова и А.И. Сибуриной. – М.: Независимая фирма «Класс», 2001. – 384 с.
15.    Основи психології [текст] / під ред. О. В. Киричука, В. А. Роменця. – К.: Либідь, 2005. – 632 с.
16.    Піча В.М. Соціологія. Матеріали до лекційного курсу [текст] / під ред. В.М. Пічі. – К.: Заповіт, 2005. – 159 с.
17.    Прихожан А.М. Психология тревожности: дошкольный и школьный возраст. 2-е изд [текст] / под ред. А.М. Прихожан. – СПб.: Питер, 2009. – 192 с.
18.    Сосновский Б.А. Мотивационно-смысловые образования в психологической структуре направленности личности. – Дис. на соиск. уч. ст. доктора психол. наук. – М.:1992. – 314 с.
19.    Хорни К. Тревожность / Собрание сочинений в 3 томах. – М.: Смисл, 1997. – Т.2. – С. 174–180.
20.    Щукина Г. И. Психологические проблемы формирования познавательных интересов учащихся [текст] / под ред. Г.И. Щукиной. – М.: Педагогика, 2001. – 208 с.
 
 

Студентські статті